92. Поняття та джерела міжнародного атомного права. Міжнародне агентство з атомної енергії (магате). Гарантії магате.

В 1956 г. з метою ефективного багатобічного співробітництва була створена універсальна міжнародна атомна організація - Міжнародне агентство по атомній енергії (МАГАТЕ), а також регіональні організації - Європейське співтовариство по атомній енергії (Євратом), Європейський центр ядерних досліджень (ЦЕРН), Агентство по забороні ядерної зброї в Латинській Америці (ОПАНАЛ) і др.

Багатосторонні угоди в ядерній області дозволили забезпечити більше високий рівень міжнародного співробітництва. До таких угод необхідно віднести Конвенцію МАРНОТРАТ № 115 про захист трудящих від іонізуючої радіації 1960 р., Паризьку конвенцію про відповідальність перед третьою стороною в області ядерної енергії 1960 р., Віденську конвенцію про громадянську відповідальність за ядерний збиток 1963 р., Конвенцію про фізичний захист ядерного матеріалу 1980 р., Конвенцію про оперативне оповіщення про ядерну аварію 1986 р., Конвенцію про допомогу у випадку ядерної аварії або радіаційний аварийной ситуації 1986 г.. Міжнародну конвенцію про ядерну безпеку 1994 р. і др.

Одним з напрямків розвитку міжнародного атомного права є висновок договорів між державами й міжнародними організаціями. Важливу роль у цій групі міжнародних угод грають двосторонні й тристоронні договори про гарантії й здійснення контролю за ядерними об"єктами й матеріалами, укладені між правительствами багатьох держав і МАГАТЕ. Україна, добровільно ставши в 1994 р. неядерною державою, також уклала такий договір СМАГАТЭ.

Важливий компонент атомного права становлять двосторонні й багатосторонні договори, що мають ціль запобігти ядерному збройному конфлікту: Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, у космічному просторі й під водою 1963 р.; Угода про заходи щодо зменшення небезпеки виникнення ядерної війни між СРСР і США 1971 г.; Договір про заборону розміщення на дні морів і океанів і в його надрах ядерної зброї і інших видів зброї масового знищення 197! г.; Угода між СРСР і Великобританією про запобігання випадкового виникнення ядерної війни 1971 р.; Договір ОСВ-1 між СРСР і США 1972 г.; Угода між СРСР і США про запобігання ядерної війни 1973 р.; Угода між СРСР і Францією про попередження випадкового або несанкціонованого застосування ядерної зброї 1976 р.; Договір СНВ-1 між СРСР і США 1991 р.; Договір СНВ-2 між Росією й США 1993 р. і др.

Угоди про створення без"ядерних зон в Антарктиці, Латинській Америці, південній частині Тихого океану, Південно-Східної Азії, Африці також сприяють запобіганню ядерної війни

У міжнародному атомному праві істотне значення мають норми рекомендаційного характеру, підготовлені й погоджені в рамках різних міжнародних організацій (ООН, ВІЗ, ИМО, МАРНОТРАТ і ін.). Такий же характер носять Стандарти по безпеці АЕС, Основні норми безпеки при радіаційному захисті й інші правила, розроблені МАГАТЕ. Незважаючи на рекомендаційний характер цих норм, багато держав втілюють їхнього положення у своєму національному законодавстві, оскільки їхнє виконання забезпечує безпека ядерної енергетики й наукових досліджень

Можна констатувати, що вже сформувалися й деякі принципи международного атомного права: забезпечення ядерної безпеки; нерозповсюдження ядерної зброї; контроль за нерозповсюдженням ядерної зброї; контроль за мирною атомною діяльністю; взаємодопомога у випадку ядерної катастрофи або радиационной небезпеки

У міру розвитку міжнародного співробітництва в ядерній області цілком можлива поява нових галузевих принципів міжнародного атомного права.

Міжнародне агентство з атомної енергії (англ. International Atomic Energy Agency) є провідним світовим міжнародним урядовим форумом науково-технічної співпраці в області мирного використання ядерної технології.

Членами організації є 146 держав (на травень 2009 року).

Статут Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) ухвалили 26 жовтня 1956 року на міжнародній конференції, яку проводили в штаб-квартирі ООН. Агентство почало існувати у Відні з 29 липня 1957 року. 14 листопада 1957 року Генеральна Асамблея ухвалила угоду щодо відносин між МАГАТЕ і ООН.

