5. Права і обов'язки присяжних засідателів
На відміну від раніше діючого законодавства, ч.1 ст.333 КПК України надала запасним присяжним засідателям такі ж права, як і комплектним засідателям. Це забезпечує можливість повноцінного виконання присяжним своїх обов'язків у разі, якщо він буде включений в основний склад.
Оскільки лише присяжні вправі визнавати доведеними або недоведеними фактичні обставини, що мають значення для визнання підсудного винним, головуючий повинен забезпечувати їм можливість участі у дослідженні доказів. Присяжні вправі ставити запитання допитуваним особам після того, як вони будуть допитані сторонами. Свої питання вони задають через головуючого, тому повинні сформулювати їх у письмовому вигляді. Головуючий має право не задати питання присяжного, якщо він не має відношення до справи. Якщо питання присяжного має відношення до справи, однак є навідним або образливим, то головуючий повинен задати його у формі, яка відповідає судовій процедурі. При цьому він може повідомити присяжним, що змушений задати питання в іншій формі.
Головуючий повинен передати присяжним через старшину всі досліджувані в суді документи і речові докази. Документи і речові докази повинні оглядатися і вивчатися присяжними лише в ході судового слідства. У дорадчу кімнату вони передаватися не можуть.
Якщо головуючий прийме рішення про проведення того чи іншого дії, то воно повинно проводитись за участю присяжних, які вправі звертати увагу головуючого на будь-які обставини, пов'язані з проведеним дією, і задавати йому питання.
Присяжні вправі звернутися до головуючого з проханням про відновлення судового слідства, якщо під час ухвали вердикту у них виникнуть сумніви з приводу доведеності тих чи інших мають значення для справи обставин.
Присяжні через старшину має право звертатися до головуючого за будь-якими роз'ясненнями. Якщо головуючий визнає, що таке роз'яснення несвоєчасно, він повинен сказати присяжним, що дасть необхідні роз'яснення пізніше.
Присяжні вправі вести власні записи і користуватися ними при підготовці у дорадчій кімнаті відповідей на поставлені перед ними питання. Але ці записи не повинні стати надбанням кого-небудь, тому що це може призвести до розкриття таємниці наради і голосування присяжних. Тому головуючий повинен роз'яснити присяжним, що вони не повинні нікому показувати свої записи, а по закінченні наради присяжних повинні бути знищені.
Присяжні засідателі не вправі:
відлучатися з залу судового засідання під час слухання кримінальної справи;
висловлювати свою думку з даного кримінальній справі до обговорення питань при винесенні вердикту;
спілкуватися з особами, що не входять до складу суду, з приводу обставин даної кримінальної справи;
збирати відомості по кримінальній справі поза судового засідання;
порушувати таємницю наради і голосування присяжних засідателів по поставленим перед ними питаннями.
Крім обов'язків, пов'язаних з необхідністю дотримуватися процедури та встановлені у суді порядки, до специфічних обов'язків присяжних відносяться такі, як:
- Заборона спілкуватись з питань, пов'язаних з даною справою, з особами, що не входять до складу суду
- Забороняється самостійно збирати будь-які відомості, що мають відношення до справи, поза судового засідання.
Обидва зазначених заборони спрямовані на те, щоб присяжні засновували свій вердикт тільки на тій інформації, яку вони отримали в результаті судового розгляду, і щоб на них не було надано будь-який тиск. Присяжним забороняється відлучатися з залу судового засідання під час слухання кримінальної справи і висловлювати свою думку з даного кримінальній справі до обговорення питань при винесенні вердикту. Присяжні засідателі зобов'язані зберігати таємницю наради і голосування по поставлених перед ними питань. Невиконання цих правил веде до скасування вироку.
За час виконання присяжним засідателем обов'язків по здійсненню правосуддя відповідний суд виплачує йому за рахунок коштів федерального бюджету компенсаційну винагороду в розмірі однієї другої частини посадового окладу судді цього суду пропорційно числу днів участі присяжного засідателя в здійсненні правосуддя, але не менше середнього заробітку присяжного засідателя за місцем його основної роботи за такий період.
