Віровчення і держава

Протягом історії існування, розвиток, зміна і занепад різних віровчень були пов’язані з розподілом влади у суспільстві. Тут можна згадати і про війну між храмами міст держав стародав­нього світу (Єгипет і Месопотамія) за вплив на людей. Можна зга­дати про появу в грецьких містах-державах і Римській імперії пантеонів — храмів язичницьких богів, тобто храмів, присвя­чених богам різних племен, як спосіб об’єднати в одній державі віровчення різних груп людей. У постійній боротьбі з язичницт­вом розвинулись світові монотеїстичні віровчення нового часу — юдаїзм, християнство, іслам і буддизм.

У Монгольській імперії Чингізхана було проголошено свободу віросповідання, різні віровчення, зокрема християнство й іслам розглядалися як різні форми поклоніння Всевишньому — Небу (Тенгрі). Після занепаду Монгольської імперії у світі починає пе­реважати нова форма співіснування держави і віровчень: в усьо­му світі — і в Європі, і в Азії — переважають держави, в яких визнається панівним одне з існуючих віровчень.

Лише після Французької революції у світі починає поширю­ватись думка про необхідність відокремлення держави від релігії. Релігійна освіта зникає зі шкіл, віросповідання стає особистим ви­бором і справою кожної людини.

У більшості сучасних демократичних держав релігія відо­кремлена від держави і школи й конституційно затверджені прин­ципи свободи совісті, свободи віросповідання, свободи релігії. Сюди входить також право людини не сповідувати жодної релігії.

В Україні «Закон про свободу совісті та релігійні організації» (1991) відокремлює церкву від держави. Зареєстрованим релігійним організаціям надається статус юридичної особи. Віруючим будь- яких сповідань дозволено вільний прояв свого культу. Припинен­ня діяльності релігійної організації можливе лише за рішенням суду, що ускладнює адміністративне втручання у функціонування церков.

Держави, в яких певна релігія затверджена в якості державної, називаються теократичними. Прикладами теократичних держав у сучасному світі є Ватикан, Іран, Саудівська Аравія.

Використана література:

Я.О.Горбенко «Людина і світ» 2011р.