38. Процедура медиа планирования: структура медиа брифу.

Перш ніж братися до процедури медіа-планування, необхідно зробити аналіз і прогнозування ринкової ситуації. Маркетингова інформація, яка є основою для складання медіа-плану, стосується:

• історії ринку: географія продажів; розміру та частки ринку; ефекту сезонності; аналізу цінових стратегій конкурентів;

• аналізу продукту: історії та еволюції рекламованого продукту та продуктів конкурентів; знання та преференції марки; відсоткового розподілу користувачів; частки витрат на рекламу та частки голосу. На основі останніх показників визначається тренд прогнозу щодо оптимального розміщення реклами за певного бюджету [П].

• каналів дистрибуції: рівня проникнення продукту на ринок, кількості торгових точок розповсюдження продукту; методів продажів, наявності POP у місцях продажу тощо.

• аналізу та опису цільової аудиторії за географічними, демографічними, психографічними, поведінковими характеристиками; визначення стратегії охоплення ринку.

Такі дані можна отримати за допомоги моніторингів ринку та ЗМІ, інших маркетингових досліджень ринку. Так, дослідження цільової аудиторії пропонують – TNS, MMI, UMG тощо; знання, преференцій - MMI, GFK, SCDOM, UMG тощо; дистрибуції – TNS, IMS, Бізнес-кредит тощо; медіапанелі - GFK, TNS, AGB, NPS, Radio-dairy тощо.

Процедура планування

Вибір медіа каналів та носіїв реклами відбувається поетапно, за допомоги параметрів медіа-планування, які розглядалися вище. Спочатку розраховуються ефективна частотна, ефективне охоплення, сукупний рейтинг і тривалість кампанії. Потім визначаються цінова ефективність (CPP/CPT), індекс відповідності цільовій аудиторії (Affinity), охоплення/частота (Reach/Frequency) для цільової аудиторії.

Покупка медіа-носія залежить від його типу. Такі носії, як ТБ та радіо, можна купити пакетом, по GRP / TRP (заплановані або фактичні) або з урахуванням охоплення. У пресі, як правило, фіксовані ціни за розміщення реклами, які розраховуються виходячи з розміру оголошення, гарантованого тиражу/ GRP. Фіксовані ціни на зовнішню рекламу залежать від розміру носія, розташування, класифікації носіїв, кількості потенційних контактів з цільовою аудиторією.

Для оптимізації медіа-плану необхідно досягти балансу між основними показниками –GRP, Reach, Frequency, бюджетом. Зазвичай медіа-пленер вибирає найважливіші показників, а решту „підтягує” для реалізації цілей реклами. Залежно від ситуації медіа-планування можливі такі варіанти оптимізації медіа-плану:

1. Досягнення максимального значення GRP при визначеному бюджеті.

2. Досягнення максимального Reach при визначеному бюджеті.

3. Досягнення мінімального бюджету при визначеному GRP. Наприклад, у разі виведення марки на ринок можна використовувати показних до 700GRP у перший місяць і скоротити цей показник удвічі у два наступні місяці.

4.Досягнення мінімального бюджету при визначеному Reach.

Застосовуючи кожен із цих варіантів бажано досягти ефективної частоти контактів.

Для оптимізації медіа-плану нині використовують ком’ютерні програми. Найдосконаліші з них при розрахунках кінцевих показників здатні врахувати перекриття аудиторії різними ЗМІ та ефект накопичення аудиторій тощо. Професійний медіа-пленер, який завдяки застосуванню сучасних методик воліє встановити партнерські відносини з клієнтом-рекламодавцем, здатен скоротити витрати на медіа-планування майже вдвічі. Так, медіа-планування щодо телебачення здійснюється за допомоги двох методів: за рейтингом та за сіткою мовлення. Найчастіше медіа-пленер планує розміщення обома методами і показує замовникові ту ціну, яку розраховано за сіткою мовлення, оскільки ціна за рейтингом значно дешевша.

Наприклад, якщо компанії необхідно прорекламувати пральний порошок марки „R” на телебаченні для цільової аудиторії жінок віком 20 – 55 років, які відповідають у родині за покупку таких товарів і прання білизни, а пропонований ролик відрізняється від реклами конкурентів оригінальним сюжетом, такому рекламістові необхідно:

1. Визначити, які передачі дивиться найбільша кількість жінок такого віку. Потім дослідити рейтинги всіх передач на ТБ та обрати найбільш популярні.

2. Вирішити, де в рамках передачі, розмістити ролик. Для цього треба розглянути не лише рейтинг окремої передачі, а й рейтинги рекламних проміжків (слотів, клатерів) у межах телевізійних передач, які транслюються. В результаті отримаємо рейтинг кожної рекламної паузи.

3. Підрахувати загальну кількість контактів реклами з цільовою аудиторією, що розміщується на різних носіях (GRP’s). Цей показник використовується для визначення різних моделей розміщення реклами впродовж рекламної кампанії, а не для одноразового розміщення. Показник GRP дає змогу визначити найефективніші моделі розміщення шляхом поєднання різних передач та каналів. Чим вищий цей показник, тим привабливіша модель.

4. Визначити варіанти охоплення цільової аудиторії (Reach) при різних моделях розміщення.

5. Обчислити частоту перегляду (Frequency) реклами одним глядачем за умови тієї чи іншої моделі розміщення.

Щоб підрахувати ціну одного контакту глядача із плановою рекламою за різних моделей, необхідно розділити суму бюджету рекламної кампанії на показник GRP’s. Щоб з’ясувати ціну «обробки» одного глядача суму бюджету рекламної кампанії слід розділити на показник Reach. Щоб зробити вибір на користь тієї чи іншої моделі, належить зіставити два показники між собою і з показником частоти в контексті цілей рекламної кампанії.