19.Що таке преюдиція і як вона використовується у процесі доказування?

Преюдицією у кримінальному процесі є доказове правило, що встанов-лює підстави та порядок використання в процесі доказування слідчим, прокурором, судом, суддею фактів та правових висновків,встановлених такими, що мають юридичну силу рішеннями органу дізнання,слідчого, прокурора, суду, судді у кримінальних, цивільних, господарських або адміністративних справах, якими справу вирішено по суті, як таких, що не потребують повторного доведення. Преюдиція, що реалізується у меж-ах кримінального процесу, розмежовується на преюдицію у кримінальномупроцесі та кримінально-процесуальному преюдицію, тобто преюдицію саме кримінально-процесуальних рішень.

У кримінальному процесі про застосування кримінально-процесуальної преюдиції можна ствер-джувати у наступних випадках: при використанні у справі щодо співучасника фактів та правових ви-сновків, встановлених у раніше винесеному рішенні щодо інших співучасників (тобто при розгляді кри-мінальних справ, виділених у окреме провадження);

при використанні у справі про давання завідомо не-правдивих показань, завідомо неправдивого висно-вку фактів та правових висновків,    встановлених у раніше винесеному рішенні у справі, в межах якої да-валися показання свідка або висновок експерта;

при використанні у кримінальній справі при провадженні за нововиявленими обставинами тих рішень, якими

ці обставини встановлено;

при використанні пре-юдиціальних фактів для прийняття процесуального рішення

Таким чином, преюдиціальні факти входять у предмет доказування, якщо вони входять до кола тих обставин, які мають бути встановлені у кримінальній справі. Подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), окремі з обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, можуть бути доведені у виділеній справі за допомогою вироку, який набрав законної сили. При розгляді виділеної стосовно співучасника справи можуть не встановлюватися знову характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння. Інші обставини, що входять до предмету доказування, не можуть бути встановлені за допомогою преюдиції.

20.На кому лежить обов’язок доказування вини обвинуваченого?

Стаття 92. Обов’язок доказування

1. Обов’язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу (вина-п.2), за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

2. Обов’язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

21.Які обов'язки лежать на захисникові в процесі доказування?

Діяльність захисника як суб’єкта крим.-проц.доказування, перш за все, спрямована на захист прав і законних інтересів осіб та надання їм юрид.допомоги при провадженні у крим.справі, а також допомагає здійсненню правосуддя та додержанню вимог законів, виконуючи завдання крим.судочинства.

НЕ знаю конкретніше, лише загальний обов’язок захисника, який стосується цього питання:

Стаття 47. Обов’язки захисника

1. Захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з’ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.