3. Перспективні напрямки у сфері ризик-менеджменту для митних органів України

Сьогодні, перед нашою державою відкриваються нові можливості та перспективи. Це пов’зано із тим, що нам ще є над чим працювати та переоцінити цінності. Уже зараз стає зрозумілим, що такий омріяний для нас Європейський союз виявився не таким уже міцним і надіним, як нам здавалос. Тому, у такому випадку Україна має подякувати за те, що її туди не взяли. На разі багато країн поступово починають санацію своєї економіки після світової фінансової кризи та потихинеьку нарощують виробництво. Заключну ж у союз Європу і досі трясе від так званого союзу «свиней». Таку яскраву назву отримали чотири країни єврозони, що балансують на межі банкрутства. Це такі країни, як: Португалія, Ірландія, Греція і Іспанія (Portugal, Ireland, Greece, Spain, или PIGS по-английски). [58] Сьогодні Європа опинилась перед вибором – або вони рятують усіма можливими і неможливими способами ці країни, або їх союз опиняється на межі розпаду. Зважаючи на те, що тільки Німеччина зголосилась разаом із МВФ рятувати ці країни, здається , що країнам-членам ЄС підходить другий варіант.

І що ж у цьому випадку робити Україні!? Державі, яка протягом останніх років декларувала свою про європейську орієнтацію. На нашу думку, відповідь лежить на поверхні. Досить кудись приєднуватись, від’єднуватись чи проситись. На разі головним завданням для нашої країни є вихід на принципово новий рівень господарювання. Це стосується усіх сфер життя – від економіки до побудови владної вертикалі.

Іншою необхідною передумовою у цій галузі залишається завершення процесу приєднання України до Кіотської конвенції (Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур) та прийняття усіх пов’язаних із цим законодавчих проектів та нормативно-правових актів.

Актуальним на сьогодні залишається також питання поновлення роботи з внесенням змін до законодавства України в частині надання митним органам України права на проведення оперативно-розшуковоїдіяльності та досудового слідства в справах про контрабанду. [1, 382] Оскільки, наразі, відсутність таких повноважень у спеціалістів митної служби є досить стримуючим фактором.

Виходячи із досвіду провідних країни світу, бачимо, що в своїй більшості, митні служби підпорядковуються Міністерству фінанасів. При чому, для України може стати корисним досвід розробки стратегічної політики Міністерством фінансів для митних та податкових органів, які могли б діяти в межах одного стратегічного напрямку. Окрім того, можливе створення єдиної Центральної бази даних, яка адмініструється Мінфіном і за допомогою якої формуються об’єктивні дані для розрахунку обґрунтованих прогнозних показників Держбюджету та контролю за виконанням встановлених показників. [1, 387]

У частині спрощення процедур митного контролю та митного оформлення потрібно забезпечити подальше впровадження в митних органах уніфікованих технологій митного контролю та митного оформлення з метою створення умов для поступової адаптації митних технологій до роботи у повному обсязі з інформацією про товари та транспортні засоби.

Необхідна також розробка та впровадження в практичну діяльність митних органів методики вимірювання тривалості процедур митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів з метою створення основи для оцінювання дієвості заходів Держмитслужби із спрощення таких процедур.

Розробка та впровадження в практичну діяльність митних органів системи аналізу ризиків та управління ними, її автоматизація є також одним із ключових моментів. Необхідне удосконалення інформаційного наповнення цієї системи з метою забезпечення обґрунтованості проведення вибіркових оглядів, підвищення їх результативності.

Об’ктивною є необхідність досягнення уніфікованості і вичерпності вимог, що пред’являються до інформації та документів, які подаються або утворюються під час проходження митного контролю та митного оформлення товарів з метою прискорення реалізації в повному обсязі започаткованої держмитслужбою процедури електронного декларування. [1, 390-391]

На митну службу України сьогодні покладається величезна відповідальність на багато питань, які потребують нагального вирішення. Серед іншого, це питання подальшого удосконалення системи аналізу та управління ризиками, введення електронного декларування та удосконалення системи пост-митного аудиту. Усі вони нерозривно взаємопов’язані між собою та покликані захищати економічні інтереси нашої держави. Тому більш детально зупинимось на вищезгаданих напрямках.

У вересні 2008 року Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію створення багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця», яка дозволить зміцнити митну безпеку України, адаптувати Єдину автоматизовану інформаційну систему Держмитслужби до нової комп’ютеризованої транзитної системи ЄС, надавати оперативну й достовірну інформацію про наміри щодо здійснення зовнішньоекономічних операцій, а також удосконалити інформаційну інфраструктуру Держмитслужби.

