58. Економічна сутність страхових відносин

Страхування — це економічні відносини, за яких страхувальник сплатою грошового внеску забезпечує собі чи третій особі в разі настання події, обумовленої договором або законом, суму виплати страховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпечення поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превентивні заходи щодо зменшення ризику, у разі необхідності перестраховує частину останнього. Зміст страхування, як і інших категорій, розкривається в його функціях.

Ризикова функція страхування. Полягає в передаванні за певну плату страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором зі страхувальником.

Функція створення і використання страхових резервів (фондів).Страхування стає можливим лише за наявності у страховика пев­ного капіталу, достатнього для забезпечення покриття збитків (у разі їх виникнення), заподіяних страхувальникові стихійним лихом, нещасним випадком чи іншою страховою подією. З цією метою кожним страховиком створюється система страхових резервів.

Функція заощадження коштів. На першому місці в більшості країн світу за обсягами страхових премій є особисте страхування (на дожиття, пенсій, ренти тощо). При цьому виплати, пов'язані із втратою життя і здоров'я внаслідок нещасного випадку, становлять менш як 10%, решта - заощадження. Вони виплачуються з урахуванням інвестиційного доходу в разі дожиття застрахованого до певного віку або події.

Превентивна функція. Суб'єкти страхування страховики і страхувальники зацікавлені у попередженні настання і зменшенні наслідків страхових подій, для чого проводяться превентивні та репресивні заходи. Розрізняють правову та фінансову превенції.

До правової превенції належать застереження, передбачені чинним законодавством або договорами страхування. При фінансовій превенції частина страхових премій спрямовується на фінансування превентивних заходів, що передбачають забезпечення за рахунок страхових ресурсів спорудження та обладнання технікою пожежних депо, придбання медикаментів і утримання персоналу служб, що борються з інфекційними захворюваннями сільськогосподарських тварин, фінансування заходів щодо запобігання дорожньо-транспортним пригодам тощо.

59. Ризики, що беруться до страхування

У різних сферах господарської діяльності (промислове виробництво, інвестування, фінансова діяльність) можуть виникнути найхарактерніші для них види ризиків, пропонованих до страхування на страховому ринку.

Під промисловими ризиками розуміють загрозу завдання збитку підприємству і третім особам унаслідок порушення нормального ходу виробничого процесу, а також загрозу ушкодження або втрати виробничого устаткування і транспорту, руйнування будинків і споруд у результаті впливу таких зовнішніх чинників, як сили природи чи злочинні дії.

Для промислового виробництва найсерйознішим і таким, що часто зустрічається, є ризик виникнення відмов у роботі машин і устаткування, що може спричинити аварійну ситуацію.

Це може статися на промислових об'єктах у результаті подій такого характеру:

• природного — землетрус, повінь, зсуви, ураган, смерч, удар блискавки, шторм (на морі), виверження вулкана тощо; техногенного — знос будинків, споруд, машин і устаткування, помилки при його проектуванні або монтажі, злочинні дії, помилки персоналу, ушкодження устаткування при будівельних і ремонтних роботах, падіння літальних апаратів або їхніх частин та ін.; змішаного — порушення природної рівноваги в результаті техногенної діяльності людини.

До страхування приймаються ризики зазнати збитків від такого:

• вибуху в результаті витоку газу й утворення гарячої газоповітряної суміші;• пожежі;

• поломки машин і устаткування;• завдання шкоди навколишньому середовищу у процесі виробництва при витоках і викидах в атмосферу отруйних речовин, при пожежах, вибухах, забрудненні акваторії Світового океану і т. ін.;• завдання шкоди персоналу внаслідок виникнення аварійної ситуації на підприємстві, від вимушеного безробіття в результаті зупинки виробництва; • завдання майнової і фізичної шкоди третім особам у результаті вибуху або поширення отруйних речовин за межі підприємства;

непрямих фінансових наслідків для підприємства внаслідок аварії або поломки устаткування.

