- •Тема 8
- •8.1. Склад, зміст і задачі виробничої інфраструктури
- •8.2. Управління ремонтним господарством підприємства
- •8.2.1. Ремонт технологічного устаткування в системі виробничого менеджменту
- •8.2.2. Організаційна структура управління ремонтним виробництвом підприємства
- •8.2.3. Система технічного обслуговування і ремонту устаткування
- •8.3. Організація і управління енергетичним господарством підприємства
- •8.3.1. Особливості енергогосподарства як об'єкта виробничого менеджменту
- •8.4. Організація і управління транспортним обслуговуванням виробництва
- •8.4.1. Склад і задачі транспортного господарства підприємства
- •8.3.3. Удосконалення організації енергетичного обслуговування підприємства
- •8.4.2. Організація транспортного обслуговування підприємства
- •8.4.3. Удосконалювання організації роботи внутрішньозаводського транспорту
- •Досягнення рівня організації й оснащення операцій по переміщенню вантажів, що відповідає рівневі організації основного виробництва.
- •Максимальне укрупнення транспортних партій і широке застосування пакетних перевезень і контейнерів.
- •8.5. Організація і управління складським господарством підприємства
- •8.5.1. Основні задачі і функції складського господарства підприємства
- •8.5.2. Організація і планування складського господарства
8.2.3. Система технічного обслуговування і ремонту устаткування
Виконання ремонтних робіт у заздалегідь відомий термін сприяє попередженню прогресуючого зношування деталей устаткування в експлуатації і скороченню втрат у виробництві через його несправність і ремонт. Ці строки зазначені в інструктивних матеріалах по технічному обслуговуванню і ремонтові устаткування в галузях промисловості. Вони містять у собі комплекс взаємозалежних положень і норм, що визначають організацію і порядок проведення робіт з технічного обслуговування і ремонту устаткування для заданих умов експлуатації з метою забезпечення показників якості, передбачених у нормативній документації відповідного виробництва тієї чи іншої галузі.
У цих нормативних матеріалах містяться основні положення про планово-попереджувальний ремонт технологічного і підйомно- транспортного устаткування відповідних галузей. Сутність системи планово-попереджувального ремонту (система ППР) полягає в тому, що після роботи устаткування протягом визначеного числа годин, поза залежністю від навантаження і фактичного стану, його зупиняють для проведення запланованого ремонту. Система ППР покликана забезпечити:
підтримку устаткування в працездатному стані і запобігання несподіваного виходу його з експлуатації;
можливість виконання ремонтних робіт за планом, погодженим з планом виробництва;
своєчасну підготовку необхідних для ремонту запасних частин і матеріалів;
правильну організацію технічного обслуговування і ремонту устаткування;
• збільшення коефіцієнта технічного використання устаткування за рахунок підвищення якості ремонту і зменшення простою в ремонті.
Система ППР попереджає можливість випадкового виходу устаткування з ладу, дозволяє ремонтувати його в найкоротший термін, створює передумови для найбільш ефективного використання устаткування, скорочує вартість ремонту, поліпшує його якість.
Система ППР складається з міжремонтного технічного обслуговування і ремонтних робіт. Міжремонтне обслуговування включає поточний догляд за устаткуванням, контроль за дотриманням правил експлуатації, промивання окремих вузлів і агрегатів, змащення і зміну масел, огляди і перевірку на точність. Воно попереджає передчасний вихід устаткування з ладу. Поточний догляд за устаткуванням ведуть робітники під час перерв у роботі агрегатів. Він полягає в чищенні верстатів, змащенні, підтримці чистоти. Контролюють ці операції бригадири і майстер, служба головного механіка. Всі операції виконуються по заздалегідь складених графіках.
Ремонтні роботи включають проведення поточних (малого), середнього і капітального ремонту. Ремонтні роботи проводяться по усіх видах основних фондів. Поточним називається мінімальний за об'ємом ремонт, при якому заміною або відновленням швидкозношуваних деталей і регулюванням механізмів досягається нормальна робота устаткування до чергового планового ремонту.
