22.Яка роль суду у доказуванні?

Бере участь у оцінці доказів як елементі доказування

Стаття 94. Оцінка доказів

1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

+ http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pib/2010_4/PB-4/PB-4_36.pdf там про те,що суд забезпечує змагальність сторін .

23.Які є форми використання спеціальних знань у кримінальному процесі?

Законодавець хоч і говорить про спеціальні знання, але не розкриває їх поняття. У спеціальній літературі питанню визначення поняття спеціальних знань приділялось чимало уваги.

Так Ейсман О.О. писав, що “це знання не загальновідомі, не загальнодоступні, що не мають масового поширення, коротше, це знання, якими користується обмежене коло спеціалістів” [1, с.91].

Надгорний Г.М. вважав, що “спеціальні знання – це знання, що не відносяться до загальновідомих, утворюючі основу професійної підготовки з наукових, інженерно-технічних і виробничих спеціальностей, а також незагальновідомі знання, необхідні для заняття якими-небудь іншими видами діяльності” [2, с.42].

Деякі сучасні криміналісти вважають, що в кримінальному судочинстві “спеціальні пізнання – це наукові, технічні й інші, у тому числі криміналістичні, професійні знання, отримані в результаті навчання, і навички, придбані в процесі роботи у визначених галузях практичної діяльності, використовувані разом з науково-технічними засобами при пошуку, виявленні, вилученні і дослідженні слідів злочину з метою одержання доказової інформації, що орієнтує, необхідної для встановлення істини з кримінальних справ” [3, с.9]. Ці знання одержуються в процесі навчання та практичної діяльності за тією чи іншою спеціальністю, причому вони охоплюють не тільки відповідні знання, а й навички та вміння із застосуванням цих знань [4, с.57].

Традиційний підхід у рішенні даного питання, згідно якого “спеціальні знання” розглядаються виключно в процесуальному аспекті та не містять ніяких правових наук (галузей права)”

При розслідуванні екологічних злочинів використання спеціальних знань може відбуватися в таких формах:

- застосування спеціальних знань стороною обвинувачення, яким закон надає право збирати та оцінювати докази (ст.93, 94 КПК України);

- використання спеціальних знань обізнаних осіб, що залучаються при проведенні слідчих дій як спеціалісти (залучаються під час досудового розслідування і судом під час суд.розгляду )(71 КПК України);

- використання спеціальних знань обізнаних осіб без залучення їх до участі в слідчих діях (консультації, довідки і т.д.);ст.. 360 КПК

- використання результатів несудових (службових, відомчих) розслідувань, використання результатів обстежень окремих об’єктів, що проводяться при таких розслідуваннях чи при інших умовах.(на це статтю не знайшла)

- використання спеціальних знань обізнаних осіб, що залучаються в якості експертів при складанні висновку експертного дослідження.(ст..101 кпк)

ЗАДАЧКИ

1. У процесі розслідування у кримінальному провадженні про нанесення середньої тяжкості тілесних пошкоджень громадянинові Гичці слідчий встановив, що потерпілий виписався з лікарні і поїхав на санаторно-курортне лікування. Щоб не допустити порушення встановленого строку досудового слідства у даному провадженні слідчий вислав на адресу Гички чистий бланк протоколу допиту і на підставі ч.7 ст. 224 КПК України просив його написати власноручні показання. Одночасно він запросив у потерпілого лікарську довідку про стан його здоров'я. Вказані документи були одержані і приєднані до матеріалів провадження.

Керуючись ст. 93 КПК, слідчий скерував обвинуваченому в даній справі Артеменку письмову вимогу про представлення слідству знаряддя злочину - стамески, якою були завдані тілесні ушкодження Гичці. Артеменко приніс стамеску і слідчий своєю постановою приєднав її до матеріалів провадження як речовий доказ. Під час допиту Артеменко не заперечував факту нанесення цією стамескою тілесних ушкоджень потерпілому, але заявив, що останній першим напав на нього і він змушений був оборонятись.

Зробіть правовий аналіз ситуації і з'ясуйте такі питання:

1. Які етапи проходить процес доказування у кримінальній справі?

2. Якими способами (шляхами) сторона обвинувачення збирає докази?

1. В чому полягає суть процесуальної форми доказування?

4. Що таке версія? Які загальні версії можна висунути в описаній ситуації?

5. Дайте правову оцінку діям слідчого.

1. Процес доказування проходить такі етапи як збирання доказів, перевірка та їх оцінка.

2. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

3. Кримінально-процесуальна форма доказування — це система встановлених кримінально-процесуальним законом норм, відповідно до яких здійснюється доказування обставин вчиненого правопорушення на всіх стадіях кримінального процесу для досягнення об'єктивної істини по справі.

Тобто її суть полягає в тому, що процес доказування суворо регламентується процесуальним законом. Кримінально-процесуальне доказування регулюється нормами КПК, які в своїй сукупності називаються доказовим правом.

