4.5. Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень.

Єдиним узагальнюючим показником економічної ефективності будь-якої групи технічних нововведень служить економічний ефект.

Економічний ефект —характеризує абсолютну величину перевищення вартісної оцінки очікуваних (фактичних) результатів над сумарними витратами ресурсів за розрахунковий період та обчислюється в одній з двох форм — народногосподарський (загальний ефект за умов використання нововведень) та внутрішньогосподарський (ефект який отриманий окремо розробником, виробником та споживачем технічних нововведень).

Народногосподарський економічний ефект визначається шляхом співставлення результатів від застосування технічних нововведень і всіх витрат на їхню розробку, виробництво і споживання (експлуатацію); він відображає ефективність тією чи іншої групи технічних нововведень з позиції їхнього впливу на кінцеві показники розвитку економіки країни

Внутрішньовиробничий (комерційний) економічний ефект, що розраховується на окремих стадіях відтворювального циклу «наука-виробництво-експлуатація (споживання)», дозволяє оцінювати ефективність технічних нововведень з урахуванням ринкових економічних інтересів окремих науково-дослідних (проектно-конструкторських) організацій, підприємств - виробників та підприємств-споживачів.

Не дивлячись на відмінність між двома формами вираження економічного ефекту — (народногосподарського — індекс нг, внутрішньовиробничого — індекс вг), способи їх розрахунку є ідентичними; кожний з них визначається як різниця між результатами Р_т і витратами на їх досягнення В_т за розрахунковий період Т, тобто

(4.4)

Результати та витрати кожного року мають бути визначені з урахування чинника часу, тобто приведені до одного моменту часу — розрахункового року за допомогою спеціального коефіцієнта приведення _t, що обчислюється за формулою

(4.5)

де Е_н — норматив приведення різночасних витрат і результатів (Е_н = 0,1);

t_p — розрахунковий рік;

t — рік, за який витрати і результати приводяться до розрахункового року.

Загальні результати технічних нововведень визначаються як сума основних і супровідних результатів:

; (4.6)

Основні результати технічних нововведень обчислюються за формулами:

• для засобів тривалого користування —

; (4.7)

• для нових предметів праці — . (4.8)

де Ц_t — ціна одиниці продукції (з урахуванням ефективності її застосування), що виробляється за допомогою нових засобів правці або предметів праці в році t;

v_t — обсяг застосування нових засобів або предметів праці в році t;

w_t — продуктивність праці в році t;

D_t — витрата предметів праці на одиницю продукції, що виготовляється з використанням цих предметів у році t;

Супровідні результати можуть включати:

• додаткові економічні результати (наприклад, запровадження нових транспортних засобів може зумовити додаткову економію на складах і перевалочних базах завдяки скороченню запасів вантажів, а використання нових засобів автоматизації — зменшення обсягу незавершеного виробництва тощо);

• економічну оцінку соціальних та екологічних наслідків реалізації технічних нововведень.

• Сумарні витрати на реалізацію технічного нововведення (В_Т) за розрахунковий період охоплює витрати на виробництво та витрати на використання продукції, тобто

(4.9)

• При цьому витрати як на виробництво, так і на використання продукції (без урахування витрат на придбання самої продукції) обчислюються однаково:

(4.10)

де С_t — поточні витрати на виробництво (використання) продукції в році t без урахування амортизаційних відрахувань на реновацію;

К_t — одночасні витрати на виробництво (використання) продукції в році t;

Л_t — залишкова вартість (ліквідаційне сальдо) основних фондів, що вибувають у році t;

Оцінки внутрішньовиробничого (комерційного) економічного ефекту звичайно здійснюється з використанням показників:

• прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства (наукової організації);

• похідних вимірників — коефіцієнта ефективності капітальних витрат (внутрішньої норми ефективності, терміну окупності останніх тощо).

За умов розвитку соціально орієнтованої економіки об’єктивно необхідним і можливим стає принципово новий підхід до визначення ефективності технічних нововведень. Його сутність можна звести до трьох основних положень.

• Перше. Здійснюється ранжирування цілей розробки, виробництва і використання об’єктів технічних новин. До вищого рангу відносяться соціальні цілі та вимоги екологічної безпеки, до нижчого — максимізація економічної ефективності.

• Друге. Можливі варіанти технічних новин функціонального призначення підлягають перевірці на відповідність їх соціальним цілям і вимогам екологічної безпеки, що зафіксовані в існуючих державних (міжнародних) стандартах.

• Третє. На заключній стадії процесу порівняння й вибору найліпшого варіанту розглядаються лише соціально та екологічно допустимі (прийнятні) варіанти об’єктів технічних новин чи нововведень; найкращих з них визначається за економічним критерієм.