Середній ремонт складніше. Тут потрібно частково розібрати устаткування, замінити і відновити зношені деталі. Виконується він без зняття устаткування з фундаменту.
Капітальний ремонт - найбільший по обсягу і складності, вимагає повного розбирання і ремонту всіх базових деталей, заміни зношених деталей і вузлів, відновлення частини деталей, перевірки на точність. При необхідності модернізації устаткування її сполучають з черговим капітальним ремонтом.
Витрати на усі види ремонту фінансуються за рахунок ремонтного фонду, що утвориться на підприємстві за нормативом за рахунок собівартості продукції.
В основі складання плану ППР лежать нормативи і структура ремонтного циклу, передбачені єдиною системою ППР. У ній визначена структура і тривалість ремонтних циклів, міжремонтних і міжоглядових періодів, категорії складності ремонту і норми трудомісткості робіт, витрати матеріалів.
Ремонтні роботи ведуться в строгій послідовності. Об'єм і порядок їхньої черговості залежать від тривалості служби окремих деталей і вузлів.
Ремонтний цикл — це час роботи устаткування від початку введення його в експлуатацію до першого капітального ремонту або між двома капітальними ремонтами. Кількість і послідовність вхідних у нього ремонтів і оглядів складають структуру ремонтного циклу. Міжремонтним періодом називається час роботи устаткування між двома плановими ремонтами.
Єдина система ППР передбачає визначену структуру ремонтних циклів по групах устаткування з урахуванням призначення, складності й умов експлуатації. Так, для складної техніки структура може мати такий вигляд: К-О-М-О-М-О-С-О-М-О-М-О-С-О-М-О-М-О-К,
де К - капітальний ремонт, С - середній, М - малий, ОБ - огляди.
Даний цикл включає: капітальних ремонтів - 1, середніх - 2, малих - 6 і оглядів - 9.
Для вирахування трудомісткості ремонтних робіт все устаткування в залежності від складності, конструктивних і технологічних особливостей, розмірів оброблюваних деталей класифікується на групи складності.
У системі ППР встановлені нормативи витрат праці, матеріалів, час перебування устаткування в ремонті на ремонтну одиницю. Нормативи часу для розрахунку трудомісткості ремонту технологічного і підйомно- транспортного устаткування подані в наступній таблиці.
Наведені також норми обслуговування. Норми простою устаткування в ремонті залежать від виду ремонту і змінності роботи бригади.
Планування ремонту устаткування здійснюється в такій послідовності. Визначається загальний обсяг ремонтних робіт, складаються календарні графіки його ходу, розраховуються трудомісткість, чисельність, продуктивність праці і фонд заробітної плати працівників, кількість і вартість необхідного устаткування, запчастин і матеріалів.
Таблиця 8.1
Обсяг ремонтних робіт з підприємства
Вид ремонту |
Кількість одиниць устаткування |
Нормативи часу на ремонтну одиницю, год |
Обсяг ремонтних робіт, тис. год |
||||||
фізичних |
ремонтних |
слюсарні роботи |
верстатні роботи |
інші |
всього |
||||
Малий |
100 |
8000 |
4 |
2 |
0,1 |
6,1 |
48,8 |
||
Середній |
300 |
3000 |
16 |
7 |
0,5 |
23 ,5 |
70,5 |
||
Капітальний |
200 |
100 |
23 |
10 |
2 |
35 |
35,0 |
Усього |
|
|
|
|
|
|
154,3 |
Річний об'єм ремонтних робіт з підприємства може бути розрахований по видах ремонту в умовних одиницях і в нормативній трудомісткості.
Обсяг ремонтних робіт визначається і за планово-розрахунковими цінами, виходячи з ціни за ремонтну одиницю.
Планування ремонтних робіт у часі ведеться шляхом складання плану- графіка по кожному цеху. Займається цим відділ головного механіка. Графіки погоджуються з начальниками цехів і затверджуються головним інженером.
По кожному устаткуванню план-графік ремонту розробляється на основі виду і часу останнього ремонту, структури ремонтного циклу, тривалості міжремонтного періоду, груп ремонтної складності і нормативів трудомісткості.
