Тис. Вагоно-км на рік

Дільниця	Пробіги вагонів за напрямками
	парний				непарний				обидва напрямки
	наван-тажені	Порожні	разом	наван-тажені		порожні	разом	наван-тажені		порожні	разом
А – Б	280237,5	-	280237,5	161385		118852,5	280237,5	441622,5		118852,5	560475
Б-В	287237,5	-	287237,5	172837,5		114400	287237,5	460075		114400	574475
Усього	567475	-	567475	334222,5		233252,5	567475	901697,5		233252,5	1134950

Таблиця 3.4 – Прийом і здача навантажених і порожніх вагонів ,

Тис. Вагонів на рік

Пункти переходу	Прийом			Здача
	навантажених	порожніх	разом	навантажених	порожніх	разом
А	1124	-	1124	601	523	1124
В	630	291	921	921	-	921
Разом	1754	291	2045	1522	523	2045

Примітка: * – дані наведені як приклад

На практиці величина вантажообігу дирекції в тонно-кілометрах нетто визначається планом перевезень. У курсовій роботі експлуатаційні тонно-кілометри нетто визначаються за дільницями та напрямками множенням пробігу навантажених вагонів на середнє динамічне навантаження вагону. Розрахунок експлуатаційних тонно-кілометрів проводиться в таблиці 3.5.

Динамічне навантаження прийняти в парному напрямку – 48 т/вагон, непарному – 46 т/вагон.

Таблиця 3.5 – Розрахунок експлуатаційних тонно-кілометрів

Дільниця	Пробіг навантажених вагонів, тис. вагоно-км	Динамічне навантаження на вагон, т/вагон	Вантажообіг, млн т-км нетто
А – Б	280237,5	48	13451400
Б – А	161385	46	7423710
Разом	441622,5	-	20875110
Б – В	287237,5	48	13787400
В – Б	172837,5	46	7950525
Разом	460075	-	21737925
Усього	901697,5	-	42613035

Визначається вантажообіг у тонно-кілометрах брутто, даний показник враховує пробіг вантажу (тонно-кілометри нетто) і тари вагонів (тонно-кілометри тари навантажених і порожніх вагонів) та визначає обсяг перевізної роботи локомотивів. Для розрахунку тонно-кілометрів брутто використовується формула:

, (3.4)

де – вантажообіг нетто (тонно-кілометри нетто);

– загальні вагоно-кілометри (з таблиці 3.3);

– вага тари вагону (23 т).

Розрахунок тонно-кілометрів брутто проводиться в таблиці 3.6. Після розрахунку тонно-кілометри брутто розподіляються за категоріями поїздів (таблиця 3.7). Для цього використовуються дані про сумарну величину навантаження і вивантаження на дільницях підрозділу.

Пробіги навантажених вагонів у збірних поїздах визначаються так. Припускається, що навантаження та вивантаження проводиться рівномірно на всіх проміжних станціях дільниці, що виконують вантажну роботу; і кожний вагон, який іде під навантаження або під вивантаження, в середньому проходить половину довжини дільниці. На підставі цього, для визначення пробігу навантажених вагонів у збірних поїздах використовується формула:

, (3.5)

де – навантаження на дільниці, вагонів/рік;

– вивантаження на дільниці, вагонів/рік;

– довжина дільниці, км.

Середня вага вагона, необхідна для розрахунку тонно-кілометрів брутто збірних поїздів, визначається відношенням загальної величини тонно-кілометрів брутто навантажених вагонів до пробігу навантажених вагонів (з таблиці 3.6).

(3.6)

Тонно-кілометри брутто навантажених вагонів у збірних поїздах визначаються множенням величини пробігу вагонів у збірних поїздах на середню вагу брутто навантаженого вагона:

. (3.7)

Такий розрахунок виконується окремо за дільницями та напрямками.

У збірних поїздах рухаються, також і порожні вагони. Для спрощення розрахунків приймаємо, що всі вагони, які звільняються з-під суховантажів, одразу ж при наявності потреби завантажуються знову на станції розвантаження. За цих умов пробіг порожніх вагонів у збірних поїздах визначається за формулою:

(3.8)

Розрахунок проводиться по дільницях тільки для порожнього напрямку, при цьому враховуються обсяги завантаження та вивантаження як у парному, так і в непарному напрямках.

Вага брутто порожнього вагона дорівнює вазі його тари.

Тонно-кілометри брутто порожніх вагонів визначаються множенням величини пробігу порожніх вагонів у збірних поїздах на вагу тари:

(3.9)

Вантажообіг у наскрізних поїздах визначається окремо по навантаженому та порожньому русі як різниця загальних тонно-кілометрів брутто та тонно-кілометрів брутто у збірних поїздах.

Розрахунки зводяться в таблицю 3.7.

При визначенні пробігів поїздів у поїздо-кілометрах необхідно відповідні тонно-кілометри брутто поділити на середню вагу навантаженого поїзда (таблиця 2 Додатка А) та середню вагу порожнього поїзда (для всіх варіантів – 1300 т).

Розрахунок пробігу поїздів проводиться в таблиці 3.8.

