Віровчення, пов'язані з національними спільнотами

До віровчень, пов’язаних із національними спільнотами, або національних релігій, належать:

• юдаїзм (хасидизм) (Ізраїль);

• індуїзм, джайнізм, сикхізм (Індія);

• конфуціанство, даосизм (Китай);

• синтоїзм (Японія).

Світові релігії

На відміну від національних віровчень, світові релігії призначені й запрошують до кола своїх послідовників усіх людей і народів світу.

Щоб релігія вважалася світовою, вона повинна задовольняти наступні критерії, запропоновані ЮНЕСКО:

• Об'єднання великої спільності людей

• Наявність послідовників у багатьох країнах і серед різних народів

Крім того раніше іноді, використовувалися додаткові критерії, які відсікали ряд релігій:

• Світова релігія не може служити ознакою національної ідентичності

• Повинна бути складена досить чітка філософська школа, з подібними течіями

• Наявність впливу на хід розвитку світової історії, світового мистецтво, при цьому культура світової релігії не повинна бути абсолютно однаковою у всіх регіонах.

Основних світових релігій три:

• християнство;

• іслам;

• буддизм.

Напрямки в християнстві: католицизм, православ’я, проте­стантизм (у тому числі баптизм, лютеранство, кальвінізм, кваке­ри тощо), мормони, свідки Єгови та ін.

Напрямки в ісламі: суніти, шиїти, суфіти та ін.

Також окремі напрямки і відповідні конфесії мають буд­дизм, джайнізм, індуїзм. У Східній Азії поширені конфуціанство, синтоїзм, даосизм. Також існує безліч релігій різної поширеності, різних поглядів на світ та правил існування в ньому. У наш час виникли і поширилися такі вчення, як неошамінізм, неоязичницт- во, вчення Ошо, саєнтологія, вчення дона Хуана, що за своєю сут­тю мало чим відрізняються від релігій і також несуть у собі осо­бливий світогляд.

Даосизм, індуїзм, іудаїзм, конфуціанство, синтоїзм, незважаючи на велику чисельність своїх послідовників, прийнято розглядати як національні релігії.

Функції релігії

Світоглядна: релігія сповнює життя особливим сенсом, зна­ченням, за переконанням віруючих.

Компенсаторна: релігія компенсує людині її залежність від природних та соціальних катаклізмів, зменшує відчуття власної безпорадності, допомагає переживати важкі випробування, страх перед смертю.

Комунікативна: спілкування віруючих між собою, «спілку­вання» з богами, янголами, душами померлих та святих.

Регулятивна: усвідомлення індивідом певних цінностей, мо­ральних норм, які випрацьовуються в кожній релігійній традиції, виступають своєрідною програмою поведінки людей.

Інтегративна: допомагає людині усвідомити себе частиною єдиної релігійної спільноти, що закріплена спільними цінностями, дає людині можливість самоствердження в Суспільстві, яке має такі самі погляди.

Політична: лідери різних спільнот і держав використову­ють релігію для виправдання своїх дій, об’єднання або, навпа­ки, роз’єднання людей за релігійними ознаками заради своїх по­літичних цілей.

Культурна: релігія сприяє поширенню культури групи-носія (писемність, іконопис, музика, етикет, мораль, філософія і т. д.)

Дезінтегруюча: релігія може бути використана для роз’єднання людей, розпалювання ворожнечі або навіть війн між різними релігіями, конфесіями або навіть всередині релігійної групи.