7. Анализ аварийных ситуаций во время технологического кризиса.

Сегодня терроризм превратился в одну из самых опасных по своим масштабам, непредсказуемости и последствиям общественно-политических и моральных проблем, с которыми человечество вошло в XXI столетие.

Из-за своей сложности и взаимозависимости важные системы представляют собой уникальную цель для технологических атак. Комплексные системы представляют потенциальную опасность, так как имеют жизненно важные узлы, удар по которым может привести к разрушительным последствиям. Масштабные отключения электроэнергии, парализующие значительные части страны, системные проблемы с контролем полетов, аварии на газо- и нефтепроводах – все это детально обсуждается и анализируется в прессе, специальных изданиях, Интернете.

Вызов, который бросает киберпреступность в XXI веке, ставит задачу обезопасить киберпространство путем сведения к минимуму влияния злоумышленников на информационные системы. Опасным проявлением высокотехнологического терроризма является компьютерный терроризм или кибертерроризм.

Эта форма терроризма вызывает особую озабоченность в связи с высокой уязвимостью компьютерных систем управления критической инфрастуктурой (транспорт, атомные электростанции, водоснабжение и энергетика), подключенных к Интернету.

Современный терроризм характеризуется резко возросшей технической оснащенностью, высоким уровнем организации, наличием значительных финансовых средств. Необходимость повышения эффективности мер борьбы с терроризмом стимулирует поиски решений и новых подходов, которые должны носить постоянный и целеустремленный характер, быть соразмерными исходящей от противников угрозе как в плане новизны этих решений и подходов, так и с точки зрения нашей решимости в борьбе с терроризмом.

8. Современные информационные технологии и безопасность жизнедеятельности человека.

Інформацiйна безпeка — стан інформації, в якому забезпечується збереження визначених політикою безпеки властивостей інформації.

Складові інформаційної безпеки або такі суттєві властивості, як: конфіденційність, цілісність, доступність. Інформаційні системи можна розділити на три частини: програмне забезпечення, апаратне забезпечення та комунікації з метою цільового застосування (як механізму захисту і попередження) стандартів інформаційної безпеки. Самі механізми захисту реалізуються на трьох рівнях або шарах: Фізичний, Особистісний, Організаційний. По суті, реалізація політик і процедур безпеки покликана надавати інформацію адміністраторам, користувачам і операторам про те як правильно використовувати готові рішеня для підтримки безпеки.

Інформаційна безпеки особистості характеризується як стан захищеності особистості, різноманітних соціальних груп та об'єднань людей від впливів, здатних проти їхньої волі та бажання змінювати психічні стани і психологічні характеристики людини, модифікувати її поведінку та обмежувати свободу вибору.

Критерії інформаційної безпеки:

властивість інформації, яка полягає в тому, що інформація не може бути отримана неавторизованим користувачем

Цілісність — означає неможливість модифікації неавторизованим користувачем

Доступність — властивість інформації бути отриманою авторизованим користувачем, за наявності у нього відповідних повноважень, в необхідний для нього час

Додатково також використовують такі властивості:

Апелювання — можливість довести, що автором є саме заявлена людина (юридична особа), і ніхто інший.

Підзвітність — властивість інформаційної системи, що дозволяє фіксувати діяльність користувачів, використання ними пасивних об‘єктів та однозначно встановлювати авторів певних дій в системі.

Достовірність - властивість інформації, яка визначає ступінь об'єктивного, точного відображення подій, фактів, що мали місце.

Автентичність — властивість, яка гарантує, що суб'єкт або ресурс ідентичні заявленим.