5. Контроль за станом усунення виявлених порушень і виконанням вимог контролюючого органу

Важливим чинником забезпечення дієвості контролю є здійснення контролюючими органами контролю за усуненням підконтрольними об’єктами виявлених порушень і умов, що їм сприяли, виконанням останніми відповідних вимог контролюючих органів, рішень органів влади і судів, вищих організацій і правоохоронних органів та власних заходів.

Зазначене випливає з необхідності реалізації профілактичної і мобілізуючої функції державного фінансового контролю, про що йшлося у попередніх розділах підручника.

У системі ДКРС цей напрям діяльності схематично зображено на рис. 9.6.

Передусім цей контроль передбачає отримання від керівників підконтрольних об’єктів повної інформації про заходи, вжиті для усунення виявлених порушень і умов, що їм сприяли, та про результати такої роботи.

Аналогічну інформацію органи Служби мають право отримувати від вищих організацій.

За фактами застосування стосовно фізичних осіб адміністративних стягнень за фінансові порушення, визначених ст. 164-2 КУпАП, передбачено надходження від них повідомлень про сплату адмінштрафів. Якщо це стосується відповідальності за бюджетні правопорушення (за ст. 164-12 КУпАП), то таку інформацію органи ДКРС одержують від судів.

Регламентами співпраці між органами ДКРС і правоохоронними органами передбачено інформування останніми підрозділів Служби про стан і результати розгляду матеріалів ревізій і перевірок, які передані їм з ознаками порушень, за які встановлено кримінальну відповідальність.

Органи Служби мають право отримувати також інформацію від Міністерства фінансів, Державного казначейства та їхніх територіальних органів про результати розгляду матеріалів контрольних заходів і подань органів ДКРС щодо застосування до розпорядників і одержувачів бюджетних коштів фінансових санкцій, передбачених за бюджетні правопорушення Бюджетним кодексом, та від органів державної податкової служби – щодо порушень законодавства, який регламентує обіг готівки.

Рис. 9.6. Орієнтовна схема контролю за усуненням виявлених порушень

На підставі цих інформацій та наявної поточної фінансової звітності органи ДКРС проводять моніторинг повноти і якості вжитих заходів з усунення порушень, щодо профілактики їх на майбутнє і визначаються щодо необхідності здійснення таких додаткових заходів:

• направлення листів-нагадувань керівникам підконтрольних об’єктів про невиконання чи неповне виконання вимог органів Служби щодо забезпечення усунення причин і результатів порушень;

• проведення виїзних перевірок з питань повноти усунення підконтрольними об’єктами виявлених порушень і достовірності поданих ними з цього приводу інформацій до органів Служби;

• інформування органів влади, вищих організацій чи громадськості про нездатність керівництва підконтрольного об’єкта забезпечити належну фінансову дисципліну;

• ініціювання притягнення керівних осіб підконтрольного об’єкта до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності за невиконання обов’язкових вимог органів ДКРС;

• ініціювання застосування до підконтрольних об’єктів – розпорядників і одержувачів бюджетних коштів додаткових фінансових санкцій, визначених Бюджетним кодексом (припинення бюджетних асигнувань, зменшення бюджетних асигнувань, зупинення операцій з бюджетними коштами).

Враховуючи, що перевірка повноти усунення порушень і виконання вимог органів Служби є важливим завданням, ця робота передбачається в планах роботи і мірою можливості доручається тим працівникам, які раніше проводили контрольні заходи на цих об’єктах контролю.

Для здійснення такої перевірки виписується відповідне посвідчення; її результати документуються в акті або довідці і розглядаються керівництвом органу ДКРС, яке приймає рішення про вжиття додаткових заходів впливу до фізичних чи юридичних осіб.

Наприклад, ст. 164-2 КЗпАП (п.7) передбачає можливість застосування до керівників підконтрольного об’єкта адміністративних стягнень в сумі від 136 до 255 грн. за «невжиття заходів для відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності». Суть цього порушення треба розуміти як «несвоєчасне відшкодування збитків, невідшкодування збитків до закінчення терміну позовної давності, невжиття заходів для відшкодування таких збитків у встановленому законодавством порядку (наказом керівника, через суд) тощо».

Аналогічно ст. 166-6 КЗпАП (п.4) передбачає можливість застосування адміністративних стягнень у сумі від 680 до 1700 грн. за «ухилення голови ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації юридичної особи, від організації ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов’язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов’язань юридичної особи та складання ліквідаційного балансу».

Таким чином, проведений контрольний захід потрібно вважати закінченим лише після того, як забезпечено максимальне усунення виявлених порушень і умов, що їм сприяли.