- •8.Психологічні особливості юнацтва, що навчається у внз
- •15/ Розглянемо інтерактивні технології як технології
- •19. Психологічні причини невстигання студентів внЗу у навчанні.
- •28. Конфлікти у педагогічному спілкуванні. Види конфліктів та їх вплив на навчання.
- •23. Психологічні проблеми комунікаційної сторони педагогічного спілкування у внЗі.
- •20. Психологічні проблеми сучасних інформаційних технологій навчання та їх застосування у внзі.
- •29. Типові способи поведінки у конфліктних ситуаціях.
- •30. Засоби подолання конфліктів.
- •31. Профессіограма викладача внЗу.
- •32. Якості особистості викладача внЗу як професійно значущі якості.
- •33. Типи особистості викладачів внЗу та їх вплив на студентство.
- •34. Психологічна сутність процесу виховання
- •35. Психологічні особливості виховного процесу у вузі
- •36. Формування професійної спрямованості особистості студента.
- •37. Самовиховання сучасного студента: стан, засоби, психологічні проблеми.
- •38. Проблема раціонального розподілу навчальної роботи студента.
- •39.Пізнавальна діяльність сучасного студентства: зміст та психологічні проблеми.
- •40. Психологічні причини девіантної поведінки студентів внЗу.
- •41. Роль особистості викладача у навчально-виховному процесі у внЗі.
- •42. Психологічні особливості основних форм діяльності викладача внЗу. Схема психологічного аналізу заняття у внЗі.
- •43. Психологічні проблеми стосунків викладачів та студентів.
- •44. Стилі керівництва, їх психологічна характеристика та доцільність використання у діяльності викладача
30. Засоби подолання конфліктів.
Максименко С.Д. [18] вказує, що при вирішенні конфліктів найбільш ефективними є такі засоби:
1) попередження розвитку і накопичення відмінностей у оцінках, поглядах, цілях членів колективу — доцільне на ранніх стадіях розвитку конфлікту, 2) досягнення взаєморозуміння — передбачає в основному вплив на розум учасників, коли протиборство вже є очевидним, а кожна сторона прагне навести аргументи на свій захист, вибірково трактуючи ті чи інші факти. 3) переведення конфлікту з емоційного на інтелектуальний рівень — виявляється у забороні нетактовних нападок, образ, погроз із метою подолання надмірного збудження сторін та регулювання їх взаємовідносин. 4) трансформація мотивів конфронтації (протиборства) у мотиви пошуку згоди — здійснюється за допомогою роз'яснення небажаних наслідків конфлікту для його учасників та оточення
Конкретними засобами вирішення конфлікту Андрєєва Г.М. називає:
1) вирішення проблеми, що стала причиною його виникнення;
2) компроміс, що базується на взаємних розумних поступках;
3) поступове згладжування протиріч;
4) відсторонення конфліктуючих від безпосереднього спілкування на певний час, повне припинення стосунків між ними
31. Профессіограма викладача внЗу.
Професіограма — це спеціальна карта, яка містить розгорнутий перелік умов і характеристик трудової діяльності по конкретній професії, її окремих вимог і професійно важливих якостей, якими повинен володіти працівник.
Професіограма містить:
загальні відомості про професію та її динаміку в зв’язку з розвитком науки і техніки, соціальне та економічне значення;
виробничу характеристику професії, опис трудового процесу (наводяться назви знарядь праці, за допомогою яких виконується робота, вказується рівень фізичного і психологічного напруження (значне, помірне, незначне), робоча поза тощо;
санітарно-гігієнічні умови праці з виділенням професійних шкідливостей і переліком фізіологічних умов та медичних протипоказань;
перелік обсягу знань і умінь, які необхідні для успішної професійної діяльності, з виділенням тих, що визначають професійну майстерність;
характеристику видів і тривалості професійного навчання, можливості підвищення кваліфікації;
психограму, тобто характеристику психологічних вимог професії до людини з виділенням основних і бажаних психічних особливостей, а також психофізіологічних протипоказань.
Професіограма вчителя-вихователя є свого роду реєстром, що включає сукупність особисто-ділових рис, певний об'єм суспільно-політичних, психолого-педагогічних й спеціальних знань, а також програму педагогічних умінь й навичок, необхідних для виконання вчителем його повсякденних професійних обов'язків. У педагогіці вищої школи вважається загально визнаним, що професійні вимоги до викладача повинні складатися з трьох основних комплексів: загальногромадянські риси; риси, що визначають специфіку професії вчителя; спеціальні знання, уміння й навички з предмету (спеціальності).Психологи, обґрунтовуючи професіограми, удаються до визначення переліку педагогічних здібностей, що являють собою синтез багатьох якостей розуму, почуттів й волі особистості [10].Зокрема, В.О. Крутенький, спираючись на схеми Ф.Н. Гоноболіна, відокремлює дидактичні, академічні, перцептивні, мовні, організаторські, авторитарні, комунікативні здібності, а також педагогічну уяву й здібність до розподілу уваги. О.І. Щербаков до найважливіших педагогічних здібностей відносить дидактичні, конструктивні, перцептивні, експресивні, комунікативні та організаторські здібності.Моральне виховання у вищому педагогічному навчальному закладі ґрунтується на засвоєнні програмного матеріалу, передбаченого навчальними планами з окремих предметів і дисциплін. Кожний викладач має застосовувати з цією метою свій предмет.Важливий інтерес становить узагальнений варіант найважливіших рис педагогічної креативності, запропонований відомим ученим України С.О.Сисоєвою [15]:1) високий рівень соціальної і моральної свідомості;2) пошуково-проблемний стиль мислення;3) розвинені інтелектуально-логічні здібності (вміння аналізувати, обґрунтовувати, пояснювати, виділяти головне тощо);4) проблемне бачення;5) творча фантазія, розвинене уявлення;6) специфічні особистості якості (сміливість, готовність до ризику, цілеспрямованість, допитливість, самостійність, наполегливість, ентузіазм);7) специфічні ведучі мотиви (необхідність реалізувати своє "Я", бажання бути визнаним), творчий інтерес, захопленість творчим процесом, прагнення досягти найбільшої результативності в конкретних умовах праці);8) комунікативні здібності;9) здатність до самоуправління;10) високий рівень загальної культури і високий рівень моральної культури.У системі освіти специфічна роль належить вищій школі. Будучи одним з видів професійної освіти, вища школа виконує багаточисельні загальнокультурні функції, формує й розвиває трудову й суспільно-політичну активність молоді, її світогляд, мораль, забезпечує умови для всебічного розвитку особистості майбутнього спеціаліста, який спроможний успішно сприяти соціальному й науково-технічному прогресу суспільства.