Комплексна система «Електронна митниця» є поєднанням інформаційно-телекомунікаційних технологій. Створення системи й запровадження в Україні електронного декларування товарів дозволить підвищити якість митного регулювання й удосконалити митне адміністрування. [59]

Потреба в електронному едкларуванні пов’язана з розвитком інформаційних технологій та появою Інтернету, які дозволяють реалізувати он-лайн спілкування митниці та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності шляхом введення електронного декларування та отримання результатів митного оформлення через ці мережі. Сьогодні всі передові митні технології створені на базі та з використанням інформаційних систем, які пройшли шлях від допоміжного до основного механізму контролю, обробки, аналізу та зберігання митної інформації. Тенденції світового розвитку свідчать, що з метою спрощення митних і логістичних процедур при постачанні товарів для ввезення та вивезення з території країни, зменшення ризиків порушення безпеки мешканців необхідно створювати електронні інформаційні системи, функціонально сумісні з аналогічними системами різних країн, доступні, безпечні, об’єднані та контрольовані. [60, 9]

Багатофункціональна система «Електронна митниця», яка передбачає безпаперовий документообіг під час перетину державного кордону є досить важливим елементом при намаганні мінімізувати ризики зовнішньоекономічної діяльності. Ця система має об’єднати існуючі інформаційні системи митного контролю в єдину автоматизовану систему. Її запровадження дозволить громадянам, зокрема відвідувачам «Євро-2012», подавати митні декларації в електронному вигляді з дому, або з офісу, незалежно від країни відправлення або ввезення товарів. [61]

Відповідно до Постанови КМУ від 02.03.2010 р. №212 запроваджується автоматизована система митного оформлення (АСМО), яка забезпечує використання електронних документів і їх копій на паперових носіях посадовими особами митниці.

Встановлено вичерпний перелік підстав, за яких митний орган відмовляє у прийманні ВМД. За відмови у прийманні ВМД для оформлення митним органом заповнюється картка відмови і інформація про відмову надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митниці, як і в разі оформлення електронної ВМД.

Приймання для оформлення ВМД на паперовому носії підтверджується проставленням посадовою особою митниці штампа «Під митним контролем», а електронної ВМД — шляхом внесення до декларації за допомогою АСМО відмітки про приймання для оформлення, засвідченої електронним цифровим підписом посадової особи митниці.

Зазначимо, що виключено положення, яке встановлювало, що прийнята до оформлення ВМД не може бути відкликана декларантом.

ВМД на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої печатки посадової особи митниці, яка завершила митне оформлення, а електронна ВМД — за наявності внесеної до декларації АСМО відмітки про завершення митного оформлення, засвідченої електронним цифровим підписом посадової особи митниці, яка завершила митне оформлення.

У разі митного оформлення товарів, які вивозяться за межі України за електронною ВМД, замість оригіналу п’ятого основного аркуша ВМД на паперовому носії використовується електронна ВМД.

Оформлена митним органом електронна ВМД із внесеною до неї інформацією про підтвердження факту вивезення товарів, засвідченою електронним цифровим підписом посадової особи митниці, передається за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем органам ДПА та декларанту. [62]

Ще одним перспективним напрямком є митний пост-аудит. Зупинимось на ньому детальніше.

Оцінка вартості товарів, що переміщуються через митний кордон держави, – досить складна процедура в митній справі, оскільки від коректного визначення митної вартості залежить розмір стягнутих митних платежів. Процедури та методологія визначення митної вартості – досить актуальна наукова проблема, оскільки величина митної вартості значною мірою впливає на забезпечення повноти надходження платежів до державного бюджету. Саме за рахунок удосконалення процедур визначення митної вартості можна набагато підвищити ефективність діяльності митних органів у сфері контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

В Україні контроль за правильністю визначення митної вартості здійснюється на трьох етапах:

– до моменту митного оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України – на підставі попередньої інформації;

– під час перетину товарів і транспортних засобів через митний кордон України – у рамках здійснення митного контролю;

– після закінчення операцій митного оформлення та митного контролю після перетину митного кордону України – так званий постмитний контроль.

Для постмитного контролю правильності нарахування і сплати митних платежів наказом Державної митної служби України створено службу аудиту при Департаменті аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту, яка здійснює координування роботи, методологічне та консультаційне забезпечення діяльності підрозділів контрольно-перевірної роботи та аналізу ризиків відділів організаційно-контрольної діяльності. Одне із завдань служби аудиту – організаційне та методичне забезпечення перевірок суб’єктів ЗЕД посадовими особами митних органів, надання методичної та практичної допомоги митним органам за напрямом здійснення контрольно-перевірної діяльності та безпосередня участь у проведенні таких перевірок.

