- •§1. Булеві функції
- •§2. Булеві функції однієї та двох змінних
- •§3. Реалізація булевих функцій формулами
- •§4. Логічні операції з матрицями
- •§5. Булеві функції та теорія множин
- •§6. Нормальні форми та поліноми
- •§7. Принцип двоїстості булевих функцій
- •§8. Мінімізація булевих функцій
- •§9. Метод послідовного застосування законів та тотожностей алгебри логіки*
- •§10. Метод Куайна
- •§11. Метод Карно
- •§12. Похідна від булевої функції
- •§13. Висловлювання
- •§15. Предикати та квантори
- •§16. Методи доведень
- •§17. Метод математичної індукції
- •§18. Контактна реалізація логічних операцій і, або, не
- •§19. Побудова контактної структури за булевою функцією
- •Завдання для самостійної роботи
- •Список використаної літератури
§6. Нормальні форми та поліноми
Піднесення до степеня
булевих змінних визначається наступним
чином:
,
.
Елементарною кон’юнкцією
називається вираз
,
де всі змінні, що входять
в склад кон’юнкції, різні,
.
Диз’юнктивною нормальною формою (ДНФ) даної булевої функції називається її представлення у вигляді диз’юнкції деяких елементарних кон’юнкцій.
Для будь-якої булевої функції справедлива формула диз’юнктивного розкладу по сукупності змінних:
.
Досконалою диз’юнктивною нормальною формою (ДДНФ) даної булевої функції називається її представлення у вигляді:
.
Зауважимо, що для кожної функції можна побудувати формулу, її реалізуючу, у вигляді ДДНФ. Для цього необхідно:
у таблиці істинності для функції (
)
відмітити всі рядки
,
де
;для кожного такого рядка утворити кон’юнкцію
;всі отримані кон’юнкції об’єднати знаком диз’юнкції.
Елементарною диз’юнкцією
називається вираз
,
де всі змінні, що входять в склад
диз’юнкції, різні,
.
Кон’юнктивною нормальною формою (КНФ) даної булевої функції називається її представлення у вигляді кон’юнкції деяких елементарних диз’юнкцій.
Для будь-якої булевої функції справедлива формула кон’юнктивного розкладу по сукупності змінних:
.
Досконалою кон’юнктивною нормальною формою (ДКНФ) даної булевої функції називається її представлення у вигляді:
.
Зауважимо, що для кожної функції можна побудувати формулу, її реалізуючу, у вигляді ДКНФ. Для цього необхідно:
у таблиці істинності для функції (
)
відмітити всі рядки
,
де
;для кожного такого рядка утворити диз’юнкцію
;всі отримані диз’юнкції об’єднати знаком кон'юнкції.
Поліномом Жегалкіна булевої функції називається її представлення у вигляді суми за модулем два деяких елементарних кон’юнкцій і, можливо, константи 1.
Поліном Жегалкіна може бути знайдений за допомогою формули
,
в котрій потрібно розкрити дужки та спростити вираз за допомогою співвідношень:
,
,
,
.
Приклад 10. Знайти ДДНФ, ДКНФ та поліном Жегалкіна для функції , що задана таблицею істинності (табл. 11):
Таблиця 11.
№ |
|
|
|
|
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
2 |
0 |
0 |
1 |
1 |
3 |
0 |
1 |
0 |
0 |
4 |
0 |
1 |
1 |
1 |
5 |
1 |
0 |
0 |
0 |
6 |
1 |
0 |
1 |
0 |
7 |
1 |
1 |
0 |
0 |
8 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Розв'язання.
Для знаходження ДДНФ
виділимо в таблиці рядки (1;2;4;8), де
.
1-ий рядок дасть кон’юнкцію
2-ий рядок –
4-ий рядок –
8-ий рядок –
ДДНФ для даної функції прийме вигляд:
.
Для знаходження ДКНФ
розглянемо рядки (3;5;6;7), де
.
3-ій рядок дасть диз’юнкцію
5-ий рядок –
6-ий рядок –
7-ий рядок –
ДКНФ для даної функції прийме вигляд:
.
Для знаходження полінома Жегалкіна знову виділимо в таблиці 9 рядки (1;2;4;8), де :
1-ий рядок дасть кон’юнкцію
2-ий рядок –
4-ий рядок –
8-ий рядок –
Поліном Жегалкіна для даної функції прийме вигляд:
.
