5.Генеральна угода з торгівлі послугами

Ця угода спрямована на пристосування правил, що використовуються у торгівлі товарами до послуг. Угода, наприклад, поширюється на банківську та страхувальну справу, освіту, телекомунікації тощо.

Перелік Світової організації торгівлі охоплює понад 150 видів послуг.

Товари — це речі, які можна відчувати і бачити. Послуги — це явища, які

є неосяжними і які не можна побачити.

Мета цієї Угоди полягає в лібералізації світової торгівлі послугами.

Цього можна досягти шляхом модифікації національного законодавства й

усунення з нього положень, що є дискримінаційними для іноземних

надавачів послуг. Угода передбачає, що до іноземців застосовуватимуться

принципи найбільшого сприяння та національного режиму.

Угода ТРІПС. Права інтелектуальної власності — це авторські й суміжні з

ними права, а також права на винаходи, корисні моделі, промислові

зразки, товарні знаки, знаки обслуговування тощо. У світі набуло

значного поширення таке явище, як торгівля товарами, які несанкціоновано

втілюють результати інтелектуальної праці відповідних авторів та/або

власників таких прав.

Угода передбачає єдині мінімальні стандарти щодо правової охорони різних

вової охорони різних об'єктів інтелектуальної власності та їх охорони, посилення режиму нагляду за дотриманням національного законодавства з інтелектуальної

власності, усунення дискримінації між національними та іноземними

власниками щодо набуття, обсягу і підтримки прав.

Правило єдиного заходу (Single Undertaking Rule). Багатосторонні угоди

та домовленості Уругвайського раунду вважаються єдиним комплектом.

Країни—члени СОТ повинні узгодити своє законодавство з положеннями ГАТТ і пов'язаними з нею угод, а також угоду з положеннями ГАТС та ТРІПС. До Уругвайського раунду від країн не вимагалося, щоб вони приєднувалися до пов'язаних угод. Нині ситуація змінилася. "Право єдиного заходу" означає, що країни— члени СОТ автоматично є сторонами пов'язаних та інших багатосторонніх угод. Для країн, що розвиваються, і країн перехідної економіки були передбачені періоди, протягом яких вони мали прийняти всі зобов'язання, що випливають з угод. Для найвідсталіших

країн світу збережені певні звільнення від зобов'язань.

Покращання доступу до ринків. Угоди Уругвайського раунду передбачають подальше зниження тарифів на 40 %. Це має бути здійснено п'ятьма рівномірними річними частками. Країни, що розвиваються, і країни з

перехідною економікою можуть мати нижчі темпи зниження тарифів.

Передусім це стосується текстилю, одягу, шкіри та виробів з неї.

Угодою про текстиль і одяг (АТК) передбачена чотирифазна ліквідація до 1

січня 2005 р. кількісних обмежень на імпорт цих товарів з країн, що

розвиваються. До Уругвайського раунду кількісні обмеження існували і

вважалися дозволеним винятком з принципів ГАТТ.

У минулому правила ГАТТ не завжди використовувалися щодо

сільськогосподарського сектора. Деякі розвинені країни захищали своє

неефективне сільське господарство помірної кліматичної зони за допомогою

тарифів і кількісних обмежень. Врешті-решт така сільськогосподарська

продукція виявлялась дорогою і могла реалізовуватися, лише спираючись на

значні урядові субсидії. Це шкодило економічній конкуренції на

міжнародному сільськогосподарському ринку.

Укладена внаслідок рішень Уругвайського раунду Угода про сільське

господарство спрямована на застосування правил ГАТТ до торгівлі аграрною

продукцією. З метою лібералізації цієї торгівлі розвинені країни

погодилися відмінити кількісні та інші нетарифні обмеження. Тарифи у

розвинених країнах мають скоротитися на 30 %. Країни, що розвиваються,

та країни з перехідною економікою мають скоротити свої тарифи на дві

третини. Усі країни взяли зобов'язання не підвищувати визначених

тарифів. Розвинені країни погодилися знизити субсидії як на виробництво

сільськогосподарської продукції, так і на її експорт.