- •11. Дайте характеристику методам науково-педагогічного дослідження.
- •12. Розкрийте поняття про методи навчання у вш. Класифікація методів навчання. Шляхи підвищення їх ефективності.
- •13. Характеристика методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
- •14. Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності
- •15. Методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності
- •17. Активні методи навчання у вш.
- •16. Особливості роботи з книгою як методу організації самостійної роботи студентів над друкованим текстом.
- •26. Семінар як форма організації навчання у внз. Умови ефективності проведення семінарів.
- •Критерії оцінювання якості семінарського заняття:
- •27. Екскурсія, консультації, лабораторні роботи, конференція, практичні заняття як форми організації навчання у внз.
- •28. Самостійна робота студентів як важлива форма навчання у вш. Умови успішного виконання срс .Удосконалення самостійної роботи в контексті розвитку Болонського процесу.
- •29. Поняття про сутність контролю, його компоненти. Функції контролю знань.
- •30. Розкрийте педагогічні вимоги до оцінювання навчальних досягнень студентів.
- •53. Розкрийте актуальні проблеми та шляхи реформування во в Україні, вдосконалення навчального процесу у внз.
- •Недоліки:
29. Поняття про сутність контролю, його компоненти. Функції контролю знань.
Контроль знань, умінь і навичок – це складова навчального процесу, яка спрямована на виявлення, вимірювання та оцінювання викладачем отриманих студентом навчальних результатів.
Контроль – це метод навчання, який повинен мати яскраво виражену навчальну, розвивальну спрямованість, об’єднуватися з самоконтролем, бути необхідним та корисним насамперед самому студенту для визначення свого місця у майбутньому.
Контроль та оцінка знань і вмінь допомагають:
з’ясувати ставлення студентів до навчання, своїх обов’язків;
виховують активність і самостійність, завзятість і наполегливість, уміння долати труднощі;
виховують гуманні якості.
Контроль виконує такі функції:
1) Контролююча.
2) Навчальна.
3) Виховна.
4) Розвивальна.
5) Оцінювальна
Види контролю:
попередній контроль здійснюють з діагностичноб метою перед вивченням нової теми;
поточний – здійснюється в ході повсякденної навчальної діяльності. Мета – оперативне отримання інформації про рівень знань студентів та якість навчального процесу. Дає змогу вносити корективи в організацію навчального процесу.
тематичний – здійснюється після вивчення теми або модуля. Дає змогу визначити, наскільки успішно студенти оволоділи системою знань, умінь з цієї теми;
підсумковий – здійснюється в кінці семестру або року. Мета - становити систему і структуру ЗУН.
30. Розкрийте педагогічні вимоги до оцінювання навчальних досягнень студентів.
Організація контролю повинна ґрунтуватися на виконанні низки вимог, до яких передусім слід віднести:
1. Визначення мети контролю знань, який потрібно їй підкорити. Формулювання мети має орієнтуватися на зміст навчального матеріалу, засвоєння якого буде контролюватися. Сама ж мета повинна бути спрямована на вирішення конкретних завдань орієнтації навчального процесу і його елементів, оскільки контроль відображає результат навчання, освіти і виховання, а його основні функції підкорені загальній меті навчання.
2. Встановлення конкретних, об’єктивно необхідних результатів контролю знань. Загальна мета контролю повинна конкретизуватися через принципи його організації. Показниками ж результату контролю є знання, вміння і навички.
3. Знаходження методів об’єктивного аналізу й оцінки висновків контролю. Ця вимога реалізується одночасно через функції контролю і принципи організації педагогічного контролю.
У процесі контролю потрібно визначати не тільки рівень знань студентів. Не менш важливо встановити, чого вони не знають і не вміють і як це виправити. При цьому необхідно пам'ятати про головну мету і кінцевий результат процесу навчання – надбання наукових знань, навичок та умінь у сфері конкретної спеціальності.
У навчальному процесі оцінка (рівень знань студента) служить також важливим організаційним фактором задоволення певних соціальних потреб особистості, є умовою стимулювання підвищення навчальної активності й розвитку навичок та вмінь. Але стати засобом задоволення соціальних потреб оцінка може при виконанні деяких вимог.
По-перше, вона має відбивати рівень знань студента і бути значущою не тільки для студента й викладача, а й для навчальної групи в цілому. Інакше, незалежно від рівня оцінок, ставлення до засвоєння знань може бути індиферентним у тих, хто навчається.
По-друге, вона повинна обов’язково зумовити визнання з боку суспільства. Відсутність інтересу до неї і зневажання неминуче призведуть до зниження навчальної активності й відсутності зацікавленості в набутті фахових умінь, знань, навичок.
По-третє, оцінювання має бути ефективним за своїми наслідками. З одного боку, оцінка повинна спонукати студента до подальшого поглиблення знань з предмета, який вивчається, з іншого – формувати певний соціальний статус студента в очах однокурсників, викладачів і самого студента, повинна гарантувати адекватне стимулювання навчальної активності студента.
Четверте – щоб оцінка знань була дійовою, а смисл її був зрозумілим, вона повинна мати чітко сформульовані критерії в рамках кожного навчального предмета. Причому, приступаючи до вивчення дисципліни, студент має докладно ознайомитись з вимогами до обсягу матеріалу, який вивчається, з формами й періодичністю контролю знань, а головне, – знати місце дисципліни у формуванні його фахових знань.