Під екологічним ризиком розуміють імовірність настання цивільної відповідальності за завдання шкоди навколишньому середовищу, а також життю і здоров'ю третіх осіб. Він є складовою промислового ризику і може виникнути у процесі будівництва й експлуатації виробничих об'єктів.

Під шкодою навколишньому середовищу розуміють забруднення або знищення лісових, водних, повітряних і земельних ресурсів (наприклад, у результаті пожежі або будівельних робіт), забруднення біосфери і сільськогосподарських угідь.

Інвестиційні ризики пов'язані з можливістю недоодержання або втрати прибутку під час реалізації інвестиційних проектів. Об'єктом ризику є майнові інтереси інвестора, який вкладає свої кошти. Інвестиційні ризики включають різні за природою ризики і класифікуються залежно від особливостей реалізації проекту і способу залучення коштів. У загальному випадку виокремлюють:

• кредитні ризики;

• ризик виявлення технічних помилок у проекті;

- ризики, що виникають внаслідок неправильного оформлення юридичних прав власності (або оренди) на земельну ділянку й об'єкти нерухомості, а також дозволу на будівництво;

- ризик перевищення кошторису внаслідок збільшення вартості будівництва;

• підприємницькі ризики, пов'язані з другою стадією інвестиційного проекту;

• міждержавні ризики.

Кредитні ризики пов'язані з можливим неповерненням суми кредиту і відсотків за його обслуговування. Виникають з різних причин: незавершення будівництва, зміна ринкової і загальноекономічної ситуації, недостатня маркетингова підготовка інвестиційного проекту, надзвичайні події.

До страхування приймаються також фінансові і комерційні ризики.

Фінансові ризики виникають у процесі управління фінансами підприємства. Найчастіше зустрічаються валютні, процентні і портфельні ризики.

Під валютними ризиками розуміють імовірність виникнення збитків від зміни обмінних курсів у процесі зовнішньоекономічної діяльності, інвестиційної діяльності в інших країнах, а також при одержанні експортних кредитів. До валютних ризиків належать операційний ризик (можливі втрати через зміну курсу валют), економічний ризик погіршення економічних показників роботи підприємства в національній валюті і ризик при консолідації балансів компаній однієї промислової групи, що розміщуються в різних країнах.

Під процентними ризиками розуміють імовірність виникнення збитків у разі зміни процентних ставок за фінансовими ресурсами. Серед них виокремлюють:

• позиційний ризик, що виникає, якщо відсотки за користування кредитними ресурсами виплачуються за плаваючою відсотковою ставкою;

• портфельний ризик, що відображає вплив зміни відсоткових ставок на вартість фінансових активів, таких, як акції й облігації. При цьому вплив здійснюється не на окремі види цінних паперів, а на інвестиційний портфель загалом;

• економічний (структурний) відсотковий ризик, пов'язаний із впливом зміни відсоткових ставок на економічне становище компанії в цілому.

Комерційні ризики пов'язані з можливістю недоодержання прибутку або виникнення збитків у процесі здійснення торговельних операцій внаслідок неплатоспроможності покупця в момент оплати товару; відмови замовника від оплати продукції; зміни цін на продукцію після укладення контракту; зниження попиту на продукцію.

Міждержавні ризики виникають при здійсненні підприємцями й інвесторами своєї діяльності на території іноземних держав. Дохід від бізнесу може зменшитися у разі несприятливої зміни політичної або економічної ситуації у країні. Втрата або зменшення доходу від бізнесу відбувається з різних причин, серед яких можна виокремити такі:

• зміна політичного ладу країни;

• експропріація або націоналізація об'єктів іноземної власності;

• знищення або ушкодження об'єктів власності в результаті воєнних дій і політичних заворушень;

• зміна загальногромадянського і спеціального видів законодавства (митного, податкового й ін.).