8.5. Характеристика фінансових інвестицій та оцінка їх ефективності

Фінансові інвестиції підприємства нерозривно пов'язані з функціонуванням фінансового ринку, основні завдання якого -акумулювання та ефективне розміщення заощаджень у галузях економіки.

У процесі господарювання в одних суб'єктів часом виникає потреба в додаткових коштах для розширення їхньої діяльнос­ті, і вони згодні за них платити. Одночасно в інших накопичу­ються певні заощадження, які можуть бути використані для інвестицій. Обидві сторони зустрічаються на фінансовому рин­ку, де і відбувається переливання капіталів. Інакше кажучи, фінансовий ринок можна розуміти як грошові відносини, що складаються у процесі купівлі-продажу фінансових активів під впливом попиту та пропозиції на позичковий капітал, рух яко­го втілюється в цінних паперах.

Фінансовий ринок охоплює грошовий ринок та ринок капі­талів.

На грошовому ринку відбувається обіг готівкових коштів та короткострокових цінних паперів (векселів, чеків тощо).

Ринок капіталів включає ринок позичкового капіталу (ко­ротко- та довгострокових банківських кредитів) і ринок цінних паперів.

Основними напрямами фінансових інвестицій підприємства е[37,38]:

1. вкладення до статутних капіталів спільних підприємств;

2. вкладення капіталу в цінні папери ринку капіталів;

3. вкладення капіталу на грошовому ринку.

Вкладення коштів до статутних капіталів спільних під­приємств дає змогу підприємству зміцнити господарські зв'язки з постачальниками сировини і матеріалів (за участі в їхньому статутному капіталі), розвинути свою виробничу ін­фраструктуру, розширити збут продукції, проникнути на інші регіональні ринки тощо.

Вкладення капіталу підприємства в цінні папери ринку ка­піталів є найбільш поширеними в практиці фінансових інвес­тицій. Такі цінні папери розподіляють на окремі групи:

о корпоративні - підтверджують право власності держа­теля цінних паперів. До них відносять прості (або зви­чайні) та привілейовані акції;

о боргові - підтверджують право кредитора на отримання від боржника певної суми боргу (довгострокові векселі, облігації);

о похідні цінні папери - це інші інструменти фінансово­го ринку. До них належать опціони, ф'ючерси, конвер­товані облігації та конвертовані привілейовані акції [64]. Вкладення коштів підприємства на грошовому ринку має місце при їх розміщенні на банківських депозитних рахунках. Метою такого розміщення тимчасово вільних коштів підпри-|' ємства є отримання додаткового прибутку, який надалі може спрямовуватись для інвестиційних потреб.

Оцінка ефективності здійснення фінансових інвестицій базується на тих самих принципах, що й оцінка ефективності реальних інвестицій. Однак, при цьому необхідно враховувати і певні відмінності, а саме [38, 64, 67]:

• у грошових потоках від фінансових інвестицій відсутні амортизаційні відрахування. Тому в основі обчислення грошових потоків від таких інвестицій розглядаються

> суми періодично сплачуваних за ними відсотків (для внесків до статутних капіталів інших підприємств; для вкладів на депозитних рахунках у банках; для облігацій та інших боргових цінних паперів) та дивідендів (за придбаними акціями інших підприємств);

• фінансові активи (цінні папери) можуть бути продані на ринку по ціні, яка склалась на них на момент продажу. Таким чином, до складу грошових потоків від фінансо-

¹ вих інвестицій має включатись і вартість їх можливої реалізації по закінченні терміну їх використання. Для боргових цінних паперів ця вартість фіксована (вона являє собою основну суму боргу), а для корпоративних вартість реалізації визначається їхнього поточною кур­совою ціною;

• норма прибутку від таких інвестицій визначається рів­ нем ризику фінансового інструменту. Інвестиціям у фі-нансові активи з незначним рівнем ризику властива не­висока норма прибутку. До таких активів належать цінні папери, що випускаються державою (облігації, державні казначейські зобов'язання тощо). Вони вва­жаються надійними цінними паперами. Інвестори, які схиляються переважно до подібних інвестицій, назива­ються консервативними.

Цінні папери, що приносять більшу норму прибутку, обтя-жені більшим ступенем ризику. Якщо інвестор формує свій портфель інвестицій переважно з таких фінансових інструмен­тів, він вважається агресивним.

