7.Економічна суть і функції ціни.

У чому полягають економічна суть і функції ціни?

Ціна – це грошовий вираз вартості товару (продукції, послуги).

Суть ціни повніше проявляється в її функціях:

1. розподільча (впливає на розподіл ресурсів, доходів та фінансів в суспільстві);

2. урівноважувальна (забезпечує рівновагу між обсягом попиту і пропозиції на ринку, що сприяє ліквідації на ньому надлишку та дефіциту товару);

3. інформаційна (виражається в поширенні оперативних даних про наявність товарів, їх дефіцитність і витрати виробництва, про конкурентів, товарні ринки);

4. стимулююча (сприяє раціональному використанню обмежених ресурсів, науково-технічному прогресу, оновленню асортименту);

5. забезпечення доходності підприємства (проявляється в прагненні кожного підприємства встановити таку ціну на продукцію, яка забезпечила б максимальний доход при оптимальному обсязі виробництва продукції та витратах виробництва);

6. обліково-аналітична (забезпечує облік результатів господарювання та їх прогнозування).

Які основні фактори впливають на величину ціни?

Формування цін відбувається під дією багатьох взаємно пов’язаних факторів, сукупність яких можна розбити на три групи: 1) попит і пропозиція; 2) витрати; 3) ситуація з конкуренцією.

Вплив цих факторів на процес формування цін показаний на рис. 15.2.

Рис. 15.2. Вплив факторів на процес формування цін.

13. Що розуміють під еластичністю попиту і пропозиції?

Еластичність попиту – це ступінь зміни попиту у відповідь на зміну цін. Міра еластичності попиту – її коефіцієнт.

еп =	Ріст об’єму попиту, %
	Зниження цін, %

Якщо е_п >1, то маємо справу з еластичним попитом. При е_п=1 маємо випадок одиничного еластичного попиту. Нарешті, при е_п<1 – попит нееластичний.

Еластичність пропозиції – це ступінь кількісної зміни пропозиції у відповідь на зміну ціни даного товару. Міра еластичності пропозиції – її коефіцієнт:

eп =	Ріст об’єму продаж, %
	Ріст цін, %

Якщо е_п>1, пропозиція еластична. При е_п=1 маємо випадок одиничної еластичності, коли процент росту об’єму продажів дорівнює проценту росту цін. Нарешті, при е_п<1 – пропозиція нееластична.

Охарактеризуйте механізм формування ринкової ціни під дією попиту і пропозиції.

Ціна ринкової рівноваги – це ціна такого рівня, при якій пропозиція відповідає попиту на даний товар.

Ц

S

Ц ₁ Т

D

Q_t Q

Рис. 15.3. Схема визначення ринкової ціни

З рис. 15.3 видно, що криві попиту (D) і пропозиції (S) перетинаються в точці Т – точці рівноваги даного ринку, де величина попиту дорівнює величині пропозиції.

За даного рівня ціни кількість товару, яку прагнуть придбати покупці, дорівнює кількості товару, яку пропонують продавці. Такий ринок знаходиться в стані рівноваги.

Однак рівновага ринку може порушуватись під дією певних факторів.

Нехай попит на товар зріс з якихось причин, це відображає крива попиту D₁ (рис. 15.4.)

Ц S S₁

Ц _R R

T N d₁

Ц _t

d

q_t q_n Q

Рис. 15.4. Вплив механізму вільного ринку на ціни

Але ринок не здатний моментально відреагувати на попит q_n і може забезпечити поставку товару тільки в об’ємі q_t. Утвориться товарний дефіцит (нестача товару), обсяг якого показує лінія ТN. Нестача товару штовхає ціну вверх (до Ц_R – нової ціни попиту), в результаті чого пропозиція збільшується, а попит зменшується до тих пір, поки не буде досягнуто рівноваги. Тепер умова рівноваги така:

У випадку зменшення попиту на товар механізм ринку працював би у зворотному напрямку. Надлишок товару почав би тиснути на ціну вниз, тим самим підвищуючи попит і зменшуючи пропозицію до того часу, поки не було б досягнуто рівноваги.

Проте, якщо хтось (наприклад: монополія чи держава) здобуває можливість суб’єктивно впливати на процес ціноутворення (як правило у власних інтересах), ринкова рівновага буде порушуватись і стихійно й об’єктивно не відновлюватись.

Як впливають витрати на процес формування цін?

Витрати є важливим фактором, що впливає на рівень і динаміку цін.

Існують два способи прийняття рішень щодо цін в залежності від витрат виробництва.

При першому ціни, що встановлюються на товар, повинні бути не нижчі від фактичних витрат плюс середня норма прибутку. Такий взаємозв’язок витрат і цін називається прямим (рис. 15.5 а).

а ) + =

б ) - - =

Рис. 15.5. Прямий (а) і обернений (б) взаємозв’язок витрат і цін товару

На практиці частіше застосовується другий спосіб. При цьому фірми діють у зворотному напрямі. Виходячи з рівня діючих на ринку цін приймається рішення про виробництво товарів з витратами, які відповідали б цій ціні, а потім починається пошук шляхів зниження витрат з метою збільшення прибутку і створення резервів на майбутнє. Такий взаємозв’язок витрат і цін називається оберненим (рис. 16.5 б).

Як впливає конкуренція на ціни?

