- •1. Користуючись системою електромеханічних аналогій, запропонуйте механічні аналоги нелінійного опору та нелінійної провідності.
- •2. Чим, на Вашу думку, відрізняються активні лінії на базі активних провідностей та активних опорів?
- •3. Поясніть якісно, чому на високих частотах нелінійність активних ліній можна вважати слабкою.
- •4. Намалюйте миттєвий розподіл напруги вздовж активної лінії, в якій збуджені дві зустрічні хвилі, для різних початкових співвідношень між їхніми інтенсивностями. Як вони змінюватимуться з часом?
- •1. Коли синхронні коливання у середовищах, описуваних - моделлю, є стійкими щодо збурень?
- •2. Який фізичний зміст функцій () та () в рівнянні для - моделі?
- •3. Які припущення використовуються при виведенні рівняння для фазових хвиль?
- •4. Чи можна описувати короткі хвилі в автоколивному середовищі за допомогою рівняння для фазових хвиль?
- •5. Дайте фізичну інтерпретацію фазовим хвилям.
- •7. Проаналізуйте застосовність понять фазової та групової швидкості до фазових хвиль.
- •1. Чи можна впливати на кінетику відкритих (нерівноважних) систем шляхом зміни зовнішніх параметрів? Відповідь дати на прикладі горіння в комірці та моделі Шльогля.
- •2. Чому з трьох стаціонарних станів бістабільного середовища один виявляється нестійким?
- •3. Якими процесами визначається швидкість і напрямок руху біжучого фронту в середовищі, де протікає хімічна реакція, описувана моделлю Шльогля.
- •5. Якісно намалюйте фазовий потрет для хвилі гасіння
- •6. Проаналізуйте застосовність понять фазової та групової швидкості до біжучих фронтів.
- •7. Від чого залежить ширина фронту хвилі запалювання?
- •8. Якісно охарактеризуйте еволюцію довільного початкового збурення в бістабільному середовищі.
- •9. Чи залежать біжучі фронти від початкових і граничних умов? Як саме?
- •10. Чому фронт лісової пожежі звичайно буває плоским?
- •11. Намалюйте кінетичну функцію для середовища, в якому можливі хвилі заселення.
- •12. У чому відмінність між хвилею заселення та хвилею запалювання в бістабільному середовищі?
- •13. Знак швидкості біжучого фронту може змінюватись в залежності від параметрів моделі. Чи можливо таке для хвилі заселення.
- •14. Як швидкість хвилі заселення залежить від кривини фронту
- •5. Як зміниться профіль біжучого імпульсу при врахуванні дифузії інгібітору?
- •8. Порівняйте між собою залежності швидкості біжучого фронту в бістабільному середовищі та швидкості біжучого імпульсу в середовищі з відновленням від температури.
- •9. Проаналізуйте застосовність понять фазової та групової швидкості до біжучих імпульсів.
- •10. Опишіть еволюцію в часі середовища з відновленням, яке в початковий момент часу характеризується довільними розподілами концентрацій інгібітору та температури.
- •1. Як можна збудити періодичну хвилю в середовищі з відновленням?
- •2. Чому періодичні хвилі в середовищах із відновленням мають обмеження зверху на величину хвильового числа?
- •3. Чому зі зростанням хвильового числа швидкість періодичної хвилі в середовищі з відновленням зменшується?
- •Контрольні питання до розділу 2.1
- •1. Назвіть особливості автохвильових процесів порівняно з іншими відомими Вам типами хвиль.
- •2. Назвіть загальні властивості середовищ, у яких можуть мати місце автохвильові процеси.
- •3. Які автохвильові процеси можливі, на Вашу думку, в активному середовищі, що має три стійкі стани рівноваги?
- •4. Чи буде стійким плоский фронт біжучого імпульсу в двовимірній моделі?
- •Контрольні питання до розділу 2.2
- •1. Як пов’язані властивості середовищ із типами автохвильових процесів, що можливі в цих середовищах?
- •2. До якого типу активних середовищ належить, на Вашу думку, необмежений брюсселятор?
- •3. Порівняйте між собою періодичні автохвилі в активній лінії та в автоколивному активному середовищі.
- •1. Як, на Вашу думку, вплине врахування активних опорів на розраховану частоту генерації автогенератора на активній лінії?
- •1. Як співвідносяться максимальні частоти хвиль у вигляді одиночної та потрійної спіралі в середовищах із відновленням?
- •3. За яких початкових умов у середовищі з відновленням збуджуватиметься спіральна хвиля?
