2.Чинники утворення к.

Чинники утворення К. схожі з чинниками утворення злочинності. Пов’язані з проблемами демократії.

Заходи запобігання:

1. політична воля

У Гонконзі ввели презумпцію винуватості чиновників, створена незалежна комісія по боротьбі з корупцією (не дорадчий орган, а мала широкі повноваження, але вона є підзвітною громадськості і представникам бізнесу), люди заохочувались повідомляти про факти хабарництва на цілодобову гарячу лінію, коли у людини вимагали хабар - корупція з незалежних від людини причин , особа звільнялась від відповідальності.

2. посилення добросовісної конкуренції і скорочення присутності монополії на ринку ( в Україні в багатьох сферах присутня монополізація);

3. проведення адекватної соціально-економічної політики;

4. введення системи стримувань і противаг у сфері директивних органів;

5. підвищення прозорості у діях державних адміністрацій і спрощення адміністративних процедур;

6. реалізація податкового законодавства, зміцнення національної фінансово-банківської системи, адекватна розробка митного законодавства, цивільного права з точки зору розширення можливостей цивільної відповідальності;

7. активна діяльність громадянського суспільства.

Діяльність громадської організації «Наші гроші» в Україні, які моніторять Вісник державних закупівель і знаходять там цікаві моменти. Є також Центр протидії корупції.

10.11.2012

Перелік економічних злочинів:

1. у сфері відносин власності вчинені в процесі економічної діяльності ( 190, 191 ККУ);

2. злочини у сфері фінансових відносин (ст. 200, 207, 208, 209, 212-1, 215,224 ККУ)

3. злочини у сфері виконання бюджету (ст. 210-213ККУ)

4. злочини у сфері підприємницьких відносин (ст. 203, 203-1, 205, 206, 220, 218, 219 , 221 ККУ)

5.злочини у сфері проявів монополізму і недобросовісної конкуренції (ст. 231, 232, 228 ККУ)

6. злочини у сфері відносин з обслуговування населення ;

7. злочини у сфері регулювання переміщення майна через митний кордон (201)

8. у сфері приватизації (ст. 223, 234, 235 ККУ).

Питання 2. Кримінологічна характеристика.

До 2009 року офіційна статистика МВС надавала відомості про кількість злочинів економічної спрямованості (проти власності, привласнення і розтрата, господарської діяльності), а з 2010 року вже немає такого розділу, а є просто кількість виявлених злочинів проти власності, у сфері господарської та службової діяльності, у сфері високих технологій – всі ці злочини вважаються злочинами економічної спрямованості, але це не зовсім правильно. Вже немає окремих пунктів.

У 2009 році – 36634 зл., у 2010 – 45 375зл., у 2011 – 44 741 зл.

Питома вага злочинів = приблизно 9-10 % (9:1 з загальнокримінальними)

Ці злочини високолатентні, багато з них – злочини без жертви, тому ускладнюється повідомлення про ці злочини, у цій сфері найчастіше працюють професійні злочинці, виявлення потребує фахових знань.

Злочини у сфері економіки – враховуються тільки злочини у сфері легальної економічної діяльності.

Структура злочинів:

порушення, пов»язане з використанням бюджетних коштів: 2009 – 7 264 зл.; 2010 – 9 246 з.; 2012 – 9 455 зл..

привласненні і розстрата (ст. 191 КК): 2009 - 7 832 зл.; 2010 - 8 240 зл.; 2011 – 7 977 зл.;

Загальна кількість злочинів у сфері господарської (р. 7 ККУ) 2009 – 8 176 зл.; 2010 – 8601зл.; 2011 – 10346 зл.. Найчастіше вчинюються

ст. 209 ККУ : 2009 р. - 1922; 2010 р. – 1014; 2011 р. - 718 зл.

ст. 213 ККУ : 2009 р. – 1149 зл. ;2010 р. - 1764 зл.; 2011 р. – 2135 зл.

ст. 204 ККУ: 2009 р. – 1152зл. ; 2010 – 1462 зл. ; 2011 -1998 зл.

ст. 209 ККУ: приблизно 300 злочинів кожного року

У сфері ком. тех: 2009 – 201; 2010 – 190; 2011 – 131

У сфері службової діяльності: 2009 – 17 648 зл.; 2010 – 17 980 зл.; 2011 – 15 969 зл.

