Передмова:

Визначає мету і причини написання: прагнення залишити для нащадків пам”ять про козаків та їх перемоги під проводом Б.Хмельницького.

Рухає автором не корисливе прагнення слави, а бажання принести користь народові та Україні: в умовах поступової втрати Україною автономії – нагадати про колишню козацьку славу (пізніше – з таких же міркувань користуватиметься історичним матеріалом Т.Шевченко).

І частина

Події від початків козацтва до народно-визвольної війни.

Початок – з”ясування етимології слова “козак” – від скіфського племені козар, вони – від першого сина Яфета Гомера (“Конституція” 1710р. П.Орлика: хозарська етногенеалогічна легенда (незалежний стан)  ідеологія козацтва, намагання утвердити національну окремішність).

Шість “сказаній”:

• про панування татарів і литовців, поляків (причина втрати незалежності – небажання князів жити в мирі);

• про гетьманів Шаха і Підкову;

• причини повстання проти поляків;

• про рід Хмельницького;

• про гетьмана Тараса.

Негативне ставлення до польської шляхти і лихварів.

Основна причина визвольної війни: утиски шляхти і насильницьке запровадження церковної унії.

“Що є мучительство фараона поряд з тиранією поляків? Дітей в котлах варили, жінкам списами груди виривали і інші творили біди невимовні”  “сотвори Бог ляхам відплату”.

ІІ частина

Найбільш розлога – основна.

Події про народно-визвольну війну.

Розкриваються причини війни.

Опис боїв: Жовті Води, Корсунь, Пилявці.

Картина життя всієї України.

Дипломатичні кроки Хмельницького: Росія, Туреччина, Кримське ханство.

ІІІ частина

Події, що відбулися на Україні після смерті Б.Хмельницького (до 1709).

“Сказання” про гетьманування Юрка Хмельницького, І.Виговського, І.Брюховецького.

Образна система

Основний критерій оцінки – ставлення історичної особи до Росії (сам автор – прихильник союзу України з Москвою).
Ідеалізоване втілення доброго начала	Василь Золотаренко Яким Сомко (найбільш ідеалізований після Хмельницького. Прославляє його опосередковано, через слова татарина, ката Сомка (щоб не бути звинуваченим в необ”єктивності і довести вірогідність подібного ставлення), кидає докір прихильниками Брюховецького); Іван Самойлович Дем”ян Многогрішний
Ідеалізоване втілення злого начала	Іван Виговський Іван Брюховецький Петро Дорошенко

Характеризує образи досить лаконічно, але яскраво.

Допускає певну невідповідність у змалюванні образів (відчутний вплив ПВЛ – феномен “літописної людини”): Виговський спочатку “муж мудр і в писанні майстерний”, а після смерті Хмельницького - “тать і віроломець”, “враг всеросійський”, “супостат і явний зрадник”.

Смерть окремих осіб (Виговського, Брюховецького) трактує, як Божу кару за вчинені злочини.

Літопис с.Величка

Літописом умовно названий першими видавцями (1848-18643рр – перше видання).

Охоплює події від 1648 до 1700рр.

Однак у тексті наявні натяки автора на те, що він описував і події до часів Хмельницького. Також текст дає підстави стверджувати, що оповідь не була закінчена 1700 роком, а продовжена далі: чимало згадок про події 1700-1725 рр., у ІІ томі – реєстр подій до 1723 року. Ці частини, можливо, були втрачені в рукописі.

Змалювання правдивої картини великих спустошень, яких зазнала Україна у козацьких війнах. Активно висловлює своє ставлення до людей та подій. Не лише висловлення скорботи, але й пошук причин трагедії.

Засуджує дії гетьманів, які дбали лише про власні інтереси, віддаючи Україну на пограбування шляхті і татарам.

Стає на захист інтересів усього козацтва, яке захищає демократичні вольності і права – пошук ідеальної суспільності: нею є Запорозька Січ – вільна республіка, а виразник авторських поглядів – Іван Сірко.

Дотримується загальнокозацької позиції, що дбала про інтереси всього стану.

Засуджує міжусобні війни.

Висловлює любов і симпатії до українського народу: “народ наш козако-руський, істинний, простодушний і правосердний”, “народ мужній і лицарський”.

На відміну від своїх попередників, говорить про суттєву роль народу в історичному процесі (у цьому близький до “Конституції” 1710 року П.Орлика).