- •4. В однорідному середовищі, де можливе горіння з виділенням інгібітору, збуджена спіральна хвиля. Як залежать розміри її ядра від температури навколишнього середовища? Дайте якісне пояснення.
- •5. Як, на вашу думку, вплине врахування дифузії інгібітору на оцінку розміру ядра спіральної хвилі в порівнянні з моделлю, де така дифузія відсутня?
- •2. Опишіть часову еволюцію фазових хвиль в автоколивному середовищі, яке має два локальні максимуми для частоти локальних автоколивань.
- •3. Як, на Вашу думку, зміняться властивості пейсмекера, якщо збурення в середовищі, яке його породило, не буде аксіально-симетричним?
- •4. Як властивості локального збурення впливають на характеристики відповідного пейсмекера?
- •1. Порівняйте між собою джерела автохвиль типу поділу фронту та типу “луна”
- •Верхній графік це епюра зміни концентрації з часом, а нижній з координатою.
- •7. Намалюйте епюри зміни температури та концентрації інгібітору по обидва боки від джерела типу «луна» з урахуванням взаємної залежності температури стаціонарного стану та концентрації інгібітору.
- •Контрольні питання до розділу 2.3
- •1. Чи існує зв’язок між типами активних середовищ та типами джерел, що існують у цих середовищах?
- •2. Порівняйте між собою ревербератори в середовищах із відновленням та в середовищах автохвильового типу.
- •3. Порівняйте між собою пейсмекери та автопейсмекери.
- •4. Чи можливі, на Вашу думку, автономні джерела періодичних автохвиль у бістабільних середовищах?
- •1. Запропонуйте кілька прикладів систем, у яких можлива дифузійна нестійкість.
- •2. Чи будуть властивості структур, що виникають у двовимірній області внаслідок розвитку дифузійної нестійкості, залежати від форми цієї області?
- •1. Які рівняння використовують для аналізу конвекції Релея – Бенара?
- •2. Як залежить критичне значення різниці температур, при якому виникає конвекція, від товщини шару рідини? Запропонуйте якісне пояснення цієї залежності.
- •3. Який із стаціонарних розв’язків системи Лоренца відповідає термодинамічній гілці?
- •4. Які властивості конвекції Релея – Бенара дозволяє передбачити лінійна теорія?
- •5. Чому без урахування залежності параметрів рідини від температури теорія передбачає стійкість лише для конвективних валів?
- •6. В якому наближенні вдається аналітично проаналізувати формування шестикутних комірок Бенара?
- •7. Який із стаціонарних розв’язків системи рівнянь, що описує формування шестикутних конвективних комірок, відповідає термодинамічній гілці?
- •8. За яких умов можливе формування шестикутних комірок Бенара?
- •9. Який механізм формування шестикутних комірок Бенара?
- •10. Як можна розрахувати розмір комірок Бенара?
- •11. Чи пов’язані між собою розміри конвективних валів і шестикутних комірок для тієї самої системи?
- •12. Які властивості структур при конвекції Релея – Бенара залежать від початкових умов, а які – ні?
- •15. Глибина шару рідини, в якому відбувається конвекція Релея – Бенара, монотонно змінюється в одному напрямку. Вважаючи зміну плавною, опишіть картину утворених структур.
- •1. Опишіть якісно механізм стабілізації струму в баретері.
- •2. З яких міркувань можна визначити величину стуму, що підтримується в баретері при обмеженій зміні прикладеної напруги?
- •3. Як можна збільшити діапазон прикладених напруг, у якому баретер стабілізує струм?
- •4. Чи можливі, на Вашу думку, осциляції струму в баретері навколо критичного значення?
- •5. Чи можливий, на Вашу думку, ефект баретування, якщо високотемпературний та низькотемпературний питомі опори змінюються вздовж дротини? Відповідь обґрунтуйте.
- •6. Користуючись ступінчастою апроксимацією залежності питомого опору нитки баретера від температури, якісно зобразіть вольт-амперну характеристику баретера.
- •Контрольні питання до розділу 2.4
- •2. У чому полягає якісна відмінність між формуванням дисипативних структур у випадках баретування та конвекції Релея – Бенара?
- •3. Порівняйте між собою дисипативні структури в баретері та шарі рідини, який підігрівається знизу, з точки зору впливу початкових та граничних умов.
- •4. Порівняйте між собою автохвилі та дисипативні структури. Що в них спільного і що відмінного?
- •5. Чи можуть в одному й тому ж самому середовищі виникати автохвилі й дисипативні структури? Відповідь обґрунтувати.
5. Як зміниться профіль біжучого імпульсу при врахуванні дифузії інгібітору?
Л
інії
пунктиром – з врахуванням дифузії.
