- •Управління інноваціями: конспект лекцій з дисципліни
- •1 Навчально-методичні матеріали з лекційного курсу дисципліни
- •Тема 1 сутність понять управління іннноваціями
- •1.1 Сутність поняття «інновація»
- •1.2 Класифікація новацій, інноваційних процесів, нововведень
- •1.3 Етапи виникненя інновації та типи шляхів економічного розвитку
- •Призупинення або відмова від нововведення в разі неможливості усунення недоліків
- •1.4 Становлення теорії інноватики та її сучасні концепції
- •2.1 Інноваційна діяльність як об’єкт управління
- •Тема 2 інноваційна діяльність як об’єкт управління
- •2.2 Етапи інноваційного процесу на макро- та мікрорівні
- •2.3 Чинники впливу зовнішнього та внутрішнього середовища на інноваційну діяльність
- •Основні чинники, які впливають на інноваційну діяльність (ід)
- •2.4 Технологія управління іноваціями
- •Методи індивідуальної роботи
- •2.5 Ринок новацій, інвестицій, чистої конкуренції нововведень
- •2.6 Інфраструктура інноваційної діяльності
- •Тема 3 державна підтримка інноваційної діяльності
- •3.1 Роль держави у забезпеченні інноваційних процесів
- •3.2 Методи державного регулюання інноваційної діяльності
- •3.3 Національна інноваційна система
- •Тема 4 організаційні форми інноваційної діяльності
- •4.1 Ринкові суб'єкти інноваційної діяльності.
- •4.2 Зміст понять «технопарк», «технополіси», «інкубатор інновацій».
- •4.3 Роль венчурного бізнесу в розвитку інноваційної діяльності.
- •4.4 Конкуренція та кооперація в галузі сучасних інноваційних технологій.
- •Тема 5 управління інноваційним розвитком організації
- •5.1 Стратегія нововведень і їхня класифікація.
- •5.2 Аналіз інноваційних можливостей організації.
- •Система критеріїв факторів непрямої дії (макросередовище)
- •Обмеження, що накладаються суб'єктами мікросередовища на діяльність організації
- •5.3 Продуктово – тематичне планування інновацій.
- •5.4 Техніко – економічне планування інновацій.
- •5.5 Оперативно – календарне планування інновацій.
- •5.6 Форми та методи стимулювання інноваційної діяльності
- •Форми і методи стимулювання інноваційної діяльності в організації
- •5.8 Організаційно-економічні форми стимулювання інноваційної активності працівників
- •Тема 6 управління інноваційним проектом
- •6.1 Поняття та основні види інноваційногих проектів.
- •6.2 Життєвий цикл інноваційного проекту.
- •6.3 Планування інноваційного проекту.
- •6.4 Інвестиційне забезпечення інноваційного проекту.
- •6.5 Класифікація персоналу інноваційної сфери.
- •6.6 Стиль керівництва і формування інноваційної культури в організації
- •Тема 7 управління ризиками в інноваційній діяльності
- •7.1 Класифікація ризиків
- •7.2 Методи аналізу та прогнозування ризику
- •7.3 Методи управління (зниження) ризику
- •Тема 8 оцінювання ефективності інноваційної діяльності організацій
- •8.1 Ефективність інноваційної діяльності, різновиди ефектів
- •8.2 Методи оцінки економічної ефективності інновацій
- •9 Засоби інформаційно-методичного забезпечення вивчення дисципліни
- •9.1. Література основна та додаткова
- •Систематизація підходів щодо визначення сутності інновації
- •Методологія вибору напрямків інноваційного розвитку підприємства
- •Аналіз етапів інноваційного циклу
- •Короткий термінологічний словник
5.5 Оперативно – календарне планування інновацій.
У процесі оперативно-календарного планування інноваційної діяльності рекомендують використовувати мережеві методи планування та управління і методи управління за цілями. З їх допомогою визначають порядок виконання робіт і очікувані результати, а також терміни їх досягнення і необхідні ресурси.
Мережеві методи планування управління. Це методи, що передбачають складання планів-графіків реалізації інноваційного проекту за окремими стадіями (роботами, етапами), контроль за їх дотриманням і ліквідацію відхилень від планів-графіків з метою оптимізації термінів реалізації проекту. Використовують їх для управління реалізацією масштабних інноваційних проектів на етапі промислового освоєння інновацій з метою узгодження діяльності різних функціональних і виробничих підрозділів підприємства, що здійснюють технічну підготовку виробництва.
Оскільки інноваційні проекти відрізняються за складністю і масштабами, то для управління ними використовують різні методи. Так, для невеликих за масштабами і простих проектів найдоцільніше застосовувати графіки Ганта, для великомасштабних — складні мережеві методи управління, серед яких найпопулярніші метод програми розвитку і огляду (PERT) і метод критичного шляху (СРМ).
Використання мережевих методів управління здійсненням проекту дає змогу виявити роботи, що мають значні резерви часу і допускають у певних межах внесення змін у терміни їх виконання, у розподіл людських та фінансових ресурсів. Це сприяє оптимізації термінів завершення проекту загалом.
Управління за цілями. Згідно з цим методом кожен учасник інноваційного процесу повинен мати чіткі цілі своєї діяльності, що забезпечуватиме вибір ним ефективних способів їх досягнення, прискорюючи реалізацію інноваційного проекту.
Запропонував його як інструмент загального управління П. Друкер. Він вважав, що кожен керівник в організації, від найвищого до найнижчого управлінського рівня, мусить мати чіткі цілі своєї діяльності, що сприятиме розумінню ним, чого саме очікує від нього організація. В управлінні інноваціями управління за цілями застосовують щодо творчих робіт і тих, які
не нормуються, хоча кінцевий результат, як правило, окреслюється чітко (технічні характеристики, які мають бути властиві новому продукту; функції, які він має виконувати; терміни, коли має бути створений дослідний зразок, тощо). Такий метод дає змогу оцінювати дії окремих працівників і ініціативність, самостійність у прийнятті ними рішень. Управління за цілями відбувається у такій послідовності:
визначення цілей,
планування дій,
перевірка та оцінювання роботи,
коригуючі заходи для досягнення запланованих результатів.
Визначення цілей здійснюється шляхом розроблення «дерева цілей». Цілі кожного працівника мають сприяти досягненню загальних цілей і формулюватися за внеском, який йому слід зробити у їх досягнення.
Планування дій має кілька етапів:
— визначення основних завдань і заходів, необхідних для досягнення цілей;
— встановлення взаємозв'язків між основними видами діяльності і визначення послідовності їх виконання;
— делегування відповідних повноважень для виконання кожного виду діяльності;
— оцінювання витрат часу на виконання кожної операції;
— визначення ресурсів, необхідних для кожної операції;
— перевірка термінів і за необхідності — коригування планів дій.
Перевірку й оцінювання роботи здійснюють через визначений час з метою встановлення рівня досягнення поставлених цілей, виявлення причин, що завадили цьому, винагородження за ефективну роботу.
Коригуючі заходи розробляють за умови, коли не було досягнуто цілей. У процесі створення інновацій до таких заходів вдаються часто, оскільки кожна стадія інноваційного процесу характеризується високою невизначеністю.