Характер і ступінь впливу конкуренції на процес ціноутворення залежить від типу ринкового середовища. Розрізняють чотири типи ринків:

а)ринок чистої конкуренції, який характеризується множиною покупців і продавців, які не в змозі впливати на ціну. Цінова політика на такому ринку проста – ціна встановлюється ринком, і виробник використовує її;

б)ринок монополістичної конкуренції характеризується існуванням багатьох покупців і виробників, які випускають різні варіанти взаємозамінної продукції. Зміна цін товару конкретного підприємства може відбуватися тільки шляхом досягнення певних переваг перед товаром конкурентів (рівень якості, зовнішнє оформлення і т.д.);

в) олігополістичний ринок характеризується невеликою кількістю виробників. Політика ціноутворення полягає в постійних спостереженнях за змінами цін конкурентів і своєчасному реагуванні на ці зміни;

г) ринок чистої монополії характеризується присутністю на ринку одного продавця. Політика цін визначається в кожному конкретному випадку тільки монополістом.

Охарактеризуйте фактори, за якими виокремлюють ціни.

У системі господарювання застосовують багато видів цін, які виокремлюються за різними кваліфікаційними ознаками.

• Залежно від сфери економіки всі ціни поділяються на дві великі групи: виробничі; споживчі.

• За способом встановлення ціни поділяються на: державні; договірні; вільні; ввізні.

• Залежно від відшкодування транспортних витрат розрізняють такі ціни: франко-вагон-станція відправлення; франко-вагон – станція призначення; франко-кордон.

Нарешті, ціни бувають: довідникові, прейскурантні, каталогів (проспектів), торгів, біржові, аукціонів.

Яка різниця між виробничими і споживчими цінами?

Виробничі ціни – це ціни, за якими реалізується продукція і надаються послуги іншим підприємствам і організаціям. До них належать:

• гуртові ціни;

• закупівельні ціни;

• кошторисні ціни;

• тарифи на перевезення всіма видами транспорту та на виробничі послуги.

Споживчі ціни – ціни на товари і послуги, що реалізуються населенню. До них належать роздрібні ціни, за якими населення купує товари у державній, колективній та приватній торгівлі.

Різновидом роздрібних цін є ціни на продукцію закладів громадського харчування, тарифи на комунальні, побутові, транспортні, туристичні та інші послуги, ціни на житло.

Які є види цін в залежності від відшкодування транспортних витрат?

Залежно від відшкодування транспортних витрат розрізняють такі ціни:

• франко-вагон-станція відправлення (включає витрати на доставку продукції з підприємства до станції відправлення, а також вантажні роботи);

• франко-вагон-станція призначення (включає всі витрати, пов’язані з доставкою продукції до місця знаходження споживача);

• франко-кордон (використовується у зовнішньо-економічних угодах і, крім транспортних витрат з доставки товару до відповідного кордону, включає витрати на його страхування і митні витрати).

Види цін, що застосовуються в міжнародній практиці.

У міжнародній практиці застосовуються такі види цін:

• ціна зовнішньоторговельна – ціна на експортні та імпортні товари, рівень якої формується на світовому ринку;

• ціна фактурна – ціна закупівлі та продажу товару залежить від умов укладеної угоди між імпортером та експортером;

• ціна СІФ – ціна в зовнішньоторговельній діяльності, що включає вартість товару, транспортні витрати та страхування вантажу;

• ціна ФОБ – конкретна ціна у зовнішній торгівлі, яка включає вартість товару та всі витрати експортера на доставку в порт відправлення.

Які є методи ціноутворення?

За ринкових умов господарювання можуть застосовуватися такі методи ціноутворення:

• Метод “витрати + прибуток”, за яким ціна (Ц) обчислюється за формулою:

Ц = С + Пр,

де С – собівартість продукції; Пр – величина прибутку в ціні. Прибуток визначається у відсотках до собівартості.

• Отримання цільової норми прибутку – метод ціноутворення, орієнтований на витрати і цільову норму прибутку. При цьому використовується концепція беззбитковості і при встановленні ціни враховується залежність загальних витрат і виручки від обсягу продажу:

Ц =	Сзмін +	Спост + Прзаг
		Qн

де С_змін – величина змінних витрат на одиницю продукції; С_пост – постійні витрати на дану продукцію за певний період (рік); Пр_заг – загальна сума прибутку, яка має бути одержана за той же період від продажу продукції; Q_н – обсяг продажу продукції в натуральних одиницях.

• Метод оцінки споживчої вартості передбачає оцінку споживчого ефекту, який одержує споживач від використання товару.

• Пропорційне ціноутворення – метод, при якому фірми виходять не стільки з власних витрат, оцінки споживчої вартості чи попиту, скільки із цін конкурентів. При цьому методі (його ще називають “за рівнем конкуренції”) ціна встановлюється як функція цін на аналогічну продукцію конкурентів, тобто:

Ц = ƒ (Ц₁, Ц₂, …Ц_n)

• Метод швидкого повернення витрат використовується з метою активного продажу великих обсягів продукції і швидкого повернення вкладених коштів. Така поведінка може бути викликана невпевненістю виробників у тривалому успіхові їх продукції на ринку.

Існує ще ряд інших методів ціноутворення, але при використанні будь-якого з них надалі ціна коригується, використовується ряд знижок і доплат до ціни.

25