На сьогоднішній день загальних, уніфікованих методик перевірок дотримання суб’єктами ЗЕД законодавства з питань митної справи при різних видах зовнішньоекономічних операцій не розроблено.

До основних завдань митної служби України, передбачених законодавством нашої країни, належить організація та проведення митного контролю під час перетину кордону товарів і транспортних засобів. Однією з форм митного контролю, закріплених Митним кодексом України, є “перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України”, що стають можливими у період подальшого контролю, а саме у формі постмитного контролю.

Відповідно до фінансово-економічного словника, контроль подальший (ретроспективний) здійснюють після завершення господарських операцій або після закінчення певного звітного періоду. Його мета – встановити правильність, законність і економічну доцільність здійснення господарських операцій, виявити недоліки в роботі підприємства, факти недостач і крадіжок. За результатами цього контролю розробляють заходи щодо ліквідації виявлених недоліків та усунення причин і умов їх виникнення.

Після встановлення сфер постмитного контролю спеціалісти визначили основні напрямки контролю, кожен з яких потребує спеціальних методичних підходів при перевірці правильності:

– визначення митної вартості товарів і транспортних засобів;

– класифікації імпортованих товарів і транспортних засобів згідно з УКТЗЕД;

– країни походження товарів;

– оформлення операцій з товарами цільового призначення;

– визначення наявності підстав для отримання пільг у сплаті митних платежів;

– оформлення операцій з давальницькою сировиною;

– оформлення операцій з товарами і транспортними засобами, що ввозяться як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями;

– визначення відповідності фактичного використання ввезених товарів заявленому митному режиму;

– оформлення операцій з товарами і транспортними засобами, що ввозяться як гуманітарна допомога.

При впровадженні концепції постмитного контролю митні органи повинні переходити від тотального митного контролю за переміщенням товарів до митного контролю, який має базуватись переважно на процедурах аудиту. Такий контроль дозволить проводити фінансовий аналіз на основі даних бухгалтерської звітності, призначений для отримання ключових, найбільш інформативних параметрів, які даватимуть об’єктивну й точну картину фінансового стану організації, її прибутків та збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами та кредиторами, на підставі яких можна оцінювати можливості організації виконувати зобов’язання щодо сплати митних платежів, пені, штрафів.

Основним міжнародним документом у сфері організації та проведення митного контролю виступають правила і стандарти, прийняті Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур (м. Кіото, 1973 р.), які можуть бути покладені в основу вдосконалення вітчизняної законодавчої бази у сфері діяльності державних контролюючих, у тому числі митних, органів. У Кіото вперше визначено методичні засади проведення митного контролю на основі методів аудиту і сформульовано офіційне визначення поняття “контроль на основі методів аудиту”.

Спробуємо визначити постмитний контроль, як систему заходів, методів та прийомів, які використовують посадові особи митних органів при організації та проведенні на основі методів аудиту контролю законності, повноти й достовірності відображення зовнішньоекономічних операцій у системі бухгалтерського обліку і звітності, правильності нарахування та своєчасності сплати митних податків і платежів підприємствами – суб’єктами ЗЕД до державного бюджету.

Нині основні зусилля контрольно-перевірної роботи митних органів спрямовано на досягнення результативності та ефективності постмитного контролю. Для оцінки результативності постмитних перевірок запропоновано відповідний коефіцієнт, який розраховується діленням кількості порушень на кількість перевірок:

КР_пмк = кількість виявлених порушень/кількість перевірок;

де КР_пмк – коефіцієнт результативності постмитного контролю. [63]

У нас є дані по проведених перевірках Департаментом аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту за період з 2007 по 2009 рік. Оскільки відсутся інформація саме про кількість виявлених правопорушень, то спробуємо обчислити вищезгадане співвідношення у грошовому вигляді, а саме яка середня сума перерахувань до бюджету України за результатами проведених перевірок, Таблиця 3.1.

Таблиця 3.1.

Результативність проведення пост-митного аудиту Департаментом аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту за період з 2007 по 2009 рік

Показники	2007	2008	2009	Відносне відхилення 2009/2008
Проведено перевірок, шт	10	12	15	125,0%
Пререраховано до Держбюджету, тис. грн.	3 060,0	3 546,2	6 616,8	186,6%
Результативність пост митного контролю, тис. грн.	306,0	295,5	441,1	149,3%

Отже, ми бачимо, що показники у 2009 році порівняно з 2008 покращились. Спробуємо визначити чи є кореляційний зв’язок між кількістю проведених перевірок (Х) та перерахуваннями до бюджету (Y), відповідно до наявних даних.

