7. За ступенем ризику інвестиції поділяються на:

а) безризикові — у ряді країн безризиковими вважаються вкладення у короткострокові державні облігації, дохід по них ви­значає ставка безпеки, що використовується при оцінюванні вкладів як точка відліку інвестиційного ризику;

б) ризикові — ступінь ризику, або ступінь невизначеності, пов'язаний з інвестиціями, залежить від таких чинників, як час, об'єкт вкладення коштів тощо.

8. За формою відтворення розрізняють такі форми інвестицій:

а) у нове будівництво, або будівництво підприємств, будівель, споруд, здійснюване на нових площах і за вперше затвердженим проектом;

б) у розширення діючого підприємства — будівництво наступ­них черг діючого підприємства, додаткових виробничих комплек­сів і виробництв, будівництво нових або розширення існуючих цехів з метою збільшення виробничих потужностей;

в) у реконструкцію діючого підприємства — здійснення за єдиним проектом повного або часткового переобладнання і пере­будова виробництв із заміною морально застарілого і фізично зношеного обладнання з метою зміни профілю випуску нової продукції;

г) у технічне переозброєння — комплекс заходів, спрямова­них на підвищення техніко-економічного рівня виробництва окремих цехів, виробництв, дільниць.

2. Ціна — це важливий економічний важіль, який викори­стовується для грошового вираження вартості предмету, об'єкта, товару, тобто кількість грошових одиниць, що характеризує вартість. Ціни в інвестиційній діяльності можуть визначатися в залежності від того чи є вони:

Ринкові або явні ціни — це ціни, які представлені на рин­ку, незалежно від того, визначаються вони попитом та пропо­зицією та урядом. Іншими словами це ціни — за якими фірма бу­де купувати собі необхідні ресурси та продавати продукцію.

Тіньові або неявні ціни — це викривлені під дією певних чинників (попиту, пропозиції) ринкові ціни.

Абсолютні ціни виражають вартість одного продукту в абсолютній кількості грошей, а відносні ціни — виражають її че­рез вартість іншого продукту. Наприклад, абсолютна ціна 1 тон­ни вугілля може становити 100 грошових одиниць, а еквівалент­ної кількості нафти — 300 грошових одиниць. В цьому випадку відносна ціна вугілля в перерахунку на нафту становитиме 0,33. це означає, що відносна ціна нафти в три рази вище ціни вугілля.

Поточні ціни змінюються з часом в результаті інфляції.

Якщо ж ціни на перелік необ­хідних ресурсів залишаються відносно стабільними протягом пев­ного періоду часу, то в розрахунках використовують постійні ціни.

У ринковій економіці залежно від сфери обігу та видів реалізованої продукції чи послуг розрізняють такі групи цін:

Рис. 5.1. Класифікація цін

Виділяють чотири основних типи ринкової сфери з по­зицій ціноутворення, у яких ціна:

- контролюється окремим підприємством (монополістом);

- контролюється групою підприємств;

- контролюється та регулюється ринком;

- контролюється та регулюється державою.

Система ціноутворення в інвестиційній сфері фор­мується у відповідності до загальної та єдиної цінової політики України та характеризується такими ознаками, вільного ціноутворення

В-5