52. Декларація про державний суверенітет України та її роль в становленні держави України. Прийнята 16. 07. 1990

1 грудня 1991 року народ України на референдумі одностайно висловив свою суверенну волю побудувати незалежну державу. Загальні риси нової української держави було окреслено ще в Декларації про державний суверенітет України, прийнятий Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року. В Декларації було проголошено державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Громадяни Республіки всіх національностей становлять народ України. Народ України є єдиним джерелом державної влади в Республіці. Повновладдя народу України реалізується на основі Конституції Республіки як безпосередньо, так і через народних депутатів, обраних до Верховної і місцевих Рад Української РСР. Від імені всього народу може виступати виключно Верховна Рада Української РСР. Жодна політична партія, громадська організація, інше угрупування чи окрема особа не можуть виступати від імені всього народу України.

Декларація була проголошена ще в ті часи, коли Україна була в складі СРСР, коли йшлося не простворення самостійної держави, про забеспечення реаотного суверенітету України в межах Союзу. Проте в декларації було закріплено ряд положень, які згодом було включено до Конституції вже самостійної України До числа таких принципів належать: поділ влади на виконавчу, законодавчу та судову, рівність усіх громадян перед законом, самостійність України у вирішенні економічних, екологічних, культурних питань, завнішньої та внутрішньої безпеки.

53. Співвідношення державного, народного, національного суверенітету Слід відрізняти суверенітет держави від суверенітету народу і суверенітету нації. Суверенітет народу -це верховенство народу як джерела і носія влади, який має право брати участь у формуванні напрямку політики своєї держави, складу її органів, контролювати діяльність державної влади.

Суверенітет держави не обов'язково припускає суверенітет народу. Суверенітет держави може поєднуватися з відсутністю суверенітету народу, з наявністю тоталітарного режиму, деспотії. У демократичній державі джерелом і основою співробітництва усіх влад є установча влада народу. Тут суверенітет народу є джерелом державного суверенітету.

Суверенітет нації означає повновладдя нації, яке реалізується через її основні права. Основні права нації — гарантована законом міра свободи (можливості) нації, яка відповідно до досягнутого рівня еволюції людства спроможна забезпечити її існування і розвиток. Міра свободи закріплена у вигляді міжнародного стандарту як загальна і рівна для всіх націй.

Основні права нації:—  право на існування і вільний розвиток;- право на вільний розвиток економічних і соціальних потреб;-  право на духовно-культурний розвиток;—  право розпоряджатися природними і матеріальними ресурсами на своїй території;— право на мирне співіснування з іншими народами та націями;-  право на екологічну безпеку та ін.

Державний суверенітет, здійснюваний багатонаціональною державою, має гарантувати суверенітет кожній із націй, що об'єдналися.

Державний, народний і національний суверенітети є взаємозалежними в демократичній державі.

Україна як суверенна демократична держава втілює в собі суверенітет держави, суверенітет нації та суверенітет народу.