Література:

[1;2;3;4;6;7;8;10;11;12;13;14;15;17;18;19;20;21;24;25;27;29;31;32;35;36;37;38;40;41;42;43;44;45;47;48;49;50;51;53;56;57]

Тема 7. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів

1. Характеристика місцевих бюджетів.

2. Міжбюджетне фінансування.

3. Процедури казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами.

4. Процедури казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками.

5. Операції за власними коштами розпорядників коштів місцевих бюджетів.

1. Характеристика місцевих бюджетів

Місцеві бюджети - бюджет АР Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування (бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань).

Місцеві бюджети містять надходження і витрати на виконання повноважень органів влади АР Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, які в обов’язковому порядку повинні бути збалансованими.

Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу його надходжень на відповідній території.

Місцевий фінансовий орган - установа, що відповідно до законодавства України здійснює функції з складання, виконання місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов’язані з управлінням коштами місцевого бюджету.

Рішення про місцевий бюджет - нормативно-правовий акт Верховної Ради АР Крим чи відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідно Ради міністрів АР Крим, місцевої державної адміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду;

Прийняття рішення про затвердження місцевого бюджету є юридичним способом реалізації повноважень відповідних органів влади.

Рішення про місцевий бюджет є документом місцевого значення і зобов’язує місцеві органи влади здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Рішенням про місцевий бюджет визначаються:

1) загальна сума доходів, видатків та кредитування місцевого бюджету (з розподілом на загальний та спеціальний фонди);

2) граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) місцевого бюджету в наступному бюджетному періоді і місцевого боргу на кінець наступного бюджетного періоду; граничний обсяг надання місцевих гарантій, а також повноваження щодо надання таких гарантій;

3) доходи місцевого бюджету за бюджетною класифікацією;

4) фінансування місцевого бюджету за бюджетною класифікацією;

5) бюджетні призначення головним розпорядникам коштів місцевого бюджету за бюджетною класифікацією з обов’язковим виділенням видатків споживання (з них видатків на оплату праці, оплату комунальних послуг і енергоносіїв) та видатків розвитку;

6) бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;

7) розмір оборотного залишку коштів місцевого бюджету;

8) додаткові положення, що регламентують процес виконання місцевого бюджету.

Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України.

Доходи місцевих бюджетів поділяються на:

• доходи місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів;

• доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Кошик доходів місцевих бюджетів - доходи загального фонду, закріплені Бюджетним кодексом України на постійній основі за місцевими бюджетами, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Кошик доходів державного бюджету для надання міжбюджетних трансфертів - доходи загального фонду державного бюджету, за рахунок яких здійснюється перерахування дотації вирівнювання місцевим бюджетам.

Кошти державного бюджету, що передаються місцевим бюджетам у вигляді дотацій та субвенцій, затверджуються в законі про Державний бюджет України на відповідний рік для кожного відповідного місцевого бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

У складі надходжень спеціального фонду місцевого бюджету виділяються надходження бюджету розвитку.

Бюджет розвитку є фінансовим інструментом забезпечення програми розвитку територій.

Надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів включають:

• єдиний податок, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

• дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майно АР Крим, комунальна власність;

• плата за надання місцевих гарантій;

• кошти від відчуження майна, що належить АР Крим, та майна, що перебуває в комунальній власності, кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них;

• 90 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, від продажу земельних ділянок, які знаходяться на території АР Крим: 35 відсотків - до бюджету АР Крим, 55 відсотків - до сільських, селищних, міських бюджетів АР Крим;

• субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних програм (проектів);

• кошти від повернення кредитів, та відсотки, сплачені за користування ними;

• місцеві запозичення;

• кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету.

Витрати місцевого бюджету включають:

• видатки бюджету;

• надання кредитів з бюджету;

• погашення боргу;

• розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів.

Джерелом здійснення видатків є кошти місцевих бюджетів та міжбюджетні трансферти з Державного бюджету України.

Видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Видатки місцевих бюджетів здійснюються відповідно до бюджетних призначень, встановлених рішенням про місцевий бюджет на конкретні цілі, пов’язані з реалізацією програм та заходів.

Забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів Бюджетним кодексом України.

Розмежування видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання гарантованих послуг та наближення їх до безпосереднього споживача.