Згідно з Статутом двома основними цілями діяльності МАГАТЕ є контроль за мирним використанням атомної енергії і забезпечення того, що допомогу МАГАТЕ не буде використано у військових цілях.

МАГАТЕ встановлює стандарти ядерної безпеки і захисту довкілля, надає країнам-членам технічну допомогу, а також заохочує обмін науковою і технічною інформацією щодо ядерної енергії.

Однією з важливих функцій Агентства є забезпечення того, що ядерні матеріали і обладнання для атомних станцій не використовуватимуть для військових цілей. Система безпеки МАГАТЕ базується на суворому контролі за використанням ядерних матеріалів, які здійснюють на місцях інспектори МАГАТЕ.

МАГАТЕ надає поради і практичну допомогу урядам різних країн щодо здійснення програм використання атомної енергії. Головна ціль цих програм - сприяти передачі навичок і знань для того, щоб країни могли здійснювати атомні програми ефективніше і безпечніше. Агентство пропонує радників й обладнання, навчає спеціалістів.

МАГАТЕ збирає інформацію стосовно кожного аспекту ядерних технологій і поширює її за допомогою своєї Міжнародної ядерної інформаційної системи у Відні. Разом з ЮНЕСКО Агентство керує Міжнародним центром теоретичної фізики в Трієсті, Італія, а також утримує три лабораторії для вивчення можливого практичного застосування принципів ядерної фізики. Агентство співпрацює з ВОЗ щодо проблем використання радіації в медицині і біології.

Нерозповсюдження ядерної зброї

Найважливіший напрям діяльності МАГАТЕ — забезпечення нерозповсюдження ядерної зброї. У 1968 році 102 країни підписали договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). За Договором про нерозповсюдження ядерної зброї на МАГАТЕ покладена перевірка виконання зобов'язань його учасників. Контрольні функції Агентства — так звані гарантії МАГАТЕ — мають за мету не допустити в країнах, що не володіють ядерною зброєю, переключення атомної енергії з мирного застосування на створення ядерної зброї. Перевірка може відбуватися тільки на основі угоди з державою, в якій повинна проводитися інспекція. Ухвалення гарантій є добровільним. Контроль МАГАТЕ розповсюджується на десятки країн світу, включаючи держави з розвиненою ядерною промисловістю. У добровільному порядку під гарантії Агентства поставили ядерні установки США, Великобританія, Франція, Китай, Росія. Гарантії МАГАТЕ розповсюджуються також на 95% ядерних установок за межами п'яти вищеназваних держав. До теперішнього часу діє 225 угод про гарантії з 141 державою.

Структура організації

Керівними органами МАГАТЕ є Генеральна конференція, Рада керівників, Секретаріат.

Генеральна конференція — найвищий орган агентства. Складається з представників всіх країн, що входять в організацію, обирає Раду керівників і контролює роботу секретаріату, обирає генерального директора.

Генеральна конференція скликається один раз на рік.

Рада керівників складається з 35 розпорядних директорів, є виконавчим органом агентства. Він правомочний ухвалювати рішення, обов'язкові для виконання всіма країнами-членами МАГАТЕ. Рада керівників зазвичай збирається п'ять разів на рік.

Секретаріат — адміністративний орган, має в своєму складі відділ ядерної енергії і безпеки, що відає питаннями ядерної енергетики і реакторів, ядерною безпекою, захистом довкілля і науково-технічною інформацією, відділ наукових досліджень ізотопів, відділ технічної співпраці і відділ адміністрації. На Секретаріат, який очолює Генеральний директор, покладається обов'язок здійснення програми МАГАТЕ після її затвердження Радою і Генеральною конференцією.

Генеральний директор обирається строком на 4 роки.

Штаб-квартира МАГАТЕ розташована у Відні. Крім того, МАГАТЕ має регіональні відділення в Торонто, Женеві, Нью-Йорку і Токіо, лабораторії в Австрії і Монако і дослідницький центр в Трієсті, яким управляє ЮНЕСКО.

C 1997 року організацію очолював Мохаммед аль-Барадеї (Mohamed ElBaradei) – професійний дипломат з Єгипту. На це пост він був переобраний двічі — в 2001 і 2005 роках.

У 2005 році Міжнародне агентство з ядерної енергії і його глава Мохаммед аль-Барадеї стали лауреатами Нобелівської премії миру.

2 липня 2009 Рада керівників Міжнародного агентства з атомної енергії вибрала новим гендиректором організації японця Юкіо Амано.

57