2.3 Вирішення прикладних задач та розробка алгоритму розрахунку для профілю ризику

Відповідно до Наказу Державної митної служби України від 14.08.2009 року № 753 «Про затвердження Порядку розроблення профілів ризику», митні органи реалізують систему аналізу та управління ризиками за допомогою профілів ризику, які є елементами САУР і можуть використовуватися в документальному та електронному вигляді. Профілі ризику застосовуються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і мають на меті попередити інспектора про можливу наявність ризику порушення митного законодавства під час здійснення конкретної зовнішньоекономічної операції та дати інспекторові вказівку щодо застосування певних форм контролю. Кінцева його мета – це забезпечення митної безпеки шляхом прийняття управлінських рішень.

Відповідно до глави 8 Концепції створення, упровадження і розвитку системи аналізу та керування ризиками та глави 5 Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю, затверджених наказом Держмитслужби від 27.05.2005 N 435, ДАРУРА здійснює розроблення й моніторинг профілів ризику, в тому числі за результатами опрацювання пропозицій щодо розроблення профілів ризику, які митні органи, спеціалізовані митні установи і організації подають ДАРУРА в порядку, визначеному окремим наказом Держмитслужби.

Розробка профілю ризику передбачає виконання таких дій:

1) визначення індикаторів ризику;

2) оцінка селективності профілю ризику, перегляд профілю ризику при великих значеннях його селективності. Значення показника, яке відповідає великому чи малому значенню селективності електронного профілю ризику, визначається Експертною комісією із застосування системи аналізу та управління ризиками, яка діє згідно з Положенням, що затверджується окремим наказом Держмитслужби. Для профілів, які характеризуються великим значенням селективності, може визначатись окремий порядок застосування залежно від особливостей конкретного профілю ризику;

3) оцінка значимості цього профілю ризику для наповнення Держбюджету, митної безпеки України чи для безпеки населення; оцінка можливої митної шкоди в разі виникнення ризиків, описаних у профілі ризику;

4) визначення впливу негативної історії профілю ризику на ступінь ризику (здійснюється для електронних профілів). При цьому для кожної причини, наведеної в Класифікаторі причин незавершення митного оформлення, які враховуються при формуванні негативної історії профілю ризику, Експертною комісією визначається коефіцієнт значимості цієї причини для конкретного профілю ризику;

5) визначення порядку обчислення ступеня ризику за профілю ризику та визначення залежно від ступеня ризику адекватних цьому ризику форм контролю. [8, 40]

Як ми бачимо, усі етапи розробки профілів ризику, окрім першого, проводяться експертною комісією. Але до цього, має бути визначена проблема та розроблено відповідний алгоритм для вирішення поставленої задачі.

Для прикладу, візьмемо таке поняття як «сезонність». Сезонність – це поняття, що характеризує зміну явищ у динаміці, які повторюються і можуть бути викликані різними причинами, у тому числі змінами пори року, явищами природи, врожайністю, а також звичаями, традиціями, святами і т. ін. [41]

Як і усі галузі господарства, так і митна служба залежать від сезонних коливань ввезення або вивезення сезонних груп товарів. Тому дане питання є досит актуальним при врахуванні обсягів зовнішньоторгівельного обороту у кожен окремий період часу. Від останнього, у свою чергу, залежать і надходження до Держбюджету України. Також дослідження сезонності актуальне у розрізі ввезення товарів «групи прикриття». Так, наприклад, коли відбулося різке збільшення ввезення якогось товару, нехарактерне для нього в даний період часу, з великою імовірністю існує загроза неправдивого декларування товарів з боку суб’єктів ЗЕД.

Таким чином маємо задачу – розробити алгоритм для виявлення коливань, нехарактерних для визначеного періоду ввезення товарів на митну територію України.

Але перше, що ми маємо з’ясувати, це те, що мит покладемо в основу наших розрахунків. Можливі різноманітні варіванти. Орієнтуватись можна на сукупну митну вартість товарів, кількість оформлень та ін.. Проте, на нашу думку, більш адекватним показником – є обсяги фізичного ввезення у кілограмах. Це пояснюється тим, що у кожній декларації зазначається вага товарів, а також тільки цей показник може нам давати більш-менш реальну картину. Митна вартість може коливатись залежно від собіватності виготовлення, ринкової кон’юнктури та інших факторів, кількість оформлень також не дає повного уявлення, бо залежно від наявних ресурсів у компанії вона може оформлятись рідко але великими партіями, або, навпаки, часто, але маленькими. Отже, із одиницею виміру визначились – це кілограми.

Для того, щоб визначити характер сезонних коливань для будь-якого товару, використовується індекс сезонності. Методологія його використання виглядає наступним чином:

1. Беремо дані по фізичних обсягах ввезення (кг) товару за кодом УКТ ЗЕД помісячно за попередні роки. Отримуємо матрицю з елементами x_ij,  :

X =

де, n – кількість років, за які ми маємо інформацію по даному товару.

2. Знаходимо суму елементів кожного рядка:

3. Знаходимо середнє значення за n років:

4. Знаходимо середнє значення x_ij:

5. Знаходимо індекс сезонності:

Даний індекс показує розподіл обсягів фізичного ввезення товарів за кожен місяць протягом року. Якщо із року в рік тенденція повторюється із незначними відхиленнями, то можна говорити про сезонний характер імпорту даного товару.

Метою використання індексу сезонності є визначення нехарактерних різких сачків по ввезенню товарів на митну територію України для виявлення фактів порушення суб’єктами ЗЕД митного законодавства.

