4. Прогнозування економічного і соціального розвитку України

Процес пізнання економічної реальності вимагає побудови економетричних моделей, причому кожна така модель ґрунтується на певній економічній закономірності, яку необхідно економічно сформулювати й кількісно визначити на підставі статистичних даних.

Економетричні моделі є найпоширенішим типом соціально-економічних моделей, використовуваних для аналізу й прогнозування розвитку національної економіки. Вони складаються з функціональних регресійних і балансових рівнянь, які кількісно визначають взаємозв’язки та пропорції між макроекономічними величинами на всіх фазах процесу відтворення.

Економетричні моделі містять такі основні змінні та співвідношення: обсяг виробництва; доходи та споживання населення; капіталовкладення та основні фонди; рівень зайнятості та безробіття; обсяги зовнішньої торгівлі та ін.

Обсяг виробництва, як правило, визначають за допомогою виробничої функції, що відбиває залежність виробництва від виробничих чинників, головно від робочої сили та капіталу. Обсяг виробництва може відображатись як валовий випуск, ВВП, ВНД. Виробничі функції зазвичай дезагрегують за галузями економіки. До специфічних чинників, що впливають на виробництво, належать тренд технічного розвитку в промисловості й будівництві, індекс погоди в сільському господарстві тощо.

Доходи та споживання населення визначають на підставі аналізу функцій доходів і споживання. Доходи населення залежать від рівня зайнятості й обсягів виробництва або продуктивності праці. Враховуються також певні соціальні параметри (мінімальна заробітна плата, пенсія і т. д.). Особисте споживання населення стосовно попиту залежить головним чином від доходів населення і частково — від рівня цін, а стосовно пропозиції — від обсягів виробництва й імпорту.

Капіталовкладення та основні фонди визначають за допомогою інвестиційних функцій, а також рівнянь створення та розміщення основних фондів. Інвестиційні функції виражають за- лежність капітальних вкладень від внутрішніх і зовнішніх чинників, однак у деяких моделях, особливо короткострокових, інвестиції вважають заданими величинами. Уведення в дію основних фондів залежить від обсягів капітальних вкладень з урахуванням лагу.

Рівень зайнятості та безробіття моделюють за допомогою рівнянь економічно активного та пасивного населення. Пропозиція робочої сили залежить від чисельності населення у працездатному віці, а попит — від обсягів виробництва в окремих галузях і в країні загалом, продуктивності праці, рівня та структури інвестицій, доходу.

Обсяги зовнішньої торгівлі визначають за допомогою рівнянь експорту-імпорту. Експорт залежить від обсягу виробництва вітчизняної продукції та від обсягу імпорту з інших країн. Імпорт, з погляду валютних резервів, залежить від експорту, а з точки зору потреб — від обсягу вітчизняного виробництва або від споживання та інвестицій.

Макроекономічна модель може також містити інші змінні та співвідношення процесу відтворення, які стосуються видатків, фінансів, кредитів, запасів тощо.

Описані взаємозв’язки та змінні можна ілюструвати схемою (рис. 5), в якій взаємозв’язки блоків ендогенних змінних позначено прямокутниками, а блоки екзогенних змінних — овалами.

Рис.5 . Блоки змінних і зв’язки між ними в комплексній економетричній моделі

Метою складних макроекономічних моделей комплексного соціально-економічного розвитку країни є відображення функціонування усієї економіки. Їх поступово вдосконалюють і пристосовують до потреб практики.

Економетричні моделі в країнах Східної Європи почали застосовувати на початку 70-х років ХХ ст. Найсуттєвіших результатів у побудові комплексних економетричних моделей досягнуто в Росії, Україні, Угорщині та Польщі.