Спочатку знайдемо коефіцієнти рівняння лінійної регресії:

Підставивши усі необхідні данні у рівняння отримуємо коефіцієнти нашої лінійної регресії:

а₁ = 736 а₂ = 4 145,7

Отже, рівняння нашої лінійної регресії виглядатиме наступним чином:

Y = 736Х + 4 145,7

Параметри а0 і а1 мають певний економічний зміст, зокрема, а1 називається коефіцієнтом регресії, що показує, на скільки одиниць змінюється Y при збільшенні Х на одну одиницю. Якщо цей коефіцієнт додатний – зв'язок прямий, а якщо від'ємний – зв'язок між показниками обернений. Отже, бачимо, що зв’язок між оказниками прямий.

Визначимо тісноту зв’язку за допомогою лінійного коефіцієнта кореляції (r):

Значення коефіцієнта кореляції r знаходиться в межах від -1 до +1. При r>0 зв'язок між показниками прямий, а при r<0 – обернений. Якщо :  вважається, що зв'язок між Х та Y практично відсутній; - зв'язок слабкий; - зв'язок середній; - зв'язок сильний; - зв'язок дуже сильний.

Таке значення коефіцієнта кореляції говорить про те, що зв’язок між даними прямий та дуже сильний.

З’ясуємо на скільки зміна Y обумовлюється варіацією Х. В цьому нам допоможе коефіцієнт детермінації D=r².

D=92,2%

Зобразимо наші показники на діаграмі, Рис. 3.4.

Рис. 3.4. Взаємозалежність показників рівняння регресії

Таким чином, бачимо, що кількість перерахувань до бюджету залежить від кількості проведених перевірок, але також треба враховувати і їх результативність.

За результатами пост-аудит-контролю надходження митних платежів до державного бюджету у 2009 році склали 1062,1 млн. грн. Для України митний пост-аудит є новою та найбільш перспективною формою митного контролю, хоча він є основною складовою митного законодавства європейських країн. [64]

Тепер більш детально зупинимось на управління ризиками в митній службі, як одному із стратегічних напрямкув розвитку митної системи. Подальше впровадження ризик-менелджемнту потребує вирішення ряду питань. Перш за все, це забезпечення ґрунтовної нормативно-правової бази. Сьогодні таке поняття як ризик та управління ним має бути закріплене у Митному кодексі України із чітким окресленням сфер впливу даного поняття та особливостей застосування циї дефініцій у сфері митної служби. Звичайно, митний ризик та система управління ним не є абстрактними поняттями, проте їх визначення залишається на рівні наказів Держмитслужби України.

Слід зазначити, що процес управління ризиками складається з декількох етапів:

1. Виявлення ситуації;

2. Визначення ризиків ;

3. Аналіз ризиків;

4. Оцінка і визначення пріоритетів;

5. Вжиття заходів по запобіганню або мінізації ризиків.

При цьому слід враховувати той факт, що протягом усього процесу відбувається моніторинг, перевірка та оціка відповідності вимогам. [24, 10]

Таким чином, митна служба повинна тримати руку на пульсі часу і якомога швидше реагувати на зміни, що постійно відбуваються. Для цього доцільно було б дозволити митним органам самостійно формувати профілі ризику, які були б застосовні безпосередньо на даній митниці, пункті пропуску а бо митному посту. Це значно спростило б роботу як митних органів загалом, так і Департаменту аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту. В подальшому даний орган виконував би координаційно-організаційну роботу. Проте, така постановка задачі породжує ще одну проблему – це наявність висококваліфікованих спеціалістів для роботи у підрозділах митних органів, що займаються розробкою та впровадження автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Вони повинні володіти на високому рівні як спеціальними галузевими знаннями, так і навиками написання комп’ютерних програм та умінням розв’язувати нестандартні економічні задачі з використанням математичного апарату.

Отже, можемо визначити приорітетні напрямки роботи митної служби на найближчий час:

1. Подальший розвиток та впровадження автоматичної системи аналізу та управління ризиками;

2. Розгляд питання про створення великої Центральної бази даних при Мінфіні;

3. Дослідження можливості передачі митним органам можливості створення власних профілів ризику;

4. Застосування методів випадкового відбору при перевірці суб’єктів ЗЕД;

5. Вирішення питання забезпечення надійності та репрезентативності відбору із використанням випадкової перевірки;

6. Підготовка нового покоління висококваліфікованих спеціалістів, що могли б зробити вагомий вклад в подальший розвиток системи аналізу та управління ризиками;

7. Запровадження нових засад менеджменту, що базується на лідерстві та підтримці працівників в ранках запровадження АСАУР;

8. Продовження процесу впровадження багатофункціональної системи «Електронна митниця»;

9. Дослідження світового досвіду передових досягнень в галузі митної справи та їх імпелемтація в митну службу України;

10. Інформаційно-технічне переоснащення митної служби їз можливістю застосування передових методик проведення митного контролю та митного оформлення;

11. Завершення процесу приведення митного законодавства до вимог Кіотської конвеції та Рамкових стандартів ВМО;

12. Проведення роз’яснювально-консультаційної роботи як для працівників митних органів, так і суб’єктів ЗЕД для обґрунтування застосування АСАУР та основних принципів її дії;

13. Налагодження обміну інформацією із митними інших держав;

14. Удосконалення системи оцінки підприємств для віднесення їх до кожного із секторів можливості проведення перевірок.

