6.Питання для самоКонтролю:

1. При яких обставинах відбувається зараження постраждалих анаеробними збудниками ?

2. Про що свідчить наявність крепітації при анаеробних процесах різної локалізації ?

3. Чому ГБО вважається найбільш ефективним видом консервативного лікування захворювань, зумовлених анаеробними збудниками ?

4. Які особливості виконання операцій при неклостридіальних анаеробних флегмонах ?

5. З якою метою виконуються “лампасні розрізи” при газовій гангрені ?

6. Які особливості виконання ампутацій при газовій гангрені ?

7. Які основні заходи неспецифічної профілактики захворювань, спричинених анаеробними збудниками ?

8. Які специфічні ознаки вказують на наявність правця у пацієнтів ?

9. Якими засобами реалізується специфічна профілактика правця ?

10. У яких випадках проводиться планова профілактика правця ?

Тести для самоконтролю

1. Який симптом відрізняє анаеробну інфекцію від гнійної ?

А) гіперемія;

Б) біль;

В) крепітація;

Г) лихоманка;

Д) набряк.

2. Збудник правця спричиняє захворювання при попаданні в організм:

А) крізь пошкодження серозного шару кишки;

Б) пошкоджену шкіру та слизові;

В) верхні дихальні шляхи;

Г) фекально – оральним шляхом;

Д) урогенітальним шляхом.

3. Покази до введення протигангренозної сироватки:

А) відкритий перелом кісток гомілки;

Б) значні за площею пошкодження м”яких тканин;

В) післяін”єкційний абсцес;

Г) кістковий панарицій;

Д) флегмона сідничної ділянки.

4. Неспецифічна профілактика газової гангрени включає:

А) первинну хірургічну обробку рани;

Б) масивну антибіотикотерапію;

В) введення протигангренозної сироватки;

Г) обколювання рани антибіотиками;

Д) визначення чутливості збудника до антибіотиків.

5. Неспецифічна профілактика правця включає:

А) накладання швів на рану;

Б) гемосорбції;

В) первинну хірургічну обробку рани з широким її розсіченням і дренуванням;

Г) баротерапію;

Д) масивну антибіотикотерапію.

6. Найважливішим лікувальним заходом при газовій гангрені є:

А) протишокова терапія;

Б) введення лікувальних доз протиправцевої сироватки;

В) десенсебілізуюча та антибактеріальна терапія;

Г) розкриття вогнища інфекції з некректомією і оксибаротерапією;

Д) обколювання вогнища ураження антибіотиками.

7. Характер болю при анаеробній інфекції:

А) відсутній;

Б) слабо виражений;

В) розпираючий;

Г) ниючий;

Д) переймистий.

8. Найчастішою локалізацією процесу при газовій гангрені є:

А) голова, шия;

Б) кінцівки;

В) тулуб;

Г) промежина;

Д) кишки.

9. Які ознаки розвитку гнильної інфекції в рані ?

1) іхорозний (зловонний) запах;

2) відсутність грануляцій;

3) сірий колір ексудату;

4) знобіння при відсутності болючих відчуттів;

5) виражені болючі відчуття при відсутності знобіння.

Виберіть правильну комбінацію відповідей:

А) 1,2,5; Б) 2,3,4; В) 1,2,3,4; Г) 1,2,5; Д) 1,3,5.

10. Місцеве лікування карбункула сибірської виразки полягає у:

А) розсіченні карбункула і видаленні некротичних тканин;

Б) накладанні пов”язок з мазями (цинкова, ксероформна, з антибіотиками);

В) видаленні струпу;

Г) фізичній (лазерна, ультразвукова) некректомії;

Д) накладанні асептичної пов”язки.

ситуаційні ЗАДАЧІ для самоконтролю

1. Пацієнту 2 дні тому проведена ПХО рваної рани правої стопи. В рані залишено гумовий випускник, на кінцівку наклали гіпсову лонгету. На першу добу – перебіг ранового процесу без особливостей. В ніч на другу добу хворий не спав. Скаржиться на тупий біль в ділянці рани, тиск від пов”язки, яку медсестра двічі послабляла. У пацієнта відзначалася ейфорія. АТ – 100 х 65 мм рт.ст. При огляді: значний набряк лівої гомілки і стопи. Шкіра бліда, з темними і жовтими плямами. Рана суха, кінцівка холодна. Після зняття швів відзначаються м”язи сіро – темного кольору, які випинають з рани. Яким є попередній діагноз і які Ваші подальші дії ?