Географія злочинів:

Привласнення і розтрата(ст. 190 ККУ): Кіровоградська, Дніпропетровська

ст. 209 ККУ (легаліз.): Донецька область (16 %), Київ

порушення бюджетного зак-ва: Луганська, Львівська, АРК, Київ (приблизно по 15 %)

в галузі приватизації: Дніпропетровська, Луганська, Одеська (загалом вони складають 35 %)

у сфері паливно-енергетичного: Луганська, Донецька (23%), Львівська, Одеська

у сфері високих технологій: Дніпропетровська, м. Київ, Луганська область

Особистість злочинця: жіноча і чоловіча злочинність – майже порівну (жінки найчастіше обслуг. тов-мат цінності, у сфері торгівлі, бухгалтерами);

вікова категорія – характерні більш старші категорії ( 29 – 60 років - % від усіх злочинів)

освіта – порівняно з іншими злочинцями більш високий рівень

за соц. станом – керівники і службовці (власники – 0,5 % лише)

найчастіше одружені, мають дітей, займаються соц. корисною діяльністю;

35% були непрацюючими на момент вчинення злочинів (операції з металобрухтом, підакцизні)

активна участь у злочинах колишніх громадян України, інших країн СНД , які іммігрували за кордон і набули іноземного громадянства.

вчиненню злочинів передувала спеціальна підготовка осіб, які їх замислювали, кар»єрне просування по службі, наближення до керівників (різного роду);

Залежно ід типу злочинців корисний мотив поділяється на той, який спрямований на задоволення першочергових потреб (найчастіше – особи, які відносяться до бідних верств населення); спрямований на споживацькі цілі (бажання надмірного, надприбутків).

Загальна динаміка злочинності у сфері економіки в період 1990 -1996 рр. характ. обвальним зростанням, з 1997 по 2005 рр. характ. відносною стабілізацією, з 2005 по 2010 – стабільна тенденція до зниження; з 2011 року – деяке зростання динаміки.

Питання 3. Детермінанти економічної злочинності.

Розквіту набула у 70-80 роки 20 ст, за часів СРСР, в період застою.

Була обумовлена:

1. адміністративно – командний тип економіки, товари , які задовольняли б потреби людей майже не вироблялися (або низької якості) – в цей період почався стихійних перерозподіл нац. багатства, зумовилося створенням цеховиків, які почали виробляти продукти і задовольняли попит, але вони співпрацювали і з представниками злочинності, і з представниками влади; лідери компартії вкладали в цехи гроші, боролися за ринки збуту - складали своєрідну мафію;

2. у 1991 році при розпаді СРСР , створювались нові держави, але не було адекватного регулювання митних, податкових відносин (суперечливість норм, прогалини), велика інфляція – перша хвиля незаконної кримінальної приватизації (1991 – 1995 роки), крім того в ці роки – соціальна дезорганізація суспільства (аномія).

3. 1994 – 1999 роки – системна економічна криза (як наслідок), яка характ. різким послабленням державних інституцій, розпадом державної господарської системи, катастрофічним падінням виробництва. Ця криза, приватизація призвела до того, що не відбулося відокремлення бізнесу від влади і , як наслідок, призвело до сплотіння комерційних інтересів владних і бізнесових структур, це призвело до гальмування становлення цивіліз. госп. відносин і підйому добробуту населення.

Отже, можна констатувати, що в Україні не створено засад вільної конкуренції – є передумовою економічної злочинності. В Україні конкуренцію обмежують монопольні відносини.

Монопольні галузі – нафтогазова сфера, металургія, енергетика, виробництво зерна, хліба.

Невідповідність між доходами громадян, розшарування (у 30-40 разів).

Злочини у сфері державного бюджету: висока присутність корупційних відносин.

Заходи запобігання:

1. загальносоціальні – забезпечення розвитку цивілізованих ринкових засад в Укарїні, підвищення добробуту населення, рівня його культури, правосвідомості, упередження різних __ в економіці + законодавче регулювання, побудова правової держави

2. спеціальнокримінологічні – правові, правоохоронні, організаційно-управлнські: недопущення правопорушень в господаркьских відносинах шляхом налагодження бухгалтерсько – ревізійної роботи, охорони майна, добору кадрів, контроль за виконанням ними службових обов»язків.

23.11.2012