Потенційного інвестора, насамперед, цікавить реальна вар­тість фінансового інструменту, яка склалась на ринку, виходя­чи з очікуваної по ньому норми прибутку та ступеня ризику, яким обтяжений цей папір. Якщо його фактичні інвестиційні витрати будуть більшими за реальну вартість фінансового ак­тиву, то інвестор не отримає очікуваної суми прибутку, а отже, й ефективність інвестування знизиться. І навпаки, якщо факти­чні інвестиційні витрати будуть нижчими за реальну вартість фінансового активу, то інвестор отримає прибуток більший, ніж очікуваний, а ефективність інвестування у цьому разі зросте.

Таким чином, оцінити ефективність вкладення коштів у фінансовий актив можна, визначивши його реальну, або інак­ше кажучи, ринкову вартість.

Реальна вартість фінансового інструменту визначається за формулою:

!(8.13)

де Р - реальна вартість фінансового активу, грн.;

/77,- - очікуваний грошовий потік за і-й період користування

фінансовим активом, грн.;

г - очікувана норма прибутку фінансового активу (у вигляді

десяткового дробу);

/-кількість періодів користування фінансовим активом.

Під час оцінки реальної вартості різних фінансових інстру­ментів необхідно враховувати особливості формування їх грошових потоків

Розглянемо, як визначається реальна вартість облігацій.

Облігація - це борговий цінний папір, який підтверджує право його власника на отримання через певний проміжок ча­су суми основного боргу, наданого особі, що здійснила випуск цієї облігації (емітенту), та доходів по ній у вигляді відсотків. Характеристиками облігації є: її номінальна вартість (визначає основну суму боргу або вартість, за якою вона гаситься); вели­чина річної відсоткової або дисконтної ставки за облігацією; сума відсотків, що нараховуються по ній; очікувана норма прибутковості облігації; кількість періодів виплат відсотків до строку її погашення.

Реальна вартість облігації, по якій відсотки сплачуються щорічно, визначається так:

я,

(8.14)

р =

¹ обл

І(е Р_Обл - реальна вартість облігації із щорічною виплатою по

ній відсотків, грн.;

\ Пі - сума відсотків, що сплачується по облігації кожний ґ-я ''. рік, грн.:

П = гН, (8.15)

Де г - річна відсоткова ставка, що сплачується за облігацією (у

вигляді десяткового дробу); * Н - номінальна вартість облігації, грн.; : (і - дисконтна ставка, що враховує інфляцію, ризик і непев-> ність, пов'язані з фактором часу (у вигляді десяткового дро-, бу);

і - кількість періодів виплати відсотків;

и - термін, через який гаситься облігація, роки.

і

Приклад.

По облігації номінальною вартістю 1000 грн. щорічно однора­зово сплачуються відсотки у розмірі 10% від номіналу. Визначити реальну вартість та дохідність цієї облігації, якщо вона буде пога­шена через три роки, а дисконтна ставка становить: а) 12%; б) 9%.

Розв'язання.

1. Обчислення щорічного доходу від облігації:

П = гН; Я=0,1 • 1000= 100 грн.

2. Визначення реальної вартості облігації: Я, Я

обл

= 12%: 100

■ + •

100

1000

100

= 951,96 грн.;

■ + •

+ 0,12)" (1 +0.12Г (1 + 0,12)-

+ 0,12)'

б)</ = 9%:

1000

100

100

■ + ■

= 1025,31грн.

■ + ■

100

^%1 "(1 + 0,09)'

0,09)

0,09)² ' (1 + 0,09)³ ' 3. Визначення доходу від інвестицій: Д = Р-ПІ.

а) Д = 951,96 - 1000 = -48,04 грн.;

б) Д= 1025,31 - 1000 = 25,31 грн.

У першому випадку інвестиції в облігацію принесуть інвестору збитки в розмірі 48,04 грн. Це пояснюється тим, що 10%-й річний дохід знецінювався щорічно на 12 %.

Якщо ж щорічний темп інфляції буде на рівні 9%, то інвестор матиме дохід у розмірі 25,31 грн. Дохідність здійснених вкладень

• 100% = 2,531 %.

становитиме

&- ■ 100% = ^і Я 1000

Акція - цінний папір, що засвідчує право її власника на час­тину майна акціонерного товариства і надає йому право на отримання частини прибутку у вигляді дивідендів. Визначення реальної оцінки акцій здійснюється з урахуванням їх виду [38, 64].

Розрізняють привілейовані та звичайні (прості) акції.