В цьому випадку імпульс «розлізеться» в сторони по часу, зросте його тривалість та просторовий розмір.
Максимум nmax зменшиться.
L1 та L2 відповідно також збільшаться.
Т1 та Т3 стануть меншими по модулю.
Врахування дифузії інгібітору призведе до того, що інгібітор буде проникати у фронт біжучого імпульсу тим самим зменшючи його амплітуду, за заднім фронтом біжучого імпульсу його дифузія буде призводити до того, що для забезпечення виникнення хвилі гасіння біжучий імпульс повинен мати більшу довжину, у противному випадку частина інгібітору за рахунок дифузії піде геть, порушивши умови виникнення хвилі гасіння. Амплітуда хвилі також зменшиться за модулем.
6. Чим визначається тривалість біжучого імпульсу?
Див. викладки 2.1.2.2 і далі:
Максимальна
концентрація інгібітору знаходиться
із першого рівняння системи (2.1.35 в)
:
(2.1.35 в)
. (2.1.48)
Відповідно довжину імпульсу горіння L1 визначаємо з умови
. (1)
Де
(
ліва частина (1) слідує з виразу для
концентрації інгібітору:
),
Де
,
Таким
чином,
- довжина імпульсу горіння. Часова
тривалість імпульсу горіння:
.Таким
чином t залежитьвід nmax,
і
від
яке залежить від параметрів системи.
Тепер знайдемо час релаксації :
Хвиля гасіння, що завершує імпульс горіння, буде цілком подібна до хвилі запалювання. Відмінність лише в тому, що відбуватиметься перехід зі стану T3 в стан T1. Величини T3 та T1 неважко визначити з рис. 2.1.12 (точки T1, T2 та T3 дзеркально симетричні відповідно точкам 1, Т0 та 0 щодо точки Тс):
,
. (2.1.50)
Для опису процесу релаксації після проходження імпульсу горіння знову скористаємося системою (2.1.35 в). Вважаючи тепер, що Т=–Т, запишемо її перше рівняння у формі
, (2.1.51)
звідки
. (2.1.51 а)
Підставивши (2.1.51 а) до другого рівняння системи (2.1.35 в), можна отримати:
, (2.1.52)
де використане позначення
. (2.1.53)
Вважаючи тепер, що точка ξ=0 відповідає задньому фронту імпульсу горіння, і враховуючи, що n(ξ=0)=nmax, після інтегрування рівняння (2.1.52) можна отримати:
. (2.1.54)
Середовище набуде здатності до запалювання при nnmax/2, тому за (мінімальну) довжину релаксації (рефрактерності) можна прийняти величину
.
Тоді
час релаксації
Отже
тривалість біжучого імпульсу визначається
часами
7. У чому полягає якісна відмінність між солітонами Кортевега – де Вріза та біжучими імпульсами?
СОЛИТОН – это уединенная волна в средах различной физической природы в замкнутых системах, сохраняющая неизменной свою форму и скорость при распространении.
Слід звернути увагу на виділене в визначенні слово – це є основна відмінність:
солітони розглядаються лише в замкнених системах, а біжучі імпульси – у відкритих.
Рассмотрели столкновение солитонов. Остановимся подробнее на обсуждении этого замечательного факта. Пусть имеются две уединенные волны, описываемые уравнением Кортевега—де Фриса, которые различаются амплитудами и движутся друг за другом в одном направлении (рис. 2). Скорость движения таких волн тем выше, чем больше их амплитуда, а ширина пика уменьшается с ростом амплитуды. Таким образом, высокие уединенные волны движутся быстрее. Волна с большей амплитудой догонит движущуюся впереди волну с меньшей амплитудой. Далее в течение некоторого времени две волны будут двигаться вместе как единое целое, взаимодействуя между собой, а затем они разъединятся. Замечательным свойством этих-волн является то, что после своего взаимодействия форма и скорость этих волн восстанавливаются. Обе волны после столкновения лишь смещаются на некоторое расстояние по сравнению с тем, как если бы они двигались без взаимодействия.
Д
адим
определение солитона [4]. Солитоном
называется
нелинейная уединенная волна, которая
сохраняет свою форму и скорость при
собственном движении и столкновении с
себе подобными уединенными волнами, то
есть представляет собой устойчивое
образование. Единственным результатом
взаимодействия солитонов может быть
некоторый сдвиг фаз.
Таким чином відмінність №2:
солітони при лобовому зіткненні розходяться(проходять один повз одного), а біжучі імпульси гасять один одного при зустрічі(наприклад, пожежу можна зупинити, пустивши їй на зустріч іншу).
Рис. 2