Звичайно, це не вичерпний перелік усіх питань, які потребують вирішення для ефективної роботи митних органів, але розв’язання хоча б їх стане початком нової ери розвитку не тільки для Державної митної служби України, а й для усього українського суспільства загалом.

ВИСНОВКИ

У сучасний умовах безпека становить ключову складову економічної політики будь-якої держави. Особливо вона є актуальною для країн, які не завершивши складних ринкових трансформацій, гостро відчули на собі наслідки світової фінансової кризи. До таких країн належить і Україна, яка за оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку, найбільше потерпіла від економічної кризи серед країн Центральної та Східної Європи. Все це посилює актуальність наукових досліджень спрямованих на пошук шляхів та напрямів підвищення рівня економічної безпеки нашої держави.

Одним із пріоритетних напрямів забезпечення економічної безпеки України повинно стати посилення уваги до стану всіх складових, що формують рівень економічної безпеки, в тому числі і до митної складової. Найзагальнішим поняттям, яке оцінює небезпеку, є ризик.

Щодо митного ризику, то слід зазначити, що у міжнародних актах та національному законодавстві дане поняття розкривається як імовірність недодержання законодавства з митних питань.

За останні роки середовище міжнародної торгівлі зазнало значних змін, зокрема це стосується способів перевезення і торгівлі товарами, швидкості операцій і абсолютного об’єму товарів в глобальному обороті. Це, на фоні тиску зі сторони міжнародної торгової спільноти мінімізувати втручання держави, спонукало митні органи приділяти все більше уваги полегшенню торгівлі.

Останнім часом постійне ускладнення, швидкість і обсяги міжнародної торгівлі, що пожвавлюються розвитком технологій, значною мірою вплинули на виконання митними органами своїх функцій. Як наслідок, багато адміністрацій реалізовували більш дисциплінований на структурний підхід до управління ризиками. Це також допомогло їм підвищити ефективність своєї діяльності і раціоналізувати свої процеси та процедури, мінімізувавши при цьому втручання в торгівельні операції і скоротивши регулятивний тягар комерційного сектору.

Традиційний метод перевірки кожної партії вантажів, що прибувають на митний кордон, стає бар’єром для торгівлі. Управління ризиками пропонує вирішення даної проблеми, що дає можливість митним адміністраціям знайти баланс між своїми контролюючими функціями та функцією сприяння торгівлі через вибіркову перевірку комерційних вантажів на науковій основі, що доповнюється пост-митним контролем.

Впровадження управління ризиками включає не тільки зміни в культурі праці, але й організаційні зміни такі, як створення підрозділів, що займатимуться питаннями оперативного збору даних, управління ризиками, і питаннями дотримання законодавства. Це також тягне за собою зміни в залучені ресурсів і сприйнятті персоналу. Лідерство керівництва і їх підтримка є важливим моментом у процесі змін.

Система аналізу та управління ризиками в митних органах України є методологічною основою для запобігання порушенням законодавства України з питань митної справи шляхом створення та використання сучасної системи митного адміністрування, забезпечення ефективного митного контролю, оптимального розподілу матеріальних та людських ресурсів митної служби на найбільш важливих і пріоритетних напрямах роботи.

Органом, що займається питаннями розробки та впровадження системи управління ризиками в структурі митних органів України є Департамент аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту.

Після того, як Україна прийняла філософію управління ризиками для подальшого розвитку митної структури, вона повинна реалізовувати процес управління ризиками, який включає в себе селективність, профілювання і цілеспрямоване виявлення для оцінки ризиків та вжиття відповідних заходів.

Критерій селективності включає історію діяльності задіяних суб’єктів, походження та маршрут переміщення товару, а також різноманітні заборони та обмеження. Показники ризиків – це чітко визначені критерії селективності, такі як: код товару, країна походження, країна відправки вантажу, наявність ліцензування, вартість, торговий суб’єкт, рівень виконання вимог, тип транспортного засобу, цілі перебування на митній території, фінансові наслідки або фінансовий стан торгового суб’єкта.

