127. Поняття права притулку.

Відповідно до норм, закріпленими в міжнародних документах, можна виділити наступні основні риси права притулку: 1. Кожна людина має право шукати притулку від переслідувань в інших країнах і користуватися цим притулком. Положення осіб, які отримали притулок, має бути без шкоди для суверенітету держав і принципів і цілей ООН предметом турботи міжнародного співтовариства. 2. Кожна держава має право надавати переслідуваним особам притулок на своїй території на підставі державного суверенітету. 3. Держава сама оцінює підстави для надання притулку. 4. Притулок не може бути надано в разі переслідування за вчинення неполітичного злочину або діяння, що суперечить цілям і принципам ООН. Після надання притулку держава зобов'язана гарантувати особі безпеку та основні права і свободи. Надання притулку є мирним, гуманітарних актом і тому не повинно розглядатися іншими державами як недружній акт. Право притулку - це суверенне право держави надавати особі, переслідуваному за мотивами, визначеним міжнародним правом, право безпечного проживання на своїй території, а також гарантія такій особі прав і основних свобод з боку держави-притулку. Під політичним притулком розуміється надання державою будь-якій особі або особам можливості сховатися від переслідувань з політичних мотивів, яких вони зазнавали в країні свого громадянства чи місця проживання. Під переслідуванням з політичних мотивів розуміється переслідування не тільки за політичні переконання, але за громадську діяльність, релігійні переконання, расову чи національну приналежність і т. п. Розрізняють територіальний і дипломатичне притулок. Територіальне притулок - надання будь-якій особі або особам можливості сховатися від переслідувань з політичних мотивів на своїй території. Дипломатичне притулок - надання будь-якій особі або особам можливості сховатися від переслідувань з політичних мотивів у приміщенні дипломатичного представництва іноземної держави, консульського представництва іноземної держави або іноземною військовому кораблі.

128. Статус біженця в Україні.

Біженець - це особа, яка не є громадянином України і яка внаслідок обґрунтованих побоювань не хоче стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, належності до політичних переконань, перебуває за межами своєїкраїни та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися ним внаслідок таких побоювань.

Статус біженця надається на період дії обставин, які перешкоджають біженцю повернутися до своєї країни. Посвідчення біженця видається строком на один рік. Під час перереєстрації біженця органом міграційної служби за місцем його проживання дія посвідчення продовжується. У свою чергу статус біженця втрачається, якщо особа: добровільно знову скористалася захистом своєї; набула громадянство України або набула громадянство іншої держави і користується її захистом; добровільно повернулася до країни, яку вона; будучи особою без громадянства може повернутися до країни свого попереднього постійного проживання, оскільки обставин, за яких було надано статус біженця, більше не існує.

Закон також визначає права та обов'язки біженців. При цьому, окремо визначаються обов'язки особи, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця; правовий статус осіб, яким надано статус біженця в Україні; права особи, якій надано статус біженця.

Зокрема, у ст. 20 Закону зазначається, що особа, якій надано статус біженця в Україні, користується правами і свободами, які передбачені Конституцією та законами України. Закон передбачає також міжнародне співробітництво з метою захисту прав біженців.