- •#1. Поняття і типи ат
- •#2. Заснування ат
- •Створення акціонерного товариства здійснюється за такими етапами:
- •#4. Значні правочини, та правочини щодо яких є заінтересованість
- •Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.
- •#5. Права та обов’язки акціонерів
- •Переважним правом акціонерів визнається:
- •Захист прав акціонерів - працівників товариства
- •#6. Правовий режим акцій та дивідендів
- •Акціонерне товариство може здійснювати емісію акцій тільки за рішенням загальних зборів.
- •Обов'язки акціонерів
- •Обмеження на виплату дивідендів
- •#7. Викуп акцій товариством
- •Обмеження щодо викупу акцій акціонерним товариством
- •Обов'язковий викуп акціонерним товариством акцій на вимогу акціонерів
- •Порядок реалізації акціонерами права вимоги обов'язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій
- •Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства.
- •Право на участь у загальних зборах
- •Повідомлення про проведення загальних зборів
- •Загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій.
- •Позачергові загальні збори акціонерного товариства мають бути проведені протягом 45 днів з дати отримання товариством вимоги про їх скликання.
- •#9. Виділ та припинення ат
- •Ліквідація акціонерного товариства
- •#10.Поняття, склад, вартісна оцінка майна сг
- •#11. Джерела формування майна суб’єктів господарювання.
- •#12. Приватизація та роздержавлення як джерела формування майна суб’єктів господарювання.
- •#13. Правовий режим майна суб’єктів господарювання: поняття та види.
- •#14. Відносини власності у сфері господарювання.
- •#15. Право довірчої власності у сфері господарювання.
- •#16. Право господарського відання та оперативного управління майном.
- •Правомочності щодо використання торговельної марки
- •Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційного найменування
- •Правомочності щодо використання географічного зазначення
- •Використання назви країни походження товару
- •Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційної таємниці
- •#20. Корпоративні відносини у сфері господарювання.
- •#21. Якість продукції
- •#22. Форми правового забезпечення якості.
- •#23. Гарантійні зобов’язання суб’єктів господарювання.
- •#24. Стандартизація: поняття, види, суб’єкти та об’єкти.
- •#25. Нормативні документи із стандартизації: поняття, види та порядок застосування.
- •#26. Підтвердження відповідності якості: поняття і правові форми.
- •#27. Сертифікація: поняття, види і порядок здійснення.
- •#28. Оцінка відповідності якості: поняття, види та органи з оцінки відповідності.
- •Органи з оцінки відповідності:
- •#29. Поняття та елементи ринку цінних паперів.
- •#30. Форми випуску цінних паперів та порядок їх реєстрації.
- •#31. Правовий статус емітентів та інвесторів на ринку цінних паперів.
- •#32. Професійна діяльність на ринку цінних паперів.
- •Діяльність з торгівлі цінними паперами
- •Сума договору про управління цінними паперами з одним клієнтом - фізичною особою має становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам.
- •Не вважається професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами:
- •1. Депозитарна діяльність провадиться учасниками фондового ринку відповідно до законодавства про депозитарну систему України.
- •#33. Державне регулювання ринку цінних паперів.
- •#34. Поняття, ознаки та основні функції господарського договору.
- •#35. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.
- •#36. Свобода договору у підприємництві.
- •#37. Виконання господарських зобов`язань.
- •#38. Способи забезпечення господарських зобов`язань.
- •#39. Класифікація (система) договорів у підприємництві (загальна характеристика).
#26. Підтвердження відповідності якості: поняття і правові форми.
ЗУ „Про підтвердження відповідності” 2001 року + ЗУ «Про стандарти, тех. регламенти та процедури оцінки відповідності»
Підтвердження відповідності – видача документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог.
За сферою здійснення підтвердження відповідності поділяється на два види:
1) підтвердження відповідності у законодавчо регульованій сфері;
2) підтвердження відповідності у законодавчо нерегульованій сфері.
Законодавчо регульованою вважається сфера, в якій вимоги до продукції та умови введення її в обіг регламентуються законодавством. Сфера, в якій вимоги до продукції та умови введення її в обіг не регламентується законодавством є законодавчо нерегульованою.
Підтвердження відповідності якості включає у себе такі форми:
1) декларування відповідності;
2) визнання результатів оцінки відповідності;
3) сертифікацію.
Декларування відповідності – процедура, за допомогою якої виробник або уповноважена ним особа під свою повну відповідальність документально засвідчує, що продукція відповідає встановленим законодавством вимогам. Як форма підтвердження відповідності може бути застосована у законодавчо нерегульованій сфері. Перелік продукції, відповідність якої може бути підтверджена декларацією про відповідність затверджено наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики 2007 року.
За результатами декларування відповідності суб’єкт господарювання (виробник) складає декларацію про відповідність.
Оформлена відповідно до вимог, установлених технічним регламентом, декларація про відповідність підлягає реєстрації центральним органом виконавчої влади у сфері технічного регулювання у строк, який не повинен перевищувати три дні.
Визнання результатів оцінки відповідності – процедура, за допомогою якої уповноважений державою орган визнає результати оцінки відповідності, яка була проведена за межами України, на відповідність вимогам, встановленим законодавством України.
Результати оцінки відповідності (сертифікати відповідності, знаки відповідності, протоколи випробувань продукції тощо), яка була проведена за межами України, визнаються на підставі міжнародних договорів України про взаємне визнання результатів робіт з оцінки відповідності та на основі договорів про взаємне визнання (прийняття) результатів робіт з оцінки відповідності, укладених між українським та іноземним призначеними органами з оцінки відповідності.
Сертифікація – процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам;
Підтвердження відповідності якості відбувається на підставі проведеної оцінки відповідності.
Оцінка відповідності – доказування, що встановлені вимоги до продукції, процесу, системи, особи або органу виконано шляхом випробування, здійснення контролю або сертифікації.
Оцінка відповідності відбувається за допомогою різних процедур, визначених законом „Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності” від 1 грудня 2005 року процедури оцінки відповідності включають процедури: відбору зразків, випробування, здійснення контролю, оцінку, перевірку, реєстрацію, акредитацію та затвердження, а також їх поєднання.
Оцінку відповідності вимогам технічних регламентів здійснюють призначені органи з оцінки відповідності.