Профілювання ризиків – це засіб, за допомогою якого митні органи застосовують управління ризиками на практиці. Воно приходить на зміну випадковій перевірці документів і вантажів на плановий цілеспрямований метод роботи, використовуючи ресурси митних органів з максимальною ефективністю.

Зарубіжний досвід управління ризиками підтверджує необхідність автоматизації системи управління ризиками при електронному декларуванні, врахування регіональної специфіки митних органів при визначенні профілів ризику та переходу до постаудиту як основного методу митного контролю.

Митна служба повинна тримати руку на пульсі часу і якомога швидше реагувати на зміни, що постійно відбуваються. Для цього доцільно було б дозволити митним органам самостійно формувати профілі ризику, які були б застосовні безпосередньо на даній митниці, пункті пропуску а бо митному посту. Це значно спростило б роботу як митних органів загалом, так і Департаменту аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту. В подальшому даний орган виконував би координаційно-організаційну роботу. Проте, така постановка задачі породжує ще одну проблему – це наявність висококваліфікованих спеціалістів для роботи у підрозділах митних органів, що займаються розробкою та впровадження автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Вони повинні володіти на високому рівні як спеціальними галузевими знаннями, так і навиками написання комп’ютерних програм та умінням розв’язувати нестандартні економічні задачі з використанням математичного апарату.

Отже, можемо визначити приорітетні напрямки роботи митної служби на найближчий час:

• Подальший розвиток та впровадження автоматичної системи аналізу та управління ризиками;

• Розгляд питання про створення великої Центральної бази даних при Мінфіні;

• Дослідження можливості передачі митним органам можливості створення власних профілів ризику;

• Застосування методів випадкового відбору при перевірці суб’єктів ЗЕД;

• Вирішення питання забезпечення надійності та репрезентативності відбору із використанням випадкової перевірки;

• Підготовка нового покоління висококваліфікованих спеціалістів, що могли б зробити вагомий вклад в подальший розвиток системи аналізу та управління ризиками;

• Запровадження нових засад менеджменту, що базується на лідерстві та підтримці працівників в ранках запровадження АСАУР;

• Продовження процесу впровадження багатофункціональної системи «Електронна митниця»;

• Дослідження світового досвіду передових досягнень в галузі митної справи та їх імпелемтація в митну службу України;

• Інформаційно-технічне переоснащення митної служби їз можливістю застосування передових методик проведення митного контролю та митного оформлення;

• Завершення процесу приведення митного законодавства до вимог Кіотської конвеції та Рамкових стандартів ВМО;

• Проведення роз’яснювально-консультаційної роботи як для працівників митних органів, так і суб’єктів ЗЕД для обґрунтування застосування АСАУР та основних принципів її дії;

• Налагодження обміну інформацією із митними інших держав;

• Удосконалення системи оцінки підприємств для віднесення їх до кожного із секторів можливості проведення перевірок.

Митній службі України необхідно звернути увагу на ці та інші питання, що допоможе в найкоротші терміни стати однією із передових країн у розвитку не тільки АСАУР, а й системи господарювання в цілому, адже усі необхідні передумови у нас є. Це і кваліфіковані кадри, і детальний аналіз зарубіжного досвіду і вже досить ефективний власний досвід у сфері ризик-менеджменту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Пашко П.В. Митна безпека (теорія, методологія та практичні рекомендації). Монографія. / Пашко П.В. – Одеса: АТ «ПЛАСКЕ», 2009. – 628 с.

2. Беззубко Л. До визначення поняття «Ризик» / Беззубко Л. // Економіка України. – 2004 - № 4. – C. 83-87.

3. Мартинюк В. Митна складова економічної безпеки держави: наукове обґрунтування та оцінка сучасного стану / Мартинюк В. // Наука молода. – 2009. - № 11. – C. 118-123.

4. Свешнікова М. Щодо категорійного визначення «економічний ризик» / Свешнікова М. // Вісник КНТЕУ. – 2008. – C. 65-69.

5. Івченко І.Ю. Економічні ризики: навчальний посібник. / Івченко І. Ю. – Київ: «Центр навчальної літератури». – 2004. – 304 с.

6. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка (в 4-х томах) / Даль В.И. – М.: Изд-во «Русский язык», 2000.

7. Большой экономический словарь / под ред. А.Н. Азрилияна. – 6-е изд. – М.: Ин-т новой экономики, 2004. – 956 с.

8. Наказ Державної митної служби України від 14.08.2009 року № 753 «Про затвердження Порядку розроблення профілів ризику»

9.  WCO SAFE Framework of Standards. June 2005 [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.wcoomd.org, вільний. – Загол. з екрану.

10. Закон України № 227-V «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» від 05.10.2006 р., набрав чинності 01.11.2006 р.

