Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Урок - основна форма1.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
374 Кб
Скачать
☆

Навчання

Викладання – педагог навчає, передає знання,

Учіння – учень засвоює чуттєве,

пізнання

застосовує логічне.

Компоненти навчальної діяльності

Мотиваційний – ставлення до навчання,

Змістовний – відомості і нові знання,

вміння, навички,

Процесуальний – способи виконання діяльності.

Відображають закономірності навчального процесу.

Регулюють діяльність учителя та учнів.

↓

єдність емоційного і свідомого,

↓

єдність художнього і технічного,

↓

єдність ладового, ритмічного чуття і чуття форми.

Принципи навчання

Принципи музичного виховання

  • усебічного розвитку особистості (єдності навчання, виховання та розвитку),

  • цілісності,

  • природо відповідності,

  • ідейної і педагогічної спрямованості,

  • науковості змісту,

  • доступності,

  • систематичності,

  • наступності і перспективності,

  • індивідуалізації і диференціації навчання,

  • взаємозв’язку навчання і розвитку,

  • навчального співробітництва,

  • мотиваційного забезпечення,

  • наочності навчання,

  • міцності і дієвості знань, умінь і навиків,

  • здатності до самонавчання.

Урок – основна форма організації навчальної діяльності у п

Цілі уроків:

навчальна,

виховна,

розвиваюча.

Реалізується через

Зміст

  • методи навчання,

  • вплив особистості вчителя,

  • атмосферу спілкування,

  • форми співпраці учасників навчального процесу.

Структура уроків

(послідовність і взаємозв’язок елементів)

Залежить від

  • мети,

  • змісту,

  • кількості годин на тему,

  • місця уроку в системі.

Структурні компоненти уроку музики

  • спів (хоровий, індивідуальний),

  • сприйняття музичного твору,

  • музикування на ДМІ,

  • музично-ритмічні рухи,

  • елементи танцювальних рухів,

  • ігрова діяльність,

  • музична грамота,

  • творча діяльність.

Специфічні форми уроків

  • для учнів шестирічного віку,

  • інтегрований,

  • драматизація,

  • змагання,

  • “мандрівка”.

  • з ігровим сюжетом

Нестандартні форми навчання

Домашні

вимоги:

завдання

  • активність і самостійність навчальної праці,

  • доступність і посильність виконання,

  • диференційований підхід до учнів,

  • різноманітність способів перевірки.

очатковій школі.

Для початкових класів характерна багатоваріативність структури уроків:

Структура музичного заняття

І. Установочно-мотиваційний етап.

Мета: Формувати внутрішню мотивацію змістовно спроектованої навчально- розвиваючої діяльності вчителя та учнів.

Структурний підрозділ

Форма роботи

Зміст

1. Організаційно вступна частина.

Вхід під музику чи без неї. Музичне вітання.

Організація уваги.

Організація навчально­го процесу.

Створення позитивного психологічного наст­рою на результат.

2. Постановка завдань уроку.

Висунення системи гі­потез. Оголошення ме­ти комплексу навчаль­них, розвиваючих, виховних завдань. Вступні мотиваційні вправи.

Бесіда (вступна, інформативна). Мотивація навчання.

Ознайомлення з місцем вивчення матеріалу в системі музичного ви­ховання та перспективи в подальшому навчанні.

Вибір оптимальних рів­нів розв'язання про­блемних завдань, за­лежно від інтелектуальних можливостей учнів.

ІІ. Змістовно-пошуковий етап.

Мета: Розвиток пошукової пізнавальної активності і самостійності учнів.

3. Актуалізація корекція опорних знань уч­нів.

Перевірка д/з:

  • фронтальне, індиві­дуальне та бліцопитування

  • короткочасні с/р

  • творчі вправи ( тести, кросворди, музичні вік­торини, ребуси, музичні імпровізації).

  • доповіді, повідомлен­ня, захист рефератів, тв. робіт.

