- •Тема 1.1 Види матриць
- •Тема 1.2 Лінійні операції над матрицями
- •Тема 1.3 Метод оберненої матриці Матриця називається оберненою по відношенню до квадратної матриці a,
- •Тема 1.4 Транспонована матриця
- •Розділ 2 Системи лінійних алгебраїчних рівнянь та методи їх розв`язування
- •Тема 2.1 Матричний метод
- •Тема 2.5 Системи лінійних однорідних рівнянь
- •Тема 2.2 Правило Крамера
- •Тема 2.3 Елементарні перетворення матриці. Канонічна матриця. Ранг матриці.
- •Тема 2.4 Теорема Кронекера- Капеллі
- •Тема 2.6 Метод Гауса розв'язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь.
- •Розділ 3 Векторна алгебра
- •3.1 Прямокутна декартова система координат
- •Тема 3.2 Елементи векторної алгебри
- •Тема 3.3 Лінійні операції над векторами, що задані своїми координатами
- •Тема 3.4 Лінійна залежність векторів. Розклад вектора за базисом
- •Тема 3.5 Проекція вектора на вісь
- •Тема 3.6 Скалярний добуток двох векторів
- •4. Умова перпендикулярності векторів:
- •Тема 3.7 Кут між двома векторами
- •Тема 3.8 Векторний добуток векторів
- •Тема 3.9 Мішаний добуток векторів
- •Розділ 4 Аналітична геометрія на площині
- •Тема 4.1 Лінії на площині та їх рівняння
- •Тема 4.2 Рівняння прямої на площині
- •2. Канонічне і параметричне рівняння прямої
- •4. Рівняння прямої, що проходить через дві задані точки.
- •5. Рівняння прямої «у відрізках»
- •6. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом.
- •8. Нормальне рівняння прямої.
- •9. Рівняння пучка прямих.
- •Тема 4.3 Взаємне розміщення двох прямих
- •1. Умова перпендикулярності прямих
- •2. Умова паралельності двох прямих.
- •3. Кут між двома прямими.
- •4. Відстань від точки до прямої.
- •Тема 4.4 Рівняння площини. Взаємне розміщення площин
- •Тема 4.5 Лінії другого порядку
- •5. Ексцентриситет та директриса еліпса, гіперболи і параболи.
- •Тема 4.6 Полярна система координат
- •С писок джерел інформації
Тема 3.5 Проекція вектора на вісь
Проекцією вектора на вісь називається взята з відповідним знаком довжина відрізка, що міститься між проекціями початку і кінця даного вектора на цю вісь. Знак плюс береться у тому випадку, якщо від проекції початку до проекції кінця даного вектора на цю вісь необхідно рухатись у напрямку вісі.
Проекцію вектора на вісь будемо позначати з індексом осі:
.
Напрямні косинуси вектора
Нехай
вектор
=
x
∙
+ y
∙
складає з
осями Ox та
Oy кути
і
відповідно. Косинуси цих кутів називаються
напрямними косинусами вектора. Як видно
із прямокутного трикутника, напрямні
косинуси можна визначити за формулами:
,
=
,
,
=
.
Формули показують, що сума квадратів напрямних косинусів вектора дорівнює одиниці, тобто
+
= l.
Як
відомо
=
=
для орта
даного
вектора
. Продовжимо
перетворення
:
=
∙
+
=
=
cos
β
∙
.
Цей вираз означає, що напрямні косинуси даного вектора є проекціями його орта на координатні вісі.
Тема 3.6 Скалярний добуток двох векторів
Визначення.
Скалярним
добутком векторів
і
називається добуток модулів цих векторів
на косинус кута між ними, тобто
=
·
·cos
φ,
де φ - кут між векторами
і
.
Якщо відомі
координати векторів
(a
,b
)
і
(a
,b
),
тоді
·
=
a1b1+a2b2
, скалярний
добуток векторів в координатах.
Якщо
вектори задані у просторі
тоді скалярний
добуток двох векторів
и
дорівнює
.
Скалярним
добутком векторів в координатах
(а1;а2;а3)
і
(b1;b2;b3)
в просторі називається число a1b1+a2b2+a3b3.
Основні властивості скалярного добутку
Комутативність множення:
.
Асоціативність відносно множення на число:
.
Дистрибутивність відносно додавання:
.
4. Умова перпендикулярності векторів:
,
якщо
,
і навпаки.
;
звідки
.
Тема 3.7 Кут між двома векторами
За визначенням скалярного добутку маємо:
· = · · cosφ , де φ – кут між векторами і .
Звідки
cosφ
=
(
;
).
Або
в координатах
сosφ=
.
Якщо
праву частину рівності позначити за А,
тоді
.
Практичне
застосування скалярного добутку. Якщо
вектор
зображує
силу, точка прикладання якої переміщується
з початку в кінець вектора
,
то робота А цієї сили визначається
рівністю
Тема 3.8 Векторний добуток векторів
Векторним
добутком векторів
і
називається вектор
який задовольняє такі умови:
,
де φ – кут між векторами
і
;Вектор
перпендикулярний до векторів
і
;Напрям вектора
вибирається так, щоб трійка векторів
була правою.
Векторний
добуток векторів
і
позначають
символом
або
.
Вираження
векторного добутку через координати
співмножників. Нехай
;
,
тоді
.
Застосування векторного добутку.
1. Обчислення площі паралелограма, побудованого на векторах і .
Модуль
векторного добутку
чисельно дорівнює площі
S паралелограма,
побудованого на векторах
і
,
які віднесені до спільного початку.
Площа
паралелограма дорівнює добуткові його
суміжних сторін на синус кута між ними,
тобто
,
отже
.
2. Момент сили , прикладеної в точці М, відносно фіксованої точки О.
Якщо
вектор
зображає
силу, прикладену до точки М, а вектор
то вектор
є моментом сили
відносно точки О, тобто
.
Властивості векторного добутку
1.
Некомутативність множення:
.
2. Векторний добуток дорівнює нульовому вектору тоді і тільки тоді, коли перемножувані вектори колінеарні.
3. Асоціативність відносно скалярного множника:
,
.
Подвійний векторний добуток
Якщо
векторний добуток двох векторів
помножається векторно на третій вектор
, то такий добуток називається подвійним
векторним добутком і позначається так:
.
Для довільних
векторів
справедливе співвідношення:
=
.
