- •Оператор як об’єкт управління повітряним рухом.
- •Фізіологія ока.
- •1.1.1. Побудова очного яблука
- •1.1.2. Загальні теоретичні відомості про роботу органу зору
- •1.2. Око як система
- •1.3. Оптична система ока
- •1.3.1. Побудова зображення в оці
- •1.3.2 Зіниця ока
- •1.4.Дослідження процесу акомодації ока з метою настройки ясного бачення.
- •1.4.1. Моделювання процесів конвергенції та фіксації об’єктів
- •1.4.2. Результати експериментальних досліджень зв’язку акомодації з конвергенцією.
- •Формулювання задач дослідження.
- •2.1 Постановка задачі дослідження
- •2.2 Опис та математична модель акомодації ока оператора
- •2.3. Еметропічні та аметропічні параметри загального процесу акомодації ока
- •2.4. Частотно-контрастна характеристика ока
- •2.5. Передавальна функція зорового каналу оператора.
- •2.6. Теоретичні основи процесу сприйняття зображень оператором
- •2.7. Теоретичні основи визначення зорових порогів
- •2.8. Адаптація та контрастна чутливість ока
- •2.9. Вплив на сприйняття зображень гостроти зору оператора
- •3. Процес тестування зорового каналу оператора
1.3.1. Побудова зображення в оці
Хоча схема ока по Гульстранду побудована приблизно, з її допомогою можна робити розрахунки з точністю, цілком достатньої для практичних цілей, наприклад, як побудувати зображення предмета на сітківці і розрахувати його розміри.
Нехай предмет, висота якого y, знаходиться на відстані l від ока (мал. 1.2). Будемо вважати, що за абсолютним значенням l ≥ f і що, отже, при спокої акомодації зображення предмета буде сфальцьоване на сітківці.
Побудова зображення предмета на сітківці ока виробляється за правилами геометричної оптики: промінь світла від крапки В, спрямований через передню вузлову крапку ока N, пройде через другу вузлову крапку N' паралельно первісному напрямку. Крапка ж предмета А без переломлення зобразиться на сітківці в крапці А'.
Розмір зображення у' = │ А'В' │ = l' tg α чи (через малість α tg α ≈α) у' = α l', а відрізок l' знаходиться як різниця між довжиною ока і відстанню від вершини роговиці до другої вузлової крапки (відповідно рівними згідно табл. 1.1 24 мм і 7,332 мм):
l' = 24-7,332=16,668. (1.1)
Лінійне збільшення βу, рівне відношенню у' до у, приймає вид
βy=
(1.2)
Тому що l — величина негативна, збільшення βy — негативне, тобто на сітківці ока виходить зворотне зменшене зображення предметів.
Незручність побудов і розрахунків, аналогічних тим, що приведені вище, зв'язано з наявністю двох вузлових крапок у схемі Гульстранда, відстань між який дуже мало: всього 0,254 мм.
У скороченому оці тільки одна заломлююча поверхня — роговиця. Все око наповнене однорідним середовищем з одним показником переломлення пr і тому обидві вузлові крапки замінені однією крапкою, що збігається з центром кривизни роговиці.
Таблиця 1.2. Дані скороченого ока (по Вербицькому)
Параметр ока |
Значення при спокою акомодації |
Оптична сила (рефракція), дптр. |
58,82 |
Довжина ока, мм |
23,4 |
Радіус кривизни роговиці, мм |
6,8 |
Показник заломлення склоподібного тіла |
1,40 |
Радіус кривизни поверхні сітчатки, мм |
10,2 |
Місцеположення * головних точок, мм |
0 |
Місцеположення * вузлових точок, мм |
6,8 |
Передня фокусна відстань, мм |
-17,0 |
Задня фокусна відстань, мм |
23,8 |
* Щодо вершини роговиці |
|
.
Головні площини теж замінені однієї, і головна крапка збігається з вершиною роговиці.
У випадку акомодації параметри скороченого ока по Вербицькому повинні змінюватися. На кожну діоптрію акомодації показник переломлення варто збільшувати на 0,004, а радіус кривизни зменшувати на 0,04 мм у порівнянні з табличними значеннями, справедливими для спокою акомодації.
Для обліку акомодації А. В. Луізов запропонував більш простий спосіб: при збільшенні акомодації на одну діоптрію зменшувати радіус роговиці на 0,1 мм, а показник переломлення зберігати постійним і рівної 1,4 [40].
