7. За ступенем ризику інвестиції поділяються на:

а) безризикові — у ряді країн безризиковими вважаються вкладення у короткострокові державні облігації, дохід по них ви­значає ставка безпеки, що використовується при оцінюванні вкладів як точка відліку інвестиційного ризику;

б) ризикові — ступінь ризику, або ступінь невизначеності, пов'язаний з інвестиціями, залежить від таких чинників, як час, об'єкт вкладення коштів тощо.

8. За формою відтворення розрізняють такі форми інвестицій:

а) у нове будівництво, або будівництво підприємств, будівель, споруд, здійснюване на нових площах і за вперше затвердженим проектом;

б) у розширення діючого підприємства — будівництво наступ­них черг діючого підприємства, додаткових виробничих комплек­сів і виробництв, будівництво нових або розширення існуючих цехів з метою збільшення виробничих потужностей;

в) у реконструкцію діючого підприємства — здійснення за єдиним проектом повного або часткового переобладнання і пере­будова виробництв із заміною морально застарілого і фізично зношеного обладнання з метою зміни профілю випуску нової продукції;

г) у технічне переозброєння — комплекс заходів, спрямова­них на підвищення техніко-економічного рівня виробництва окремих цехів, виробництв, дільниць.

2. Інвестиційний проект, його зміст та форми.

Інвестиційний проект - це сфера діяльності з утворення або зміни технічної, економічної або соціальної систем, а також розробка нової структури управління або програми науково-дослідних робіт.

Найчастіше на практиці інвестиційний проект — це об'єкт реального інвестування, який може бути представленим у вигляді:

Порядок розробки інвестиційного проекту.

Розробка та реалізація інвестиційного проекту (насампе­ред виробничого спрямування) проходить тривалий шлях від ідеї до випуску продукції. В умовах ринку цей період прийнято роз­глядати як життєвий цикл інвестиційного проекту або інвести­ційний цикл, який охоплює три фази:

• передінвестиційну (попередні дослідження до остаточного прийняття інвестиційного рішення);

• інвестиційну (проектування, укладання договорів, підряду, будівництво);

• виробничу (етап експлуатації знову створених об'єктів).

Кожна з цих фаз у свою чергу поділяється на стадії та етапи, яким відповідають свої цілі та методи. Так у передінвестиційній фазі є декілька паралельних видів діяльності, які частко­во займають і наступну, інвестиційну фазу. Таким чином, як тільки дослідження інвестиційних можливостей визначать доцільність проекту, починаються етапи сприяння інвестиціям та планування їх здійснення.

Зрозуміло, що в інвестиційному циклі найвагомішою є передінвестиційна фаза, яка включає в себе чотири стадії:

- пошук інвестиційних концепцій;

- попередня підготовка проекту;

- остаточне формулювання проекту та оцінка його техніко-економічної та фінансової прийнятності;

- етап фінального розгляду проекту та прийняття по ньому рішення.

Основою першої фази життєвого циклу інвестиційного проекту є розробка техніко - економічного обґрунтування (ТЕО) проекту, яка проводиться у два етапи:

- попередня техніко-економічна оцінка проекту;

- детальна оцінка ефективності інвестиційного проекту.

На першому етапі проводиться укрупнена оцінка най­важливіших техніко-економічних параметрів, яка дозволить вия­вити доцільність розробки конкретного інвестиційного проекту.

Розробка ТЕО проекту починається з того, що формулюється кінцева мета проекту та виявляються можливі шляхи досягнення цієї мети, тоб­то розглядається багатоваріантність напрямів розробки проекту з точки зору вибору технології, устаткування. Виробничої потуж­ності, місця розташування, фінансування, строків виконання про­екту і т. ін. У випадку, коли за попередніми розрахунками усі вит­рати за проектом значно перевищують надходження, тобто проект є збитковим, його відхиляють і до нього більше не повертаються.

У випадку, коли попередня оцінка ефективності проек­ту не дала однозначної негативної відповіді про його економічну життєздатність і показала, що проект є або можливо буде при­бутковим, можна переходити до другого етапу розробки ТЕО.

