4.4. Режим ерр

Протокол ЕРР спочатку був розроблений компаніями Intel, Xircom і Zenith Data Systems, щоб забезпечити високошвидкісну передачу даних через паралельний порт, який, проте, мав був бути сумісним зі звичайним паралельним портом. Вперше цей протокол був реалізований у наборі мікросхем Intel 386SL (мікросхема вводу-виводу 82360). Це відбулося ще до створення комітету IEEE 1284 і початку роботи над відповідним стандартом. Протокол ЕРР мав багато переваг і став підтримуватися багатьма виробниками устаткування як додатковий метод передачі даних. Для розвитку і поширення протоколу ЕРР була створена відкрита асоціація з приблизно 80 виготовлювачів устаткування. Ця асоціація пізніше перетворилася в комітет ЕРР, що забезпечив включення протоколу ЕРР в стандарт IEEE 1284 як розширеного режиму роботи порту. Оскільки виробництво портів ЕРР почалося до виходу стандарту IEEE 1284, між першими і наступними варіантами порту є невелика різниця.

Одна з найбільш важливих можливостей протоколу, яку слід зазначити — це забезпечення передачі даних за один цикл вводу-виводу по шині ISA. В результаті при використанні протоколу ЕРР швидкість обміну даними могла складати від 500 Кбайт/с до 2 Мбайт/с. Це означає, що паралельний порт міг працювати зі швидкістю, порівнянною зі швидкістю інших пристроїв, підключених до цієї шини (висока продуктивність паралельного порту — одна з найбільш важливих особливостей протоколу ЕРР). Передача даних відбувається зі швидкістю роботи найбільш повільного пристрою в парі порт — периферійний пристрій, але можливість підстроювання швидкості забезпечила відсутність перешкод нормальній роботі обох пристроїв через розбіжність швидкостей. При необхідності контролер порту ЕРР формує необхідні сигнали для функціонування порту в точній відповідності зі стандартним паралельним портом.

Здатність передавати дані від комп'ютера або до нього після виконання всього однієї команди дозволяє порту ЕРР працювати з тією же швидкістю, що і шина ISA. Замість того, щоб інтенсивно використовувати програмні цикли, цілі блоки даних можуть бути передані однією командою. В залежності від реалізації порту і можливостей периферійного пристрою, порт ЕРР може обмінюватися даними зі швидкістю від 500 Кбайт/с до майже 2 Мбайт/с. Такої швидкості більш ніж досить для пристроїв з інтенсивним обміном даними, такими як мережні адаптери, дисководи CD-ROM, струменеві принтери й інші пристрої. Протокол ЕРР забезпечує високий ступінь сполучення між драйвером периферійного пристрою і самим цим пристроєм. Під цим мається на увазі, що драйвер в будь-який момент може визначити стан периферійного пристрою і керувати ним. При цьому можна комбінувати операції читання і запису, а також здійснювати блокову передачу даних.

4.5. Якість кабелів для портів еср/ерр

При використанні стандартних паралельних портів довжина кабелю обмежується трьома метрами. При перевищенні цієї межі перехресні перешкоди між проводами можуть привести до виникнення помилок при передачі. Високоякісні кабелі з добрим екрануванням можуть мати довжину і більше, але широко розповсюджені дешеві кабелі, які легко знайти в магазинах, звичайно працездатні при довжині не більш двох метрів. Щоб забезпечити високошвидкісний обмін, передбачений стандартом IEEE 1284, була придумана і нова конструкція кабелю. Це не було простою задачею, з огляду на те, що за IEEE 1284 відстань між комп'ютером і периферійним пристроєм може становити до десяти метрів. Тому при переводі паралельного порту в режими ЕСР чи ЕРР переконайтеся, що використовується кабель належної якості.