11. Наказ Державної митної служби України від 17 жовтня 2006 року № 895 «Щодо затвердження Концепції модернізації діяльності митної служби України»

12. Павленко Є. Б. Концептуальні підходи до впровадження Рамкових стандартів безпеки SAFE та їх роль у процесах боротьби з контрабандою. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vamsu/Pravo/2009_1/Pavlenko/Pavlenko.htm, вільний. – Загол. з екрану.

13. Wіddowson Davіd Managing risk in the customs context [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.adb.org/Documents/Events/2005/Risk-Management-PEA-, вільний. – Загол. з екрану.

14. Линг Д., Лазаро Д. Управление рисками: катализатор реформирования и модернизации таможни. Опыт и инициатива участвующих стран ЦАРЭС. – 2006. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.adb.org/Projects/TradeFacilitation/Documents/risk-management-carec.pdf, вільний. – Загол. з екрану.

15. Стрельбіцька Н. Становлення та розвиток міжнародних стандартів управління ризиками / Стрельбіцька Н. // Вісник КНТЕУ. – 2008. - № 6. – С. 84-93

16. Черкаська Н. Управління ризиками – складова митної безпеки / Черкаська Н. // «Митниця». – 2007. - № 10. – С. 4-5

17. Семенко О.М. Автоматизована система аналізу та управління митними ризиками – дієвий інструмент підвищення ефективності митного контролю в Україні / Семенко О.М. // Південноукраїнський правничий часопис. – 2007. - № 4. – С. 239-242

18. Наказ Державної митної служби України від 7 жовтня 2003 року № 660 «Про ліквідацію Оперативної митниці та створення Центрального бюро аналізу ризиків та аудиту Держмитслужби»

19. Наказ Державної митної служби України від 30 травня 2005 року № 442 «Про затвердження Положення про Департамент аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України»

20. Указ Президента України від 24 серпня 2000 № 1022/2000 «Питання Державної митної служби України»

21. Наказ Державної митної служби України від 17 травня 2008 року № 515 «Про затвердження Положення про Департамент аналітичної роботи та інформаційної розвідки»

22. Наказ Державної митної служби України від 7 квітня 2000 року № 307 «Про затвердження Положення про Департамент аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту»

23. Наказ ДМСУ № 373 від 20.04.2010 року «Про зміни граничної чисельності працівників митних органів»

24. Руководство по управлению рисками ВТО. – Июнь, 2003. – С. 34

25. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.vuzlib.net/men_l_kneu/2-2.htm, вільний. – Загол. з екрану.

26. Наказ Державної митної служби України від 25 січня 2007 року № 48 «Про введення в дослідну та постійну експлуатацію програмно-інформаційного комплексу "Інспектор-2006"»

27. Презентація «Показники АСАУР станом на 02.09.2010»

28. Наказ Державної митної служби України від 27 травня 2005 року № 435 «Про затвердження Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю»

29. Наказ Державної митної служби України від 14 серпня 2009 року № 756 «Про затвердження Порядку застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації»

30. Наказ Державної митної служби України від 14 серпня 2009 року № 754 «Про затвердження Порядку взаємодії структурних підрозділів Держмитслужби, митних органів з Департаментом аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту при підготовці та опрацюванні пропозицій щодо розроблення профілів ризику»

31. Аналіз зворотної інформації АСАУР (липень-грудень 2007 року)

32. Аналіз зворотної інформації АСАУР (січень-грудень 2008 року)

33. Аналіз зворотної інформації АСАУР (січень-грудень 2009 року)

34. Наказ Державної митної служби України від 12 грудня 2005 року № 1227 «Про затвердження Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України»

35. Інформаційно-аналітичний збірник «Підсумки роботи митних органів України у 2005 році»

36. Інформаційно-аналітичний збірник «Підсумки роботи митних органів України у 2006 році»

37. Інформаційно-аналітичний збірник «Підсумки роботи митних органів України у 2007 році»

38. Інформаційно-аналітичний збірник «Підсумки роботи митних органів України у 2008 році»

39. Інформаційно-аналітичний збірник «Підсумки роботи митних органів України у 2009 році»

40. Наказ Державної митної служби України від 15 січня 2010 року N 17 «Про введення в дію рішень Експертної комісії із застосування системи аналізу та управління ризиками та внесення змін до наказу Держмитслужби від 02.11.2009 N 1051»

41. Наказ Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 N 519 «Про затвердження Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін»

42. Risk Management for Customs in the EU, [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://ec.europa.eu/taxation_customs/customs/customs_controls/risk_management/customs_eu/index_en.htm, вільний. – Загол. з екрану.