  • ознайомлення з науково-популярною лі­тературою.

  • художня розповідь, рольові літні ігри, тощо.

Створення оптималь­них психолого-дидактичних умов для про­дуктивного функціону­вання внутрішніх про­блемних ситуацій "вчитель-учні".

Емоційна насиченість пізнавальної активнос­ті учнів. Усвідомлення учнями особливостей проблемно-пошукового поля.

Введення учнів у понятійно термінологічне поле.

Відшукування зв'язків опорних знань учнів з невідомими знаннями. Змістовність і розгорнутість навчальних діа­логів.

4. Організація вивчення

нового.

Пояснення нової теми.

Лекція.

Науково-популярна розповідь заснована на аналізі фактичного ма­теріалу, пов'язана з аб­страктними поняттями.

Бесіда.

Перегляд та обговорен­ня відео.

Робота з таблицями, схемами, графіками, ма­люнками.

Сприймання і усвідом­лення учнями фактич­ного матеріалу. Мінімалізація теоре­тичного матеріалу з да­ної теми.

Осмислення зв'язків і залежності між елемен­тами нового матеріалу.

Ґрунтовна психологіч­на готовність учителя та учнів до спільного пошуку нових знань.

Ш. Контрольно-смисловий етап.

Мета: Первинне осмислення (розвиток оцінки і самооцінки, контролю і самоконтролю, формування пошуково-смисло­вого поля).

5. Контроль вивченого на уроці.

Визначення результативності навчан­ня.

Система завдань для оцінки рівня розуміння навчального матеріалу:

  • розв’язування корекційних задач і тестів.

  • міні-диспут, дискусія.

  • аналітичний, музично-слуховий диктан­ти.

  • контрольна бесіда.

Система стимулювання.

Перевірка міцності за­своєння знань через повторність видів роботи (застосування знань у стандартних і змінних умовах).

Оцінювання учнями правильного розуміння набутих знань.

Корекція дієвості ово­лодіння навчальною інформацією.

Визначення ступеня оволодіння навчаль­ним матеріалом, розу­міння смислового зміс­ту матеріалу. Створення "ситуацій успіху".

ІV. Адаптовно-перетворюючий етап.

Мета: Формування умінь, навичок і норм діяльності, застосування знань у нестандартних ситуаціях.

6. 3акріплення нового матеріалу.

Система вправ для вироблення умінь і навичок.

Диференціація навчаль­них завдань, форм і ме­тодів навчальної діяль­ності:

пояснювальні,

тренувальні,

контрольні,

творчі. Взаємооцінка засвоєних знань і вироблених умінь учнями.

Відпрацювання спосо­бів навчальної діяль­ності і творче застосу­вання знань у нових умовах діяльності. Осмислення ефектив­ності різних норм діяльності в різних си­туаціях.

V. Системно-узагальнюючий етап.

Мета: Формування цілісної системи особистісних знань.

7. Систематизація і узагальнення знань.

Узагальнення та систематизація основних теоретичних положень, що розглядались на уроці:

  • науково-популярна розповідь;

  • тести;

  • евристична бесіда;

  • бліцопитування (реконструктивного або творчого напрямку);

  • семінар, конференція, музичний практикум, екскурсія;

  • оформлення систематизованих знань через зна­ково-графічні засоби (схеми, таблиці).

Встановлення логіч­них зв'язків.

Оцінення рівня оволо­діння знаннями, нор­мами, цінностями.

Встановлення причинно-наслідкових зв'яз­ків і закономірностей між поняттями.

Перехід від часткових понять до узагаль­нень.

8. Підсумок уроку.

Оголошення д/з.

Оцінювання знань учнів та пізнавальної активності протягом уроку.

Пояснення оптималь­них шляхів виконан­ня.

Мотивація оцінення. Залучення учнів до самооцінки знань.

Структура навчання

Прийняття мети

Добір засобів її досягнення

Виконавські дії

Контроль і оцінка результатів