- •Управління інноваціями: конспект лекцій з дисципліни
- •1 Навчально-методичні матеріали з лекційного курсу дисципліни
- •Тема 1 сутність понять управління іннноваціями
- •1.1 Сутність поняття «інновація»
- •1.2 Класифікація новацій, інноваційних процесів, нововведень
- •1.3 Етапи виникненя інновації та типи шляхів економічного розвитку
- •Призупинення або відмова від нововведення в разі неможливості усунення недоліків
- •1.4 Становлення теорії інноватики та її сучасні концепції
- •2.1 Інноваційна діяльність як об’єкт управління
- •Тема 2 інноваційна діяльність як об’єкт управління
- •2.2 Етапи інноваційного процесу на макро- та мікрорівні
- •2.3 Чинники впливу зовнішнього та внутрішнього середовища на інноваційну діяльність
- •Основні чинники, які впливають на інноваційну діяльність (ід)
- •2.4 Технологія управління іноваціями
- •Методи індивідуальної роботи
- •2.5 Ринок новацій, інвестицій, чистої конкуренції нововведень
- •2.6 Інфраструктура інноваційної діяльності
- •Тема 3 державна підтримка інноваційної діяльності
- •3.1 Роль держави у забезпеченні інноваційних процесів
- •3.2 Методи державного регулюання інноваційної діяльності
- •3.3 Національна інноваційна система
- •Тема 4 організаційні форми інноваційної діяльності
- •4.1 Ринкові суб'єкти інноваційної діяльності.
- •4.2 Зміст понять «технопарк», «технополіси», «інкубатор інновацій».
- •4.3 Роль венчурного бізнесу в розвитку інноваційної діяльності.
- •4.4 Конкуренція та кооперація в галузі сучасних інноваційних технологій.
- •Тема 5 управління інноваційним розвитком організації
- •5.1 Стратегія нововведень і їхня класифікація.
- •5.2 Аналіз інноваційних можливостей організації.
- •Система критеріїв факторів непрямої дії (макросередовище)
- •Обмеження, що накладаються суб'єктами мікросередовища на діяльність організації
- •5.3 Продуктово – тематичне планування інновацій.
- •5.4 Техніко – економічне планування інновацій.
- •5.5 Оперативно – календарне планування інновацій.
- •5.6 Форми та методи стимулювання інноваційної діяльності
- •Форми і методи стимулювання інноваційної діяльності в організації
- •5.8 Організаційно-економічні форми стимулювання інноваційної активності працівників
- •Тема 6 управління інноваційним проектом
- •6.1 Поняття та основні види інноваційногих проектів.
- •6.2 Життєвий цикл інноваційного проекту.
- •6.3 Планування інноваційного проекту.
- •6.4 Інвестиційне забезпечення інноваційного проекту.
- •6.5 Класифікація персоналу інноваційної сфери.
- •6.6 Стиль керівництва і формування інноваційної культури в організації
- •Тема 7 управління ризиками в інноваційній діяльності
- •7.1 Класифікація ризиків
- •7.2 Методи аналізу та прогнозування ризику
- •7.3 Методи управління (зниження) ризику
- •Тема 8 оцінювання ефективності інноваційної діяльності організацій
- •8.1 Ефективність інноваційної діяльності, різновиди ефектів
- •8.2 Методи оцінки економічної ефективності інновацій
- •9 Засоби інформаційно-методичного забезпечення вивчення дисципліни
- •9.1. Література основна та додаткова
- •Систематизація підходів щодо визначення сутності інновації
- •Методологія вибору напрямків інноваційного розвитку підприємства
- •Аналіз етапів інноваційного циклу
- •Короткий термінологічний словник
2.5 Ринок новацій, інвестицій, чистої конкуренції нововведень
Загальновизнано, що процес переводу новації в нововведення потребує витрати різних ресурсів, основними з яких є інвестиції та час. Новації формують ринок новин, інвестиції — ринок капіталу, інновації — ринок чистої конкуренції нововведень, що показано на рис. 2.7.
Рис. 2.7 Сфера інноваційної діяльності
Ринок новацій визначається як сукупність об’єктів інтелектуальної власності, яка характеризується цілісністю і володіє якістю новизни порівняно з попередніми новаціями. Основним товаром ринку є продукт інтелектуальної діяльності.
Інтелектуальна власність — це право автора на винахід, наукову ідею, розробку, новий виріб чи нову технологію. Інтелектуальна власність охороняється державою. Механізм захисту передбачає систему економічних, соціальних і правових методів та засобів підтримки інновацій. У сучасному світі використовуються три основні типи захисту інтелектуальної власності: патенти, авторське право, товарний знак.
Патент — це документ, що засвідчує авторське право на винахід, пріоритет винаходу і виключне право на його використання. Ніхто не може використати винахід без дозволу (ліцензії) патентовласника.
Авторське право — це сукупність норм права, які регулюють правовідносини, пов’язані зі створенням і використанням певного інтелектуального продукту. Авторське право належить автору довічно і діє не менше 50 років після його смерті. Воно поширюється на будь-які творчі результати незалежно від форми, призначення і якості інтелектуального продукту.
Ринок новації формують науково-дослідницькі, проектні, науково-технічні колективи, підрозділи, лабораторії, окремі новатори, учені. По суті, мова йде про соціально-творчий елемент суспільства, котрий своєю діяльністю створює інтелектуальний продукт, як-от: відкриття, винаходи, оригінальні науково-виробничі послуги, одержані в результаті їхніх творчих зусиль, що є основою науково-технічного прогресу і розвитку суспільства.
Ринковий механізм (попит, пропозиції, ціни, конкуренція) обслуговує обіг товарів-новацій і є чинником його управління.
Ринком чистої конкуренції називають сукупність продавців і покупців, які здійснюють операції зі схожими товарами в ситуації, коли жоден з учасників не справляє великого впливу на рівень поточних цін.
Головна дійова особа конкурентних відносин на ринку — інноваційна фірма. Основним товаром ринку є продукти інтелектуальної діяльності, науковий і науково-технічний результат. Конкуренція стимулює ринок новацій, забезпечуючи його формування. Ринковою конкуренцією називається боротьба фірм за обмежений обсяг платоспроможного попиту споживача на доступному сегменті ринку.
Ринок капіталу — це сфера обертання капіталу, де суб’єктом виступають, з одного боку, організації та особи, які зайняті в науковій сфері, а з іншого — організації й особи, які здійснюють інвестиції. Інфраструктура ринку капіталу має сприяти прямому фінансуванню наукової діяльності, формуванню платоспроможного попиту, системи кредитування, страхування фінансового ризику, ринку цінних паперів.
Ринок капіталу формують інвестиції. У найзагальнішому вигляді інвестиції являють собою довгостроковий вклад коштів у розвиток інноваційної бази.
В інноваційній сфері визначну роль відіграють довгострокові інвестиції, бо інноваційний процес, як правило, триває 3—5 років і більше. У спеціальній літературі наводяться різні варіанти класифікації інвестицій, інвесторів та інфраструктури. На рис. 2.8 показаний один з них.
Дослідження західних економістів свідчить, що понад 70 % приросту валового національного продукту економічно розвинених країн забезпечується інвестуванням інноваційних процесів. Ринок новацій, капіталів і конкуренція створюють сферу інноваційної діяльності (рис. 2.7).
Рис. 2.8 Інвестиції, інвестори та інфраструктура в інноваційному процесі
