Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Aydut_teorija_skorocheno.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

13.4. Аудиторські висновки спеціального призначення

МСА №800 "Аудиторський висновок при виконанні завдань аудиту спеціального призначення" передбачає складання аудитором таких видів аудиторських висновків спеціального призначення:

1. Аудиторські висновки за результатами тематичного аудиту. До того, як прийняти пропозицію провести тематичний аудит, аудитору необхідно впев­нитися, що він досягнув необхідного рівня розуміння характеру роботи, форми і змісту висновку. При плануванні тематичного аудиту від аудитора вимагається чітке уявлення про мету інформації, про яку складається висновок, а також про майбутніх користувачів інформації. Щоб уникнути використання висновку з іншою метою, ніж та, що передбачена умовами договору, аудитор може визначити в аудиторському висновку цю мету і встановити обмеження на по­ширення і використання свого висновку.

За результатами тематичної перевірки аудитор складає висновок довільної форми, але він повинен містити основні елементи, які наводяться зазвичай у такому порядку:

- назва незалежного аудитора (аудиторської фірми);

- назва підприємства;

- вступ;

- посилання на те, яка фінансова інформація перевірялася;

- посилання на те, яку відповідальність несе керівництво клієн­та, а яку — аудитор;

- параграф, де описується характер тематичної перевірки, що проводилася;

- інформація про правила чи практику, використані під час перевірки;

- опис роботи, проведеної аудитором;

- параграф, де передбачається висновок аудитора про фінансо­ву звітність;

- дата висновку;

- адреса аудитора;

- підпис аудитора.

У випадку, коли фінансова звітність підприємства подається таким користувачам, як Національний банк України або Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку, може існувати стан­дартна форма аудиторського висновку, яка не відповідає вимогам цього стандарту (МСА №800).

Аудитор повинен упевнитися, чи відповідають умови договору про проведення тематичної перевірки спеціальним вимогам користу­вача або замовника аудиторського висновку.

Аудитор має переглянути основні вимоги договорів і встановити існування правильного розкриття цих вимог у фінансовій звітності та примітках до неї. Аудитор може зробити у висновку посилання на примітки до фінансової звітності підприємства, що відобража­ють розуміння клієнтом основних умов договорів.

2. Аудиторський висновок про фінансову звітність підприємст­ва, підготовлену відповідно до інших принципів обліку. Інші принципи бухгалтерсь­кого обліку — це набір критеріїв і принципів, які використовують­ся для підготовки фінансової звітності та застосовуються до всіх її суттєвих елементів і є загальновизнаними як в окремо взятій кра­їні, так і в багатьох країнах світу.

Фінансова звітність може бути підготовлена зі спеціальною ме­тою згідно з міжнародними обліковими принципами. Можуть існу­вати такі загальноприйняті форми спеціальної фінансової звітності: податкові декларації; звіт про рух грошових коштів; специфічна фінансова звітність, введена будь-яким регулюючим державним органом (наприклад, Державна комісія з цінних паперів та фондо­вого ринку може встановити спеціальні вимоги до форми і змісту подання фінансової звітності).

В аудиторському висновку про фінансову інформацію, підготов­лену відповідно до інших міжнародних принципів бухгалтерського обліку, необхідно зазначати ці принципи бухгалтерського обліку. В аудиторському висновку зауважується, чи підготовлена фінансова звітність відповідає таким принципам. Існують терміни, які викорис­товуються у висновку аудитора: "дає правдиве і неупереджене уяв­лення" або "представлена об'єктивно з усіх поглядів, що відповіда­ють" тощо.

Аудитор повинен визначити, чи можна користувачу або замов­никові фінансової звітності підприємства, а також аудиторського висновку зі спеціальних питань зрозуміти з назви або з приміток до неї, що вона підготовлена згідно зі спеціальними вимогами замов­ника. Якщо у назві такої фінансової звітності або у тексті немає відповідних посилань і вказівок, то аудитор повинен зробити відпо­відні доповнення до вже підготовленого висновку.

3. Висновок про окремі частини фінансової звітності підприєм­ства- аудитор дає висновок тільки про те, чи підготовлений даний ком­понент фінансової звітності відповідно до прийнятої на початку року системи обліку на підприємстві. Визначаючи масштаб процедур перевірки, аудитор повинен проана­лізувати статті фінансової звітності підприємства, пов'язані між со­бою, що суттєво впливають на інформацію, про яку аудитор дає висновок(наприклад, стаття "Реалізація продукції, робіт послуг", з одно­го боку, і "Розрахунки з покупцями" — з іншого, або існує зв'язок між статтею "Залишки сировини і матеріалів" і "Розрахунки з кре­диторами".)

При дослідженні окремих компонентів фінансової звітності ау­дитор повинен визначити розмір їх суттєвості стосовно всієї звітно­сті.

Аудитор по­винен попередити клієнта про те, що він не може оприлюднювати цей висновок як такий, де йдеться про повну фінансову звітність підприємства.

Аудиторський висновок про окрему позицію фінансової звітно­сті підприємства повинен містити примітку стосовно принципів бух­галтерського обліку, які використовувалися впродовж року, або на пункт чи розділ приміток до звітності підготовлених клієнтом, де дається подібне посилання. У висновку необхідно назвати порядок підготовки окремого компонента фінансової звітності відповідно до принципів обліку, прийнятих на підприємстві.

У випадку негативного висновку або відмови від висловлення висновку про фінансову звітність підприємства, аудитор може зро­бити висновок про окрему позицію фінансової звітності підприємс­тва, який відрізняється від негативного тільки в тому випадку, якщо він не становить її суттєвої частини.

4. Аудиторська перевірка дотримання договірних відносин(наприклад, позикових договорів на придбання облігацій, договорів на надання гарантій).Відповідно до таких договорів підприємству треба дотри­муватися їх певних положень, наприклад, сплата відсотків, дотримання окремих фінансових показників, порядок використання до­ходів від реалізації окремого майна.

Аудитор визначає ставлення до дотримання підприємством окре­мих пунктів договорів тільки в тому випадку, коли загальні пи­тання такої роботи пов'язані з обліком або фінансами, тобто є в межах компетенції аудитора. У тих випадках, коли частина роботи перебуває поза межами компетенції аудитора, він повинен викори­стати для її проведення роботу експерта. Наприкінці висновку необхідно навести судження аудитора про те, чи виконані умови договору клієнтом.

5. Висновок про узагальнену фінансову звітність підприємства. Аудитор повинен скласти висновок про узагальнену фінансову звітність тільки в тому випадку, коли він уже має обгрун­товане ставлення до фінансової звітності, використаної для підготовки узагальненої фінансової звітності підприємства.

Висновок аудитора про узагальнену фінансову звітність підпри­ємства повинен мати такі основні елементи:

- назву незалежної аудиторської фірми;

- назву підприємства;

- посилання на річну фінансову звітність, перевірену аудитором, на підставі якої підготовлена ця узагальнена фінансова звітність під­приємства;

- відображення дати аудиторського висновку про річну фінан­сову звітність і виду аудиторського висновку;

- висновок аудитора про те, чи збігається за змістом інформація в узагальненій фінансовій звітності з річною звітністю, підтвердженою аудитором.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]