4. У процесі доказування відбувається накопичення фактичних даних, що дають можливість відновити картину вчиненого злочину. У цій діяльності велике значення має побудова і перевірка версій. Версія — це обґрунтоване припущення про факти або обставини, що належать до справи, припущення, яке пояснює походження цих фактів, зв'язок їх між собою та їх зміст.

По справі, як правило, висувається кілька версій, що потім всебічно перевіряються. Ті версії, що не підтвердилися, відкидаються і, кінець кінцем, якась одна з версій одержує своє підтвердження в справі, дістає своє остаточне виявлення у висновку слідчого і вироку суду.

В описаній справі, на мою думку можна висунути такі версії: - Артеменко наніс потерпілому тілесні ушкодження лише з метою оборони від потерпілого;

- Артеменко наніс тілесні ушкодження відповідно до прямого умислу, який у нього виник перед тим, тобто тут не було ніякої оборони.

5. Щодо правової оцінки дій слідчого:

Згідно з умовою задачі, слідчий вислав на адресу Гички чистий бланк протоколу допиту і на підставі ч.7 ст. 224 КПК України просив його написати власноручні показання.

Відповідно до ст.. 224 КПК, місце допиту визначається слідчим самостійно, виходячи з обставин кримінального провадження і обраної тактики. Як правило, допит проводиться за місцем про-ведення досудового розслідування. Разом з тим закон надає слідчому право допитати особу в іншому місці за погодженням з особою, яку необхідно допитати. Це може бути місце її проживання, роботи, відпочинку, навчання, лікування, відбування покарання,

тримання під вартою або інше місце перебування особи.

Закон (ст. 104 КПК) не містить вимоги про необхідність обов’язкового мотивуван-

ня рішення допитати особу не в місці провадження досудового розслідування. Проте

у вступній частині протоколу допиту, яка складається відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст.

104 КПК, доцільно зазначити цей факт, а до матеріалів кримінального провадження

долучити документ, що пояснює вказане рішення (наприклад, довідку лікаря про стан

здоров’я особи, копію лікарняного листа і та ін.). Тобто щодо лікарської довідки, це було доцільним в даній ситуації.

Але закон встановлює неможливість проведення допиту не в місці проведення досу-

дового розслідування без попереднього погодження із особою, яку має намір допита-

ти слідчий чи прокурор. Тобто у будь-якому випадку, незалежно від процесуального

статусу особи, яку мають намір допитати, якщо ця слідча дія проводиться не за місцем

досудового розслідування, місце допиту слід додатково погодити. А в умові задачі не вказано, що слідчий погодив місце допиту з потерпілим.

Щодо вимоги про пред.явлення тієї стамески:

Відповідно до ст. 93 КПК: Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Витребування слід застосовувати: 1) коли відомо у кого чи де зберігається предмет або документ; 2) коли відсутня загроза того, що документ або предмет будуть знищені, внесено в них зміни в період між вимогою і доставлянням об.єктів.

Тут важко сказати, чи доцільним було витребування, можливо таки краще було провести обшук і самостійно вилучити цю стамеску, а не просити Артеменка її принести…

Витребувані таким чином предмети набувають статусу речових доказів лише після проведення належних процесуальних дій (огляду, експертизи), тому якщо тут слідчий зразу приєднав цю стамеску до матеріалів провадження, то це неправильно.

2. Бондаренко була притягнута до кримінальної відповідальності за привласнення 2000 грн. - вартості проданих нею за день товарів у магазині. Під час допиту як підозрюваної вона заявила, що гроші були в неї викрадені у трамваї, коли вона везла їх у банк. Факт крадіжки вона виявила вже у трамваї і просила пасажирів, а також водія допомогти знайти злодія, але це не дало ніяких результатів. Слідчий запропонував обвинуваченій знайти присутніх під час інциденту громадян, а також виявити водія трамваю і дати йому їх адреси або самій запросити їх до слідчого. Обвинувачена відмовилась шукати свідків.

Дайте оцінку діям слідчого і обвинуваченої.

1. Висуніть загальні версії і змоделюйте способи їх перевірки.

2. На кому лежить обов'язок доказування вини обвинуваченого у вчиненні злочину?

3. Чи може обов'язок доказування невинуватості переходити на обвинуваченого? Якщо може, то за яких обставин?

4. На кому лежить обов'язок збирати докази, що виправдовують обвинуваченого або пом'якшують його відповідальність?

1.Версії: - Бондаренко таки привласнила ті кошти;

- в неї їх дійсно викрали. А щоб перевірити ці версії, треба виявити водія і присутніх під час інциденту громадян і допитати їх.