Таблиця 3.6 – Розрахунок вантажообігу

Дільниця	Тонно-км-нетто, млн	Пробіг навантажених вагонів, тис. вагоно-км на рік	Се-редня вага тари, т	Тонно-км тари навантажених вагонів, млн	Тонно-км брутто навантажених вагонів, млн	Пробіг порожніх вагонів, тис. вагоно-км на рік	Тонно-км порожніх вагонів, млн	Загальний вантажо-обіг тонно-км брутто, млн т-км
А – Б	13451400	280237,5	23	6445462,5	19896862,5	–	–	19896862,5
Б – А	7423710	161385	23	3711855	11135565	118852,5	2733607,5	13869172,5
Разом	20875110	441622,5	–	10157317,5	31032427,5	118852,5	2733607,5	33766035
Б – В	13787400	287237,5	23	6606462,5	20393862,5	–	–	20393862,5
В – Б	7950525	172837,5	23	3975262,5	11925787,5	114400	2631200	14556987,5
Разом	21737925	460075	–	10581725	32319650	114400	2631200	34950850
Усього	42613035	901697,5	–	20739042,5	63352077,5	233252,5	5364807,5	68716885

Таблиця 3.7 – Розподіл роботи в тонно-кілометрах брутто по категоріях поїздів

Дільниця	Збірні поїзди															Загальний вантажообіг брутто, млн т-км						Тонно-кілометри брутто наскрізних поїздів, млн
	навантажені вагони				порожні вагони							всього			навантажених вагонів			порожніх вагонів			навантажених вагонів			порожніх вагонів
	навантаження та вивантаження, вагонів	пробіг вагонів, тис. вагоно-км	середня вага вагона брутто, т	тонно-кілометри брутто, млн		різниця вивантаження і навантаження	пробіг вагонів, тис. вагоно-км	середня вага тари вагона, т		тонно кілометри брутто, млн
А – Б	27	280237,5	71	254002,5		–	–		23		–			254002			19896862,5			–			19642860			–
Б – А	44	161385	69	402270		29	118852		23		88377			490647			11135565			2733607,5			10644917,5			2645230
Разом	71	441622,50	–	656272,5		29	118852,5		–		88377			744650			31032427,5			2733607,5			30287777,5			2645230
Б – В	37	287237,5	71	361212,5		–	–		23		–			361212			20393862,5			–			20032650			–
В – Б	21	172837,5	69	199237,50		0	114400		23					199237			11925787,5			2631200			11726550			2631200
Разом	58	460075	–	560450		0	114400		–					560450			32319650			2631200			31759200			2631200
Усього	129	901697,5	–	1216722,5		29	233252,5		–		88377			1305100			63352077,5			5364807,5			62046977,5			5276430

Таблиця 3.8 – Розрахунок пробігів поїздів

Дільниця	Збірні поїзди			Наскрізні поїзди								Загальний пробіг поїздів, тис. поїздо-км
	тонно-кілометри брутто, млн	середня вага поїзда т	пробіг, тис. поїздо-км		тонно-кілометри брутто, млн		вага поїзда, т		пробіг, тис. поїздо-км (ΣNS)
					навантажені	порожні	навантажені	порожні		навантажені	порожні
А – Б	254002,5	2 100	120953		19642860	–	3100	–		6336406	–			6457360
Б – А	490647,5	2 500	196259		10644917	2645230	3100	1300		3433844	2034792			5664895,66
Разом	744650	–	317212		30287777	2645230	–	–		9770250	2034792			12122255,7
Б – В	361212,5	2 100	172005		20032650	–	3000	–		6677550	–			6849555,95
В – Б	199237,5	2 500	79695		11726550	2631200	3000	1300		3908850	2024000			6012545
Разом	560450	–	251700		31759200	2631200	–	–		10586400	2024000			12862100,9
Усього	1305100	–	568913		62046977	5276430	–	–		20356650	4058792			24984356,6

Наступним кроком є визначення лінійного пробігу локомотивів ( ), який складається з пробігу локомотивів у голові поїздів ( )– дорівнює поїздо-кілометрам) та одиночного пробігу локомотивів ( ). Одиночний пробіг локомотивів визначається як різниця між пробігами поїздів у парному та непарному напрямках. Розрахунок зводиться в таблицю 3.9.

Таблиця 3.9 – Лінійний пробіг локомотивів, тис. локомотиво-км

Дільниця	Пробіг локомотивів у голові поїздів за напрямками, тис. локомотиво-км (ΣМSв гол)			Одиночний пробіг локомотивів, локомотиво-км (ΣМSод)	Лінійний пробіг локомотивів, локомотиво-км (ΣМSлін)
	парний	непарний	разом
А – Б	6457360	5664895,6	12122255,69	792464,36	12914720,05
Б – В	6849555,95	6012545	12862100,95	837010,95	13699111,9
Усього	13306915,98	11677440,6	24984356,64	1629475,3	26613831,95

Середні розміри руху поїздів визначаються на основі ділення середньодобових поїздо-кілометрів на довжину дільниці. Розрахунок по дільницях і напрямках для збірних та наскрізних навантажених і порожніх поїздів проводиться в таблиці 3.10.

Аналогічним чином, виходячи з обсягів одиночного пробігу локомотивів, тут же (таблиця 3.9) обчислюються і розміри руху одиночних локомотивів по дільницях; напрям руху – порожній (непарний).