Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
8048245.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
558 Кб
Скачать
☆

71. Аналіз формування і використання персоналу.

Ефективність праці працівників підприємств готельного та ресторанного господарства. Ефективність праці персоналу підприємств готельного та ресторанного господарства насамперед визначається простими моментами процесу праці, тобто доцільною діяльністю чи самою працею, предметами праці та засобами праці. А отже, ефективність праці можна представити як співвідношення між факторами, що визначають ефективність труда співробітника, та показниками, що характеризують соціально-економічні результати їх праці. До факторів, що визначають ефективність праці відносять основні елементи виробничого процесу без взаємодії яких неможливе отримання певного результату, а саме: особисті, речові та організаційні. До особистих відносяться робоча сила, від якості якої залежить її функціонування; також враховується творча активність співробітників. Умовами функціонування робочої сили виступають речові та організаційні фактори.

Загальновідома проблема українських готелів – відсутність професійного персоналу. Навчання персоналу готелю є важливим кроком при створенні у гостя відчуття домашнього затишку. Працівник готелю, завдяки додатковим заняттям з ним, зможе вказати головні визначні пам’ятки міста, повідомити, як до них доїхати, вартість їх огляду та надати іншу корисну для гостей інформацію. Поінформованість працівників у всіх питаннях, які стосуються готелю, його найближчого оточення – важлива складова покращення системи послуг.

72. Формування показників праці

Класифікація готельних підприємств за рівнем комфорту відіграє величезну роль у вирішенні питань управління якістю готельних послуг. Рівень комфорту — це комплексний критерій, складовими якого є:

- стан номерного фонду: площа номерів (м2), частка одно­місних номерів, частка багатокімнатних номерів, номерів-апартаментів, наявність комунальних зручностей тощо; - стан меблів, інвентарю, предметів санітарно-гігієнічного призначення тощо; - наявність і стан закладів харчування: ресторанів, кафе, барів тощо; - стан будівлі готелю, під'їзних шляхів, облаштованість при­лягаючої до готелю території; - інформаційне забезпечення і технічне оснащення, у тому числі наявність телефонного, супутникового зв'язку, те­левізорів, холодильників, міні-барів, міні-сейфів тощо; - забезпечення можливості надання ряду додаткових плат­них і безкоштовних послуг.

Перераховані критерії застосовуються практично у всіх на­явних сьогодні у світі системах класифікації готелів. Крім того, ряд вимог висувається до персоналу і його підготовки: зовніш­нього вигляду, віку, стану здоров'я, освіти, кваліфікації, знан­ня іноземних мов.

Рівень комфорту на сьогодні лежить в основі понад трид­цяти відомих у світі систем класифікації готелів. Найбільш роз­повсюдженими серед них є такі:

- європейська, або, як часто її називають, система «зірок», - система букв (А, В, С, В), що використовується в Греції; - система «корон», що застосовується у Великобританії, - індійська система.

Що стосується країн, що розвиваються, то тут найбільш поширена індійська система класифікації, що також включає 5 категорій:«1 зірка», «2 зірки», «З зірки», «4 зірки», «5 зірок», які надає спеціальна комісія на основі бальної оцінки.