4. Складання списку і формування колегії присяжних засідателів
Питання формування списків присяжних засідателів в даний час регулюються Федеральним законом від 20 серпня 2004 року № 113-ФЗ «Про присяжних засідателів федеральних судів загальної юрисдикції в Російській Федерації».
Згідно із зазначеним законом голова суду не пізніше, ніж за три місяці до закінчення терміну повноважень кандидатів у присяжні засідателі, раніше включених до загального та запасний списки кандидатів у присяжні засідателі, вносить керівнику вищого виконавчого органу державної влади відповідного суб'єкта Російської Федерації уявлення про необхідний для роботи суду Серед кандидатів у присяжні засідателі.
Вищий виконавчий орган державної влади суб'єкта Російської Федерації встановлює порядок і строки складання списків кандидатів у присяжні засідателі і повідомляє виконавчо-розпорядчим органам муніципальних утворень число громадян, яке необхідно включити в списки кандидатів у присяжні засідателі від відповідних муніципальних утворень. При складанні списків кандидатів у присяжні засідателі число зазначених громадян може бути перевищено не більше ніж на 10 відсотків.
Списки кандидатів у присяжні засідателі складаються виконавчо-розпорядчими органами муніципальних утворень окремо по кожному муніципальному утворенню суб'єкта Російської Федерації на основі персональних даних про виборців, що входять в інформаційні ресурси Державної автоматизованої системи Російської Федерації «Вибори», шляхом випадкової вибірки встановленого числа громадян.
Про складання списків кандидатів у присяжні засідателі виконавчо-розпорядчий орган муніципального освіти сповіщає громадян, які проживають на території відповідного муніципального освіти, а також повідомляє громадян, включених до списків кандидатів у присяжні засідателі, і протягом двох тижнів надає їм можливість ознайомитися з зазначеними списками і розглядає надходять від них письмові заяви про виключення громадян зі списків кандидатів у присяжні засідателі і виправлення в них неточних відомостей про кандидатів у присяжні засідателі.
Уточнені списки кандидатів у присяжні засідателі, підписані главами муніципальних утворень (якщо статутом муніципального освіти така посада не передбачена, - особою, уповноваженою на те представницьким органом місцевого самоврядування), подаються у вищий виконавчий орган державної влади суб'єкта Російської Федерації. Вищий виконавчий орган державної влади суб'єкта Російської Федерації на підставі надійшли від виконавчо-розпорядчих органів муніципальних утворень списків кандидатів у присяжні засідателі складає загальний список кандидатів у присяжні засідателі суб'єкта Російської Федерації, який підписується керівником вищого виконавчого органу державної влади суб'єкта Російської Федерації і скріплюється печаткою.
Одночасно з складанням загального списку кандидатів у присяжні засідателі вищий виконавчий орган державної влади суб'єкта Російської Федерації становить запасний список кандидатів у присяжні засідателі. До нього включаються лише громадяни, які постійно проживають у населеному пункті за місцем постійного знаходження відповідного суду. Запасний список кандидатів у присяжні засідателі підписується керівником вищого виконавчого органу державної влади суб'єкта Російської Федерації і скріплюється печаткою.
Загальний і запасний списки кандидатів у присяжні засідателі публікуються в засобах масової інформації відповідного муніципального освіти і містять лише прізвища, імена та по батькові кандидатів у присяжні засідателі.
Громадяни мають право звертатися до вищого виконавчий орган державної влади суб'єкта Російської Федерації з письмовими заявами про необгрунтоване включення до списків кандидатів у присяжні засідателі, про виключення їх із зазначених списків або виправлення неточних відомостей про кандидатів у присяжні засідателі, що містяться в цих списках. Вищий виконавчий орган державної влади суб'єкта Російської Федерації в п'ятиденний строк розглядає надійшли письмові заяви і приймає рішення, які можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством. Зміни та доповнення, внесені до загального та запасний списки кандидатів у присяжні засідателі, публікуються у засобах масової інформації відповідного муніципального освіти.
Виконавчо-розпорядчий орган муніципального освіти і вищий виконавчий орган державної влади суб'єкта Російської Федерації зобов'язані щорічно (або в більш короткі терміни за поданням голови суду) перевіряти і при необхідності змінювати і доповнювати відповідно до положень цієї статті списки кандидатів у присяжні засідателі, виключаючи з них громадян, які втратили право бути присяжними засідателями, і включаючи в них тих, хто був відібраний додатково.
Відповідно до чинного законодавства списки кандидатів у присяжні засідателі складаються строком на чотири роки.