2. Під час земляних робіт пацієнт помилково наступив на скло і порізав шкіру в ділянці стопи. За медичною допомогою не звертався. Рану самостійно промив водою, обробив розчином йоду і наклав бинт. При огляді: набряк лівої ноги, шкіра темно – синього кольору, холодна на дотик. З рани випинають м”язи, подібні до вареного м”яса. При пальпації навколо рани відзначається крепітація. Хворий дещо ейфоричний. Температура 38С. Пульс 130 на 1 хв. АТ – 100 х 75 мм рт.ст. Яким є попередній діагноз і Ваші подальші дії ?

3. Хворий з рвано – забійною раною нижньої третини лівої гомілки звернувся до травмпункту. Йому здійснили промивання рани розчином антисептика, краї рани обробили йодонатом, наклали асептичну пов”язку. Через тиждень після травми пацієнт скаржиться на загальну слабість, посмикування жувальних і мімічних м”язів, затруднення при жуванні. Який попередній діагноз? Яку помилку допустили у травмпункті? Які подальші дії?

4. В поліклініку звернувся пенсіонер 72 років. Ранком цього ж дня на дачі наступив на цвях і травмував праву стопу. Даних про попередні вакцинації відсутні. При огляді: загальний стан задовільний. Права стопа незначно набрякла, на підошві – колота рана. З метою запобігання можливого розвитку правця насамперед необхідно:

5. В поліклініку звернувся будівельник 42 років після поранення цвяхом стопи ранком цього ж дня. Рану промив водою. При огляді – загальний стан задовільний. Ліва стопа незначно набрякла, на підошві – колота рана. З анамнезу відомо, що протягом трьох останніх років тричі проводилася профілактика правця. З метою запобігання можливого розвитку правця насамперед необхідно провести наступні заходи.

ЛІТЕРАТУРА.

Основна:

1. Загальна xipypгія за ред. С.П.Жученка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. Київ, "Здоров'я", 1999

2. Загальна хірурпя. Вибрані лекції / за ред. Б.І.Дмитрієва. Одеса, 1999.

3. Гребенев А.Л., Шептулин А А. Основы общего ухода за больными. Москва, 1991.

4. Волколаков Я.В. Общая хирургия. – Рига, "Медицина", 1989.

5. Петров С.П. Общая хирургия. Санкт-Петербург, 1999.

6. Методика обстеження xipypriчнoro хворого / під. ред. М.О.Ляпіса. Тернопіль, 2000.

7. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірурія // Київ, "Здоров'я", 2004.

8. Мокшонов И Я., Гарелин П.В., Дубовин О.И. и др. Хирургические операции // Минск, 2004, 413с.

9. Мокшонов И.Я. Врачебная деонтологія // Минск, 1998.

10. Чен Г., Соннендэй К.Дж., Лилремо К.Д. Руководство по технике врачебных манипуляций (2-е издание). Перевод с английского // Москва.: Медицинская литература. - 2002. - 384 с.

11. Хірургія. Т.І / За ред. Я.С.Березницького, М.П.Захараша, В.Г.Мішалова, В.О.Шідловського. – Дніпропетровськ: РВА «Дніпро-VAL», 2007. – 445 с.

12. Григорян А.В. «Руководство к практическим занятиям по общей хирургии».- М.:Медицина, 1976.- 269 с.

13. Форрест А.П.М., Картер Д.С., Маклеод І.Б. Хірургія: основи і практика. – Київ: УКСП “Кобза”, 1994. – 342 с.

Додаткова:

1. Акжигитов Г.Н., Юдин Я.Б. Гематогенный остеомиелит. - М.: Медицина, 1998. - 288 с.

2. Стоян Попкиров Гнойно септическая хірургія. – София, 1977.- 502с.

3. Стручков В.И., Гостищев В.К., Стручков Ю.В.. Руководство по гнойной хирургии. –М.: Медицина, 1984. – 509с.