2. Обов.язок доведення винуватості підозрюваного, обвинуваченого лежить виключно на стороні обвинувачення. (ст.. 92 КПК)

3. Одним з канонів презумпції невинуватості є те, що підозрюваний, обвинувачений не зобов.язаний доводити свою невинуватість у вчиненні крим правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом (ч.2ст.62 КУ, ч. 2 ст. 17 КПК)

4. На стороні захисту. (ч.3 ст. 93 КПК)

3. Аналізуючи зібрані докази, слідчий в обвинувальному акті написав “Григорчук винним себе не визнає, але чогось суттєвого в своє виправдання не навів". Прокурор, який затверджував акт, наведену фразу викреслив і запропонував слідчому переробити його. Слідчий це зробив, але оскаржив дії прокурора вищестоящому прокуророві.

Підготуйте відповідь на скаргу слідчого.

Окремо!!!

На мою думку, згідно з фабулою задачі були допущені помилки як в діях слідчого, так і в діях прокурора.

Зокрема, 1) слідчий не міг зазначати вищенаведене речення у обвинувальному акті, оскільки останній містить вичерпний законодавчий перелік відомостей.

Стаття 291 КПКУ частина 2. Обвинувальний акт повинен містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; - може мав собі на увазі це, але будь які фактичні обставини справи повинні бути з посиланням на закон. тобто писати такого не мав.

6) обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

2) Обвинувальний акт може скласти самостійно прокурор, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. (та ж стаття). Отже, на мою думку, в даному випадку сам прокурор мав би складати обвинувальний акт, якщо той, який був складений слідчим в тій чи інший мірі йому «не сподобався».

4. Недалеко від свого будинку у скверику ранком була виявлена громадянка Трусова. Вона була без свідомості і з багаточисленними слідами побоїв. По дорозі в лікарню, не приходячи до свідомості, вона померла. В процесі розслідування за цими обставинами слідчий встановив, що ввечері напередодні події Трусова була зі своїм знайомим Даниловим. Під час допиту Данилова слідчий запропонував йому зізнатись у вчиненому злочині, за що він (слідчий) потурбується про пом'якшення йому покарання. Данилов заявив, що оскільки його наречена мертва, то йому також "не хочеться жити і хай слідчий поступає так, як вважає за потрібне". Одержавши таке “зізнання”, слідчий вирішив повідомити Данилову про підозру у вчиненні ним злочину, оголосив її обвинуваченому і звернувся до слідчого судді з поданням про обрання щодо нього запобіжного заходу - тримання під вартою.

Дайте оцінку діям і рішенням слідчого.

1. Змоделюйте свою програму дій як слідчого стосовно описаної ситуації, задіявши всі елементи процесу доказування.

2. Чи має перевагу перед іншими доказами зізнання особи у вчиненні нею злочину?

3. Чи може лише воно бути покладено в основу підозри?

Вступ. Слідчий таки є суб’єктом доказування обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні. Точніше це його обов’язок визначений статтею 92 КПК. Тобто він має обов’язок збирати, процесуально фіксувати, перевіряти і оцінювати докази, обґрунтовувати ними наявність обставин перерахованих у статті 91 КПК.

1. Змоделюйте свою програму дій як слідчого стосовно описаної ситуації, задіявши всі елементи процесу доказування.

Згідно зі ст. 91: Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження – елементи доказування.

Отже, мав з’ясувати обставини передбачені статтею 91:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); - перелік таких ознак встановлюється конкретною нормою КК. Думаю це було встановлено виходячи із фабули задачі (причина смерті, час, місце, тощо)

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; - ця категорія означає доведеність доказами вчинення злочину конкретно особою. На мою думку, фразу Данилова не можна вважати належним – тобто ні прямо ні непрямо не пов'язаний з і обставинами які мають значення для провадження + не вказує хоча б на достовірність, недостовірність, можливість, неможливість використання інших доказів. Та він ж взагалі нічого не сказав!!!

3) вид і розмір шкоди, завданої ця кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; - фізична шкода визначається фахівцями. так згідно ч. 6 ст 55 КПК у справах про злочини в наслідок яких сталася смерть потерпілого право на відшкодування мають родичі потерпілого.(наприклад витрати на поховання, тощо)

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;- визначено КК

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. - визначено КК

Звужувати межі доказування НЕДОПУСТИМО (що він фактично зробив оголосивши підозру Д. на основі лише однієї його фрази) + мав це все робити згідно вимог про проведення слідчих (розшукових) дій, серед яких є його обов’язок роз’яснити права та обов’язки особі щодо якої проводяться слідчі дії (так, наприклад, той цілий Д. мав право нічого не говорити з приводу підозри проти нього + відмовитись в будь який момент їх давати)

Щодо перевірки доказів – вави би теж її зробити: зіставити показання Д. з іншими доказами, джерелами, тощо

Крім того мав би оцінити показання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. – повинно відобразитись у формуванні мотивувальних висновків. Очевидно що не може послатись на такі слова як «мені байдуже» і т.п.