- •Менеджмент
- •Тема 1. Суть, роль і методологічні основи менеджменту
- •1.1. Менеджмент як специфічна сфера людської діяльності
- •1.2. Суть, зміст менеджменту та управління
- •1.3. Менеджмент як система наукових знань та як мистецтво управління
- •1.4. Менеджери та підприємці - ключові фігури ринкової економіки
- •1.5. Рівні управління. Групи менеджерів
- •1.6. Існуючі парадигми менеджменту
- •1.7. Методи досліджень
- •2.1. Закони та закономірності менеджменту
- •2.2. Суть, природа та роль принципів менеджменту в досягненні мети
- •1. Чітко поставлені цілі.
- •6. Підпорядкованість індивідуальних інтересів загальним.
- •2.3. Загальні принципи управління
- •2.4. Сучасні принципи менеджменту
- •3.1. Еволюція управлінської думки у світі та в Україні
- •1. Наукове управління (1885 - 1920)
- •2. Класична або адміністративна школа в управлінні (1920-1950)
- •3. Школа людських відносин (1930-1950)
- •4. Поведінкові науки (1950 - дотепер)
- •5. Кількісний підхід (1950 - дотепер)
- •3.2. Становлення перших теорій управління
- •1. Чітко поставлені цілі.
- •3.3. Школа наукового управління
- •10. Розвиток управлінського мислення.
- •3.4. Школа людських відносин
- •3.5. Теорія індустріального менеджменту
- •3.6. Концепція "виробничої демократії"
- •3.7. Характеристика інтегрованих підходів до управління
- •3.8. Особливості формування сучасних менеджерів в Україні
- •4.1. Поняття організації
- •4.2. Загальні характеристики організацій та складові її успіху
- •4.3. Внутрішнє середовище організації
- •4.4. Зовнішнє середовище організації
- •4.5. Організація як відкрита динамічна система
- •4.6. Життєвий цикл організації
- •4.7. Кроки створення організації
- •4.8. Культура організації
- •4.9. Типи організацій в Україні
- •5.1. Поняття функцій процесу управління
- •5.2. Функції менеджменту як види управлінської діяльності
- •5.3. Класифікація функцій менеджменту
- •5.4. Процес організації управління та його складові
- •5.4. Процес організації управління та його складові
- •5.5. Взаємозв´язок елементів управління
- •5.6. Техніка і технологія управління
- •6.1. Суть планування
- •6.2. Методи розробки планів
- •6.3. Оцінка сильних і слабких сторін організацій
- •Вплив можливостей на організацію
- •Вплив загроз на організацію
- •6.4. Місія організації та цілі в управлінні
- •6.5. Стратегічне планування та розробка стратегії
- •6.6. Планування реалізації стратегії
- •6.7. Загальна характеристика бізнес-планування
- •6.8. Концепція управління за цілями
- •7.1. Владні повноваження, відповідальність і делегування
- •7.2. Процес делегування повноважень і відповідальність
- •7.3. Організаційний механізм і структура управління
- •7.4. Елементи проектування організації
- •7.5. Вплив ситуаційних чинників на проектування організації
- •7.6. Головні форми проектування структур управління
- •Філіальна (м-) форма
- •7.7. Характеристика структур управління
- •8.1. Зміст і еволюція поняття мотивації
- •8.2. Змістові теорії мотивації
- •8.3. Процесійні теорії мотивації
- •8.4. Мотиваційна теорія підкріплення
- •9.1. Суть і зміст контролю
- •9.2. Види контролю
- •9.3. Процес контролю
- •9.4. Поведінкові аспекти контролю
- •9.5. Характеристики ефективного контролю
- •9.6. Контроль і вимірювання результатів роботи персоналу
- •10.1. Поняття регулювання та його місце в системі управління
- •10.2. Види регулювання
- •10.3. Етапи процесу регулювання
- •11.1. Сутність і класифікація методів менеджменту
- •11.2. Економічні методи управління
- •11.3. Організаційно-розпорядчі методи управління
- •11.4. Соціальні методи управління
- •12.1. Суть і види управлінських рішень
- •12.2. Основні підходи до прийняття рішень
- •12.3. Процес прийняття рішень
- •12.4. Встановлення пріоритетів при допомозі аналізу абв
- •Часовий принцип Парето (співвідношення 80:20)
- •12.5. Методи прийняття рішень
- •2. Колективний метод обговорення і прийняття рішень.