Відповідно до принципу субсидіарності видатки місцевих бюджетів поділяються на такі групи:

1) перша група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання гарантованих послуг і які розташовані найближче до споживачів. Видатки першої групи здійснюються з бюджетів сіл, їх об’єднань, селищ, міст;

2) друга група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують надання основних гарантованих послуг для всіх громадян України. Видатки другої групи здійснюються з бюджетів міст республіканського АР Крим, міст обласного значення та районних бюджетів;

3) третя група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують гарантовані послуги для окремих категорій громадян, або реалізацію програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України. Видатки третьої групи здійснюються з бюджету АР Крим та обласних бюджетів.

З бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.

Видатки місцевих бюджетів також поділяються на:

• видатки, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, та регулюються державою, яка забезпечує їх виконання відповідними ресурсами. Ці видатки, пов’язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади - є функціями держави та передаються на місця для виконання з відповідною деталізацією;

• видатки, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Ці видатки пов’язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядування, які спрямовуються на реалізацію повноважень місцевих органів.

У видатковій частині місцевих бюджетів окремо передбачаються:

• видатки поточного бюджету (спрямовуються на фінансування установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань і не належать до бюджету розвитку);

• видатки бюджету розвитку (спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов’язаних зі здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, фінансування субвенцій та інших видатків, пов’язаних із розширеним відтворенням).

У складі витрат спеціального фонду місцевого бюджету виділяються витрати бюджету розвитку.

До витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів належать:

1) погашення місцевого боргу;

2) капітальні видатки, включаючи капітальні трансферти іншим бюджетам;

3) внески органів влади АР Крим та органів місцевого самоврядування до статутного капіталу суб’єкта господарювання;

4) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, що підлягає продажу;

5) підготовка земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них державної чи комунальної власності для продажу на земельних торгах та проведення таких торгів.

Місцевий борг - загальна сума боргових зобов’язань АР Крим чи територіальної громади міста з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик), що виникають внаслідок місцевого запозичення.

Рада міністрів АР Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад можуть отримувати наступні позики:

1) позики на покриття тимчасових касових розривів, що виникають за загальним фондом та бюджетом розвитку місцевих бюджетів, у фінансових установах на строк до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду;

2) позики на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, пов’язаних із забезпеченням захищених видатків загального фонду, в обов’язковому порядку покриваються Державною казначейською службою України в межах поточного бюджетного періоду за рахунок коштів ЄКР на договірних умовах без нарахування відсотків за користування цими коштами з обов’язковим їх поверненням до кінця поточного бюджетного періоду;

3) середньострокові позики на суми невиконання у відповідному звітному періоді розрахункових обсягів кошика доходів місцевих бюджетів, визначених у законі про Державний бюджет України, за рахунок коштів ЄКР на умовах їх повернення без нарахування відсотків за користування цими коштами.

Місцеве запозичення - операції з отримання до бюджету АР Крим чи міського бюджету кредитів (позик) на умовах повернення, платності та строковості з метою фінансування бюджету АР Крим чи міського бюджету

Місцеві запозичення здійснюються з метою фінансування бюджету розвитку бюджету АР Крим, міських бюджетів та використовуються для створення, приросту чи оновлення стратегічних об’єктів довготривалого користування або об’єктів, які забезпечують виконання завдань Верховної Ради АР Крим та міських рад, спрямованих на задоволення інтересів населення АР Крим і територіальних громад міст.

Верховна Рада АР Крим та міські ради мають право здійснювати місцеві внутрішні запозичення.

Місцеві зовнішні запозичення можуть здійснювати лише міські ради міст з чисельністю населення понад триста тисяч жителів. При цьому місцеві зовнішні запозичення шляхом отримання кредитів (позик) від міжнародних фінансових організацій можуть здійснювати всі міські ради.

Граничний обсяг місцевого боргу, граничний обсяг надання місцевих гарантій визначаються на кожний бюджетний період рішенням про місцевий бюджет.

Видатки на обслуговування місцевого боргу здійснюються за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету і не можуть перевищувати 10 відсотків видатків загального фонду місцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного періоду, коли планується обслуговування місцевого боргу.

Виконання відповідних місцевих бюджетів забезпечують:

• Рада міністрів Автономної Республіки Крим;

• місцеві державні адміністрації;

• виконавчі органи відповідних місцевих рад або сільські голови (якщо відповідні виконавчі органи не створені згідно із законом).

Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державної казначейської служби України.

Казначейську систему виконання місцевих бюджетів запроваджено:

- за доходами - з 01.01.2002 року;

- за видатками - з 01.01.2004 року.