Присяжному засідателю відшкодовуються судом витрати на відрядження, а також транспортні витрати на проїзд до місця знаходження суду і назад у порядку та розмірі, встановлених законодавством для суддів даного суду.
Громадяни призиваються до виконання в суді обов'язків присяжних засідателів у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом Російської Федерації, один раз на рік на десять робочих днів, а якщо розгляд кримінальної справи, розпочату з участю присяжних засідателів, не закінчилось до моменту закінчення зазначеного терміну, - на весь час розгляду цієї справи.
Кандидати у присяжні засідателі, викликані до суду, але не відібрані до складу колегії присяжних засідателів і не звільнені від виконання обов'язків кандидатів у присяжні засідателі з підстав, передбачених ст. 3 та 7 Федерального закону від 20 серпня 2004р. № 113-ФЗ «Про присяжних засідателів федеральних судів загальної юрисдикції в Російській Федерації», можуть бути залучені для участі в якості присяжних засідателів в іншому судовому засіданні.
За присяжним засідателем на час виконання ним обов'язків по здійсненню правосуддя за основним місцем роботи зберігаються гарантії і компенсації, передбачені трудовим законодавством. Звільнення присяжного засідателя чи його переведення на іншу роботу з ініціативи роботодавця в цей період не допускаються.
Час виконання присяжним засідателем обов'язків по здійсненню правосуддя враховується при обчисленні всіх видів трудового стажу.
Таким чином, виконання обов'язків присяжними дуже важливо, тому що їх вердикт не може бути оскаржено у вищому суді і переглянутий, за винятком випадків, коли при розгляді справи судом або при нараді присяжних засідателів були порушені процесуальні правила.
Висновки:
Відповідно до принципу змагальності судового процесу сторони обвинувачення і захисту зобов’язані подати суду докази в кримінальній справі, обґрунтувати в судовому засіданні свої висновки про доведеність чи недоведеність фактичних обставин справи, вини підсудного, про ступінь і характер його відповідальності, про обставини, що характеризують особу винного, та щодо інших обставин. Ті обставини, які встановить суд присяжних, уже ніхто більше не зможе спростувати. Таким чином, оскарженню підлягатиме лише застосування судом права, тобто його правильність. Дослідження також показують, що суд більше тяжіє до виправдання підсудних, а присяжні – до засудження та покарання.
Отже, суд присяжних можна характеризувати як оновлену процесуальну конструкцію, як елемент перетворюючої діяльності в судочинстві. Реальною гарантією життя може бути лише суд присяжних з його мінусами і плюсами, перевага яких безумовна.І зараз в умовах завершального проведення судово-правової реформи в Україні, обговорення проектів КПК України нагальною стоїть проблема задіяння даної інстанції.
Міркувань може бути багато, але судова практика доводить, що правосуддя стане набагато справедливішим тільки тоді, коли декілька осіб, не пов’язаних клановими узами, які вперше зібралися у складі колегії присяжних тільки на суді, які мають незалежне життєве судження, візьмуть його із своєї життєвої практики і застосують при винесенні рішення про винність чи невинність обвинуваченого. І тоді дуже складно реалізувати “домовленість” із присяжними за декілька годин до судового засідання.
Використана література:
1. http://tsn.ua/politika/v-ukrayini-z-yavitsya-sud-prisyazhnih.html
2. http://www.pravda.com.ua/columns/2012/02/17/6958959/
3. http://blog.femida.ua/proces-pravo/sud-prisyazhnix-v-ukra%D1%97ni.html
4. Карнозова Л. М. Возрожденный суд присяжных. Замысел и проблемы становления — М.: NOTA BENE, 2000. — 366 с.
5. Маляренко В. Позитиви і негативи суду присяжних // Право України. — 2000. — № 3.
6. Про судоустрій: Закон України від 07.02.2002 р. // ВВР. — 2002. — № 27-28. — Ст. 180.