Відповідно до ч. 3 ст. 328 КПК РФ при формуванні колегії присяжних засідателів кандидати у присяжні засідателі зобов'язані правдиво відповідати на поставлені питання і представити необхідну інформацію про себе і про стосунки з іншими учасниками кримінального судочинства. Надалі якщо виявиться, що у складі колегії присяжних засідателів виявляться особи, які надали не достовірні відомості або приховав інформацію про відносини з ким-небудь з учасників судочинства, то вирок підлягає скасуванню.
Після призначення судового засідання суддя дає розпорядження секретарю судового засідання або своєму помічникові про складання попереднього списку кандидатів у присяжні засідателі в наступному порядку:
відбір кандидатів у присяжні засідателі із загального та запасного списків шляхом випадкової вибірки;
перевірка наявності обставин, що перешкоджають участі осіб в якості присяжних засідателів;
безпосереднє складання попереднього списку кандидатів із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові та домашніх адрес. Прізвища кандидатів у присяжні засідателі вносяться до списку в тому порядку, в якому проходила випадкова вибірка. При цьому особи, щодо яких встановлено обставини, що перешкоджають їх участі в присяжних, занесенню в даний список не підлягають;
включеним до попереднього списку кандидатів не пізніше, ніж за 7 діб до початку судового розгляду вручаються повідомлення з вказівкою дати і часу прибуття до суду.
Розгляд кримінальної справи в судовому засіданні за участю присяжних засідателів повинно бути розпочато не пізніше 30 діб з дня винесення постанови про його призначення.
Секретар судового засідання або помічник судді методом випадкової вибірки відбирають із загального основного і запасного списків кандидатів у присяжні засідателі потрібне число осіб для участі в даному судовому засіданні. Це число визначається суддею і не повинно становити менше 20 осіб. Завдання секретаря судового засідання або помічника судді полягає в тому, щоб виявити і не допустити до участі в судовому розгляді осіб, помилково включених до цих списків кандидатів у присяжні засідателі керівниками виконавчої влади суб'єктів Федерації, а також змінив свій статус (наприклад, покликаних в армію, досягли похилого віку і т.д.).
Якщо стало менше 20 присяжних, суддя дає вказівку апарату суду доповнити склад присяжних з запасного списку методом випадкової вибірки.
Присяжні засідателі розміщуються компактно і по номерах в залі суду можливо ближче до столу головуючого. Формування колегії присяжних засідателів проводиться в закритому засіданні.
Головуючий вимовляє перед присяжними коротке вступне слово, оголошуючи, яка справа слухається, роз'яснюючи, для чого викликані присяжні, які мета й порядок майбутнього відбору присяжних засідателів.
Кожен з кандидатів у присяжні засідателі, які з'явилися в судове засідання, має право вказати на причини, що перешкоджають виконанню ним обов'язків присяжного засідателя, а також заявити самовідвід.
За клопотаннями кандидатів у присяжні засідателі про неможливість участі в судовому розгляді заслуховується думка сторін, після чого суддя приймає рішення.
Кандидати у присяжні засідателі, клопотання яких про звільнення від участі в розгляді кримінальної справи задоволені, виключаються з попереднього списку і видаляються із залу судового засідання.
Після задоволення самовідводів кандидатів у присяжні засідателі головуючий пропонує сторонам скористатися своїм правом на мотивований відвід.
Головуючий надає сторонам можливість задати кожному з кандидатів, що залишилися у присяжні засідателі питання, які, на їх думку, пов'язані із з'ясуванням обставин, що перешкоджають участі особи в якості присяжного засідателя в розгляді даної кримінальної справи. Першою проводить опитування кандидатів у присяжні засідателі сторона захисту. Якщо сторону представляють кілька учасників, то черговість їх участі в опитуванні, яке виробляють стороною, встановлюється за домовленістю між ними.
Основний зміст процедури опитування кандидатів у присяжні засідателі полягає в тому, щоб надати кожній стороні можливість своєчасно виявити необ'єктивних, упереджених осіб.
Після завершення опитування кандидатів у присяжні засідателі відбувається обговорення кожного кандидата в послідовності, визначеною списком кандидатів. Головуючий опитує сторони, чи є у них відводи у зв'язку з обставинами, що перешкоджають участі особи в якості присяжного засідателя в розгляді кримінальної справи.
Сторони передають головуючому мотивовані письмові клопотання про відводи, не оголошуючи їх. Ці клопотання вирішуються суддею без видалення до нарадчої кімнати. Відведені кандидати у присяжні засідателі виключаються з попереднього списку.