43. Official Journal of the European Union. DECISION No 624/2007/EC OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 23 May 2007 establish an action programme for customs in the Community (Customs 2013). – 14.06.2007, [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=229922117&cat_id=229898774&ctime=1248178061888, вільний. – Загол. з екрану.

44. Матеріали презентації ДМСУ в Європейській комісії.– К: ДМСУ, 2004. – 64с.

45. Безейко С.О. Досвід Великобританії в управлінні митними ризиками // Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі: Матеріали науково-практичної конференції курсантів, студентів та молодих науковців. / Безейко С.О. - Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2007. – С. 68

46. СУР по-итальянски // Таможня.- 2008.-№ 1-2. – С. 15

47. Люннекер Ян Нидерланды: работа на основе анализа рисков / Люннекер Ян // Митна справа. – 2000.- №6.- С. 66-69

48. Standardized framework for Risk management in the customs administrations of the EU. – 2007, [Електронний ресурс] / Режим доступу:

http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/framework_doc.pdf, вільний. – Загол. з екрану.

49. J. Labuda. Risk management and You [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.customs.gov/custoday/dec2000/risk.htm, вільний. – Загол. з екрану.

50. U.S. Customs and Border Protection Fiscal Year 2009–2014 Strategic Plan “Secure Borders, Safe Travel, Legal Trade”, [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.cbp.gov/linkhandler/cgov/about/mission/strategic_plan_09_14.ctt/strategic_plan_09_14.pdf, вільний. – Загол. з екрану.

51. Електронна пошта ДМСУ: Звіт про результати відрядження представників Державної митної служби України до митних адміністрацій Литви (м. Вільнюс) та Естонії (м. Таллінн) з 07.09.08 по 13.09.08

52. Наказ ДМСУ від 20.05.09 № 85-в «Про затвердження Звіту про результати відрядження представників Державної митної служби України до Митної палати м. Бялей Подлясці (Республіка Польща) з 24.05.09 по 29.05.09»

53. Красавина Т. «Найти золотую середину» / Красавина Т. // Таможня. – 2007. - № 22. – С. 13

54. Макарчук И. «Зеленый и красный сектор. Почувствуй разницу!» / Макарчук И. // Таможня. – 2007. - № 22. – С. 4

55. Цветова Т. «Дела рисковые, методы СУРовые» / Цветова Т. // Таможня. – 2007. - № 22. – С. 12

56. Наказ ДМСУ від 15.06.06 № 166-в «Про затвердження Звіту про результати відрядження представників Державної митної служби України до Федеральної митної служби Російської Федерації»

57. Матеріали презентації «СУР в ФТСР», Москва, 2006

58. Снежко Е. Свинское поведение / Снежко Е. // Инвестгазета. – № 17. – 12.05.2010., [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.investgazeta.net/, вільний. – Загол. з екрану.

59. Шевченко Д. Україна – піонер електронного декларування / Шевченко Д. // Правовий тиждень. - № 39. – 2008, [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.legalweekly.com.ua, вільний. – Загол. з екрану.

60. Пашко П. Реалізація функцій митної політики України в умовах глобалізації / Пашко П. // Вісник КНТЕУ. - № 4. – 2009. – С. 5-12.

61. Катерна О.К. Система управління потоковими процесами в аеропортах в період проведення «Євро-2012» / Катерна О. К., [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2010_1/Katerna_110.htm, вільний. – Загол. з екрану.

62. Хоміцка М. Впровадження електронного декларування товарів / Хоміцка М. // Дебет-Кредит. – 11 березня 2010, [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://news.dtkt.com.ua, вільний. – Загол. з екрану.

63. Вакульчик О. М., Кнішек О. О. Концептуальні засади діяльності митних органів з пост митних перевірок суб’єктів ЗЕД / Вакульчик О.М., Кнішек О.О., [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vamsu/Economika/2009_2/Vakulchyck,%20Knishek/Vakulchyck,%20Knishek.htm, вільний. – Загол. з екрану.

64. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.dmsu.customs.gov.ua/text/789.prn, вільний. – Загол. з екрану.

Размещено на Allbest.ru

1 Це процес, коли митні органи інформують торгівельну спільноту про вимоги до них, а остання, в свою чергу, повинна їх дотримуватись та запроваджувати відповідні заходи

2 Оператор АЕО – це сторона, залучена в міжнародне переміщення товарів на різноманітних засадах для виконання функцій, схвалених національною митною адміністрацією або від її імені, як таких, що відповідають стандартам ВМО або еквівалентним стандартам забезпечення безпеки поставок. Серед іншого сюди можна віднести, підприємців, імпортерів, експортерів, брокерів, перевізників, посередників, порти, аеропорти, операторів терміналу, інтегрованих операторів, склади та дистриб’юторів.