Використовуючи його, ми можемо спрогнозувати об’єми ввезення товару у будь-якому місяці року.

Після того, як на основі наявних даних, ми обчислили прогноз на кожен місяць наступного року, ми можемо порівнювати фактичні дані, що надходять кожного місяця із прогнозними значеннями:

При цьому, питання про збільшення обсягів ввезення виникає тоді, коли абсолютне відхилення , тобто фізичний обсяг ввезення більший прогнозованого на даний місяць. Можна також брати до розрахунків збільшене (наприклад, на 10 %) для того, щоб нехтувати незначними відхиленнями.

Проте, може виникати ситуація, коли відбувся різкий стрибок фізичного обсягу ввезення і надалі тенденція підтверджується. Тобто даного товару почали завозити більше у порівнянні з минулими роками. Для того, щоб врахувати таку можливість, можна використати метод ланцюгових підстанов. Суть цього методу полягає у тому, що як тільки ми отримали фактичні дані за який-небудь місяць, ми його включаємо до розрахунків.

Для прикладу проаналізуємо товарну групу 06 за УКТ ЗЕД. Це «Живі рослини та продукти квітництва». Ми вважаємо, що ця група підлягає сезонним коливанням. До цієї групи входять:

• 0601 - Цибулини, бульби, кореневі бульби, бульбоцибулини, кореневища, включаючи розгалужені кореневища, у станi вегетативного спокою, у станi вегетацiї або цвiтiння; саджанцi, рослини та корені цикорію;

• 0602 - Iншi живi рослини (включаючи їх корiння), живцi та пiдщепи; мiцелiй грибів;

• 0603 - Зрізані квiтки та пуп’янки, придатні для складання букетiв або для декоративних цілей, свiжi, засушенi, вибiленi, пофарбовані, просоченi або обробленi iншим способом;

• 0604 - Листя, гiлки та iншi частини рослин, без квiток або пуп’янків, трави, мохи та лишайники, придатні для складання букетiв або для декоративних цілей, свiжi, засушенi, вибiленi, пофарбованi, просоченi або обробленi iншим способом.

Побудуємо таблицю вихідних даних для подальшого проведення розрахунків, Таблиця 2.3. з фактичними даними за 2008 рік. Дякуючи умовному форматуванню одразу можемо визначити які із позицій більше попадають під вплив сезонного фактору.

Таблиця 2.3.

Обсяги фізичного ввезення товарів Групи 06 УКТ ЗЕД за 2008 рік, кг.

Більші сезонні коливання притаманні позиції 0602 - іншi живi рослини (включаючи їх корiння), живцi та пiдщепи; мiцелiй грибів. Побудуємо графік сезонного тренду по фактичним даним за 2008 рік, Рис. 2.10.

Рис. 2.10. Динаміка сезонності везення товарів підгрупи 0602 протягом 2008 року

Як ми бачимо з діаграми, то піки ввезення припадають на травень, червень, серпень та жовтень.

Відповідно до наведеного вище алгоритму розрахуємо індекс сезонності, прогнозні дані на 2009 рік та порівняємо із фактичними значеннями даний період, Таблиця 2.4.

Таблиця 2.4.

Розрахункова таблиця для визначення відхилення фактичного везення по індексу сезонності за 2009 рік, кг

Відповідно до розрахованих даних, бачимо, що у лютому та квітні були нехарактерні для такого періоду об’єми ввезення. Це можна пояснити тим, що індекс сезонності тим точніше відображає сезонний тренд, чим більше даних включено до його розрахунку. Так, спираючись у своїх розрахунках на дані лише за 2008 рік, ми ризикуємо отримати не дуже точний прогноз. Тим більше, якщо врахувати вплив світової фінансової кризи на об’єми ввезення, то таке незначне відхилення може мати місце. Слід враховувати таку особливість при використанні цієї методології.

Також, ще однією особливістю такого методу обчислення є те, що він не може бути застосовний у звичному для профілів ризику розумінні безпосередньо під час оформлення. Такі дані можна аналізувати лише постфактум. Тобто після завершення звітного місяця.

Для того, щоб розрахувати прогноз на 2010 рік маємо знайти середнє значення за кожний місяць виходячи із даних за 2008-2009 роки, Таблиця 2.5.

Таблиця 2.5.

Розрахункова таблиця для визначення прогнозу на 2010 з використанням індексу сезонності, кг

Виходячи із розрахованих даних, можемо підтвердити викладену вище позицію. Завдяки індексу сезонності ряд згладився і максимальні значення залишились лише у травні, оскільки тенденція підтвердилась. Дещо коригувались дані за квітень та серпень. Таким чином, чим більше років ми включимо у розрахунок, тим точнішим буде прогноз.

Тепер у нас, наприклад, з’явились дані за січень 2010 року. Запускаємо алгоритм спочатку, проте враховуємо уже фактичні обсяги ввезення за січень. Припустимо, ця сума складає 500 кг, тоді,

… … …

Таким чином, послідовно враховуючи дані, що надходять кожного місяця, ми можемо визначати тенденції, притаманні товару, а також звертати увагу на зміни, які відбуваються у поточному році.

Отже, даний підхід можна використовувати при визначенні сезонних коливань ввезення тих чи інших товарів. При чому необхідно враховувати особливості використання даного методу та до розрахунку брати максимальну кількість значень за минулі періоди.

РОЗДІЛ 3

КОНЦЕПЦІЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В МИТНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