За привілейованими акціями сплачуються фіксовані диві­денди. Оскільки за акціями не існує терміну погашення, то їх­ня реальна вартість визначається за формулою

де Д- сталий дивіденд, грн.;

сі - ставка дисконту (у вигляді десяткового дробу). Ця формула може бути спрощена:

Р =

П_Р,

Приклад.

За привілейованою акцією щорічно сплачується дивіденд 1,4 грн. Визначте реальну ціну акції, якщо дисконтна ставка для аналогіч­них акцій на ринку: а) 10%; б) 13%.

Розв'язання.

Визначення реальної вартості акції: Р_{пр а} = —;

р =

пр,

= 10,76 грн.

а)

б)

>.«⁼7гт = ^{14 г}р^н;

Таким чином, незважаючи на те, що річні дивіденди за привілейованими акціями сталі, реальна вартість таких акцій може змінюватись. Це пояснюється дією факторів ризику, які враховує дисконтна ставка. Якщо дисконтна ставка зменшу­ється (відбувається при зменшенні ризиків), то зростає реальна вартість привілейованої акції. І, навпаки, чим вище дисконтна ставка (свідчить про високий ризик), тим нижча реальна вар­тість привілейованої акції.

і При визначенні реальної вартості звичайних акцій необхід­но мати на увазі, що дивіденди на такі акції не гарантуються. ; Дивідендна політика кожного акціонерного товариства зале-|5кить від розміру його прибутків, стратегічних цілей щодо роз-І &итку свого підприємства [64]. Дивіденди, які сплачуються за |певний рік, можуть бути вищі або нижчі, ніж дивіденди, спла­чені за попередній період. Крім того, за окремі роки дивіденди ізагалі можуть бути не виплачені.

На ціну звичайних акцій здебільшого впливають три фак-»ри: річні дивіденди, темпи приросту дивідендів, ставка дис-нту. Ставку, за якою дисконтуються майбутні дивіденди, азивають необхідною ставкою доходу. Якщо товариство-імітент таких акцій має високий рівень ризику, інвестори спо-аються на високу необхідну ставку доходу, яка має компен­сувати цей ризик.

Реальна вартість звичайних акцій зі сталими дивідендами ризначається за формулою:

де Д- сталий річний дивіденд, грн.;

а¹] - необхідна ставка доходу, яка залежить від ризикованос­ті саме цих акцій (у вигляді десяткового дробу).

Приклад.

Величина сталого річного дивіденду за звичайними акціями ак­ціонерного товариства становить 2,5 грн. на акцію, приріст майбут­ніх дивідендів не очікується, а необхідна ставка доходу від цих ак­цій 12%. Визначити її реальну вартість.

Розв'язання.

Розрахунок реальної вартості звичайної акції зі сталими дивіден­дами: Р_ЧЙП = — = _і—= 20,83 грн. й_х 0,12

Якщо дивіденди за акціями зростають щорічно високими темпами, то реальна вартість таких звичайних акцій визнача­ється за формулою

До •(! + *)

(8.20)

П

Ді

зв.а ~~

або

(8.21)

_Р _

зв.а

де До - останній сплачений дивіденд по акціях, грн.; Д\ - сподіваний дивіденд на акцію через рік, грн.; сії - необхідна ставка доходу (у вигляді десяткового дробу); § - темпи приросту дивідендів (у вигляді десяткового дробу).

Приклад.

Останній раз акціонерне товариство сплатило на кожну акцію дивіденд 1,5 грн. Акціонерне товариство сподівається, що дивіден­ди щорічно будуть зростати на 3%. Визначити реальну вартість звичайної акції, якщо необхідна ставка доходу за цими акціями: а) 10%; б) 8%.

Розв'язання.

Обчислення реальної вартості акцій: Р_зва =

1,5(1 + 0,03) __Л.

а) б)

До

0,10-0,03

= 30,9 грн.

1,5 (1 + 0,03)

0,08-0,03

У разі нерівномірного зростання дивідендів за акціями для визначення їх реальної вартості необхідно обчислити майбутні дивіденди окремо за кожен період, а потім, за допомогою дис­контної ставки, визначити їх реальні вартості та додати отри­мані результати.

Дохід від здійснених вкладень капіталу у цінні папери, а також в інші фінансові інструменти визначається як різниця між реальною вартістю фінансового активу та початковими інвестиціями в такі активи. Якщо реальна вартість вища за по­чаткові інвестиції, то підприємство має прибуток, що означає ефективність вкладення коштів підприємства. Ефективність (або дохідність) інвестицій визначатиметься діленням отрима­ного від здійснених інвестицій доходу на величину інвестова­них коштів.