- •Тема 9. Прогнозування національної економіки
- •1. Функції і принципи соціально-економічного прогнозування
- •2. Класифікація соціально-економічних прогнозів
- •3. Методи соціально-економічного прогнозування
- •4. Прогнозування економічного і соціального розвитку України
- •Розвиток соціально-економічного прогнозування в Україні
- •Середньострокове та короткострокове державне прогнозування економічного і соціального розвитку України
- •Довгостроковий прогноз економічного і соціального розвитку України
- •Розвиток економіки України за базовим сценарієм
- •Розвиток економіки України за оптимістичним сценарієм
- •Розвиток економіки України за песимістичним сценарієм
Розвиток соціально-економічного прогнозування в Україні
Серед перших макроекономічних моделей України були моделі УКР-1 та УКР-2, розроблені в Науково-дослідному економічному інституті при Держплані УРСР. Більш детальна та пристосованіша до тодішньої планової методики модель УКР-2 була сформована по семи взаємопов’язаних блоках (Промисловість, Сільське і лісове господарство, Будівництво, Транспорт і зв’язок, Торгівля і громадське харчування, Інші галузі матеріального виробництва, Підсумкові республіканські показники).
У 1990-ті роки Інститутом економіки Національної академії наук та Міжнародним центром інформаційних технологій та систем Міністерством освіти і науки України було розроблено кілька версій систем макроеконометричних моделей прогнозування еко- номіки України УКР-МАКРО. Перші дві версії УКР-МАКРО-1 і УКР-МАКРО-2 було побудовано на підставі макропоказників за схемою балансу народного господарства. Останні версії — УКР-МАКРО-3 і УКР-МАКРО-4 — за системою національних рахунків (СНР).
На етапі прогнозування за системою УКР-МАКРО-3 було розглянуто два варіанти сценаріїв — оптимістичний і песимістичний. Керівними змінними були визначені обсяги імпорту нафти і газу, а також показники інфляції, фоновими змінними — погодні умови та ситуація у вугільній промисловості. Оптимістичний погляд було засновано на тому, що постачання енергоносіїв здійснюватиметься зростаючими темпами, погодні умови — приятливі, ситуація у вугільній промисловості — стабільна. Песимістичний прогноз передбачав уповільнений спад у постачанні енергоносіїв, несприятливі погодні умови і нестабільну ситуацію у вугільній промисловості. За версією УКР-МАКРО-4 також було розглянуто два варіанти — уповільнене чи прискорене зростання частки інвестицій у реальному ВВП.
Пізніше Інститут економічного прогнозування НАН України розробив «Макромодель економіки України-1». Зазначена модель має блокову структуру й призначена для обчислення прогнозних показників у щорічному вимірюванні. Блоки представлені моделями секторів: реального, споживання та доходів населення, державного, зовнішньоекономічного та грошово-кредитного. На базі «Макромоделі економіки України» було розраховано більшість макроекономічних показників «Прогнозу економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період». Наведено можливі найнижчі, ймовірні та верхні межі коливання реального ВВП та індексу інфляції, а також імовірний, оптимістичний, песимістичний сценарії можливих змін основних агрегатів розподілу ВВП, бюджетних і монетарних показників.
Середньострокове та короткострокове державне прогнозування економічного і соціального розвитку України
Відповідно до Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» прогнози економічного і соціального розвитку мають розроблятися на середньостроковий (5 років) та короткостроковий (1 рік) періоди. У прогнозах повинні бути відображені:
аналіз соціально-економічного розвитку країни за попередній період і характеристика головних проблем розвитку економіки та соціальної сфери;
очікувані зміни зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної ситуації та їхній вплив на економіку країни;
оцінка впливу можливих заходів державної політики у прогнозному періоді на розвиток економіки та соціальної сфери;
цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку та пропозиції щодо напрямів державної політики на відповідний період;
прогноз кон’юнктури на внутрішніх і зовнішніх ринках стратегічно важливих товарів (послуг);
основні макроекономічні та інші необхідні показники і баланси економічного і соціального розвитку, в тому числі по галузях і регіонах;
висновки щодо тенденцій розвитку економіки країни у прогнозному періоді.
Прогноз економічного і соціального розвитку на середньостроковий період використовується під час розроблення проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів. Параметри прогнозу на короткостроковий період використовуються для розроблення Держав- ної програми економічного і соціального розвитку та для оцінки надходжень і формування показників державного бюджету.