Другий етап розробки ТЕО передбачає розширену, де­талізовану оцінку ефективності інвестиційного проекту в конкрет­них розрахунках та цифрах. Кінцевим результатом цієї роботи має стати Попередній Інформаційний Меморандум, що надалі викорис­товується при переговорах з інвестором. В цьому документі мають бути відображені такі аспекти інвестиційного проекту:

- загальна інформація про інвестиційний проект;

- оцінка маркетингових факторів;

- визначення виробничої програми;

- вибір технології виробництва та технологічного устатку­вання;

- вибір місця розташування виробництва;

- забезпеченість ресурсами;

- екологічна оцінка проекту;

- вибір проектувальників, підрядників та постачальників об­ладнання, сировини, покупців продукції тощо;

- фінансова та економічна оцінка проекту;

- аналіз чутливості;

- оцінка ризиків проекту.

Інвестиційна фаза інвестиційного проекту може бути розділена за такими стадіями:

- встановлення правової, фінансової та організаційної основ для здійснення проекту;

- придбання та передача технологій, включаючи основні про­ектні роботи;

- детальне проектне опрацювання та заключения контрактів, включаючи участь у тендерах, оцінку пропозицій та проведен­ня переговорів;

- придбання землі, будівельні роботи та установка обладнання;

- передвиробничий маркетинг, включаючи забезпечення поста­вок та формування адміністрації фірми;

- набір та освіта персоналу;

- здача в експлуатацію та пуск підприємства.

Інвестиційна фаза або освоєння інвестицій — це період реалізації інвестиційного проекту. Головним завданням цього періоду є виконання суб'єктами інвестиційної діяльності своїх функціональних обов'язків щодо проекту. Крім того, вони по­винні виконувати постійний контроль та нагляд за процесом ре­алізації проекту, оцінювати поточні результати (відхилення) та вносити корективи у бізнес-план, проект організації вироб­ництва, проект організації робіт, план фінансування, календарний план або сітьовий графік та інші документи, з допомогою яких можна спостерігати та регулювати освоєння інвестицій.

Механізм проведення такого постійного нагляду та кон­тролю за процесом освоєння інвестицій заведено називати моніторингом інвестиційних проектів.

Експлуатаційний етап є останнім у проектному циклі, де інвестор одержує результати від вкладеного капіталу. Крім того, основою експлуатаційної фази є реабілітаційні дослідження, які проводяться на рівні фірми або підприємства. Основною метою досліджень є аналіз технічного, комерційного, фінансового та економічного стану підприємства з метою збільшення ефектив­ності його діяльності та прибутковості із збереженням його як са­мостійної економічної одиниці, а також для прийняття рішень про злиття з іншими компаніями або про його повне закриття. Таке дослідження включає в себе:

- попередню діагностику, де проводиться аналіз підпри­ємств, які потребують реабілітації;

- діагностику, стадія на якій визначаються слабкі сторо­ни підприємства, а також можливі сторони реабілітації;

- короткострокові заходи з реабілітації — на цій стадії здійснюються заходи, які не потребують великих капіталовкла­день (реорганізація фінансового управління, управління запасами, контролю або попереджувального технічного обслуговування);

- оцінка проектів та збільшення фінансування — у випад­ку завершення діагностичного аналізу, вирішується питання про залучення додаткових інвестиційних коштів для фінансування ре­абілітаційних проектів;

- реабілітація — це заключний процес, який включає в себе: додаткове навчання з усіх аспектів реабілітації, введення по­переджувального технічного обслуговування та контролю якос­ті, покращення фінансового та загального управління, консуль­тування з питань стратегії, планування та інвестування.

Таким чином, знову починається фаза передінвестиційних досліджень.

Загальна процедура впорядкування інвестиційної діяль­ності по відношенню до конкретного проекту формалізується у вигляді так званого проектного циклу (спрощена форма інвес­тиційного циклу), який має такі етапи.

1. Формулювання проекту

2. Розробка (підготовка) проекту.

3. Експертиза проекту.

4. Здійснення проекту.

5. Оцінка результатів.

В-3