Приклади проведення розрахунків при роботі з цінними паперами

Вкажемо приклади типових задач та їх рішення.

Приклад 4.2. По облігації з терміном 7 років та номіналом 50 тис. грн. передбачено наступний порядок нарахування відсотків: за перший рік – 10%, за три наступні – 15%, а за три останні роки по 18%. Розрахувати майбутню (нарощену) вартість.

Виконання:

• У комірки А1:А7 введемо 10%, 15%, 15%, 15%, 18%, 18%, 18% відповідно. Тоді майбутня вартість облігації буде дорівнювати

= БЗРАСПИС(50;А1:А7)=137,4365

Приклад 4.3. Виходячи із умов прикладу 4.1., розрахувати номінал облігації, якщо відомо, що її майбутня вартість має бути 955,95 тис. грн.

Виконання:

• Нехай у комірках А1:А7 записано план нарахування відсотків (дані вводяться у процентному форматі);

• Комірку В2 залишимо порожньою. Будемо вважати, що в результаті розрахунків у комірці В2 повинна бути вказана номінальна вартість облігації.

• У комірку В1 введемо формулу

= БЗРАСПИС(В2;А1:А7)

• Оскільки комірка В2 порожня, то в комірці В1 буде нульове значення.

• Виконаємо команду Сервис, Подбор параметра;

• У діалогому вікні Подбор параметра введемо значення відповідно у поля для введення:

Установить в ячейке – $B$1

У поле Значение введемо 955,95

Изменяя значение ячейки - $B$2

Після виконання отримуємо, що у порожній комірці В2 буде вказано значення ”347,7787”, а в комірці В1 замість значення “0 ” буде бажана сума: 955,95. Результат трактується так: якщо по облігації з терміном 7 років та номіналом 347,78тис. грн. передбачено наступний порядок нарахування відсотків: за перший рік- 10%, за три наступні – 15%, а за три останні роки по 18%., майбутню (нарощену) вартістьбуде складати через 7 років 955,95 тис. грн.

4.4. Фінансові розрахунки на основі постійної ставки відсотків Теоретичні відомості. Найбільш вживані фінансові функції для розрахунків операцій по кредитах та позиках

База	Назва	Призначення
Постійна база	БЗ(норма, Число_периодов, нз)	Розрахунок майбутньої вартості періодичних постійних платежів і єдиної суми на базі постійної процентної ставки
На базі змінній	БЗРАСПИС(инвестиция, ставка1….ставка N)	Розрахунок майбутнього значення інвестицій після нарахування складних відсотків при змінній процентній ставці

З роботою функції БЗРАСПИС() ми познайомились раніше.

Функція БЗ() дозволяє на основі постійної відсоткової ставки визначати:

1. Майбутню вартість;

2. Суму вклада або позики.

Синтаксис функції БЗ() вказано далі:

БЗ(норма, Число_периодов;выплата нз, тип),

де

норма – обов’язковий аргумент, що вказує на ставку відсотків по вкладу(позиці);

Число_периодов – загальне число періодів нарахування відсотків;

Выплата – це сплата, яка здійснюється у кожний період, вказане значення не може змінюватись упродовж всього періода виплати. Сплата складається, як правило, із основного платежу і платежу за відсотками, але не включає інших зборів;

нз – приведена вартість;

Тип – це число 0 або 1, яке вказує, коли буде відбуватись виплата. Якщо аргумент тип відсутній, то він вважається рівним 0.

Аргумент Тип	Коли потрібно платити
0	У кінці періоду
1	В початку періоду

Особливості: застосування функції БЗ()

• Завжди потрібно пересвідчитись, що для аргументів ставка і кпер використовуються узгоджені одиниці. Якщо здійснюється щомісячні платежі по займу терміном на 4 роки з розрахунку 12% річних, то ставка має бути 12% /12 , а кпер має бути 4*12. Якщо здійснюється щорічні платежі по тому ж займу, то ставка має бути 12%, а кпер буде 4.

Зазначимо, інколи імена аргументів фінансових функцій можуть відрізнятись від вказаних, але сутність ніколи не змінюється, як і місце розташування аргумента. Якщо аргумент не використовується, то у переліку усіх фактичних аргументів функції відсутній аргумент вказується лише розділовим знаком (“;”,інколи “,”).

Часто у задачах вказуються річна ставка відсотків (оберемо k для позначення у Табл.(4.1.) та тривалість позик у роках (n). Виплати можуть здійснюватись упродовж року з різною періодичністю. Значення таких аргументів як кількість періодів та ставка залежать від методу (періодичності) нарахування відсотків, див. Табл.4.1.

Таблиця 4.1.