Якщо в результаті задоволення заявлених самовідводів і мотивованих відводів залишилося менше вісімнадцяти кандидатів у присяжні засідателі, то головуючий вживає заходів, передбачених ч.3 ст.327 КПК України. Якщо кількість кандидатів у присяжні засідателі становить вісімнадцять чи більше, то головуючий пропонує сторонам заявити невмотивовані відводи.
Своєрідність суду присяжних полягає в тому, що правом безмотивно відводу присяжних засідателів мають прокурор і підсудний або його захисник. Але такого права позбавлені потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники. Надання права на невмотивований відвід присяжних всім учасникам судового розгляду зробило б процес надмірно громіздким.
Кожна зі сторін може невмотивовано відвести двох присяжних засідателів. Але принцип рівноправності сторін порушується у випадках, коли в справі беруть участь кілька підсудних. Незалежно від їх числа вони всі разом можуть відвести тільки двох присяжних засідателів. І лише у випадках, коли прокурор не скористався правом заяви невмотивованих відводів, захист може відвести до чотирьох присяжних засідателів (але таких випадків майже не буває). Встановлене російським законодавством число безмотивних відводів (2 +2) нижче міжнародних стандартів.
Після заяви відводів повинно залишитися 14 присяжних засідателів, з них за жеребом визначаються 12 основних (комплектних) і два запасних. Якщо кількість невідведених кандидатів у присяжні засідателі перевищує чотирнадцять, то до протоколу судового засідання за вказівкою головуючого включаються чотирнадцять перших за списком кандидатів. З урахуванням характеру і складності кримінальної справи за рішенням головуючого може бути обрано більше 14 присяжних засідателів, які також включаються до протоколу судового засідання.
Після цього головуючий оголошує результати відбору, не вказуючи підстав виключення зі списку тих чи інших кандидатів у присяжні засідателі.
Якщо кандидатів, що залишилися у присяжні засідателі виявиться менше чотирнадцяти, то необхідна кількість осіб викликається в суд додатково по запасному списку. У відношенні знову викликаних до суду кандидатів у присяжні засідателі питання про їх звільнення від участі в розгляді кримінальної справи і відводах вирішуються в порядку, встановленому ст. 328 КПК РФ.
До приведення присяжних засідателів до присяги сторони вправі заявити, що внаслідок особливостей даної кримінальної справи утворена колегія присяжних засідателів у цілому може виявитися нездатною винести об'єктивний вердикт. Тоді головуючий вислухавши думку сторін дозволяє дану заяву в дорадчій кімнаті і виносить постанову. Якщо заяву буде визнано обгрунтованим, то головуючий розпускає колегію присяжних засідателів і відновлює підготовку до розгляду кримінальної справи судом за участю присяжних засідателів відповідно до ст. 324 КПК України.
Наприклад, у кримінальних справах про згвалтування в колегії виявилися тільки чоловіки чи тільки жінки, що ставить під сумнів об'єктивність майбутнього вердикту. Вже при формуванні колегії присяжних можуть створитися умови для постановлення незаконного, у тому числі виправдувального, вироку.
Після утворення колегії присяжних засідателів, але до приведення їх до присяги присяжні видаляються в нарадчу кімнату і обирають старшину. У виборах беруть участь як основні, так і запасні присяжні засідателі, але старшиною може бути обраний лише основний засідатель. Голосування проводиться відкрито.
Старшина присяжних засідателів керує ходом наради присяжних засідателів, за їх дорученням звертається до головуючого з питаннями і проханнями, оголошує поставлені судом питання, записує відповіді на них, підводить підсумки голосування, оформляє вердикт і за вказівкою головуючого проголошує його в судовому засіданні.
Після обрання старшини присяжних засідателів головуючий звертається до присяжних засідателів з пропозицією прийняти присягу і зачитує її текст: «Приступаючи до виконання відповідальних обов'язків присяжного засідателя, урочисто присягаю виконувати їх чесно і неупереджено, брати до уваги всі розглянуті в суді докази, як викривають підсудного, так і виправдовують його, дозволяти кримінальну справу за своїм внутрішнім переконанням і совістю, не виправдовуючи винного і не засуджуючи невинного, як личить вільному громадянину і справедливому людині».
Оголосивши текст присяги, головуючий називає послідовно за списком прізвища присяжних засідателів, кожен з яких на звернення до нього головуючого відповідає: «Я клянуся». Присягу приймають і запасні присяжні засідателі. Про прийняття присяги робиться відмітка в протоколі судового засідання.
Після прийняття присяги головуючий роз'яснює присяжним засідателям їх права і обов'язки.