- •12.6. Організація та контроль виконання рішень
- •13.1. Інформація, її види і роль у менеджменті
- •13.2. Класифікація інформації
- •13.3. Елементи системи обміну інформацією
- •13.4. Поняття і роль комунікації
- •13.5. Види і форми комунікацій
- •13.6. Перешкоди в комунікаціях
- •13.7. Комунікаційний процес, елементи та етапи процесу
- •14.1. Керівництво і управління
- •14.2. Влада і відповідальність
- •14.3. Форми влади і впливу
- •14.4. Суть лідерства
- •14.5. Теорії лідерства
- •14.6. Типологія стилів керівництва
- •14.7. Ситуаційні підходи до ефективного керівництва
- •15.1. Сутність відповідальності та етики в менеджменті
- •15.2. Соціальна відповідальність як добровільна реакція на соціальні проблеми суспільства з боку організації
- •15.3. Етична поведінка як сукупність вчинків та дій людей
- •15.4. Заходи щодо забезпечення етичної поведінки
- •16.1. Природа організаційних змін
- •16.2. Управління змінами
- •16.3. Використання участі робітників в управлінні для здійснення змін
- •16.4. Значення ефективності, її види
- •16.5. Критерії та показники ефективності управління
16.1. Природа організаційних змін
Зміни - це питання, яке стосується всіх організацій. Більшість компаній і відділів великих корпорацій приходить до висновку, що вони повинні проводити помірну реорганізацію, хоча б раз на рік, і корінну - кожні 4-5 років. Зміни в середині організації, як правило, - це реакція на зміни у зовнішньому середовищі. Це зміна організаційної структури, продукції, технології, кадрів, повноважень, правил, стратегії тощо. Всі зміни взаємопов´язані між собою.
Необхідність успішного здійснення змін очевидна. Дуже важливі "невеликі" зміни, які проходять постійно, - зміни в методах роботи, в рутинних канцелярських процедурах, розміщенні машини або столу, призначеннях керівників і назвах посад. Можливо, ці неістотні зміни і не мають великого значення для організації в цілому, але вони надзвичайно важливі для тих конкретних людей, кого вони безпосередньо стосуються. Але оскільки саме окремі особистості допомагають досягати мети організації, керівництво не може дозволити собі ігнорувати їхню потенційну реакцію на зміни.
Говорячи про зміни в організації, ми маємо на увазі рішення керівника змінити одну або більше внутрішніх перемінних в організації, структурі, завданнях, технології та людському факторі. Приймаючи такі рішення, керівництво повинно бути проективним або реактивним, тобто самопроявляти активність або реагувати на вимоги ситуації. Зміни, які приймаються для виправлення помилки, що виявлена системою контролю, - типова реактивна дія. Дія, прийнята для того, щоб відреагувати на надану оточенням можливість, навіть якщо не існує фактичної проблеми, буде дією проактивною.
Зміни призводять до нововведень, які найчастіше спричиняють:
• оцінку та зміну мети організації;
• зміну структури, тобто розподілу повноважень;
• зміну техніки, технологічних процесів, конструкцій виробів;
• модифікацію (зміну можливостей або поведінки працівників);
• зміну організації виробничо-господарської діяльності.
Мета. Для виживання організації керівництво повинно періодично оцінювати і змінювати свою мету у відповідності до змін зовнішнього середовища та самої організації. Модифікація мети необхідна навіть для найуспішніших організацій, хоча б тому, що поточна мета вже досягнута.
Частота, з якою необхідно міняти мету, виявляється за допомогою системи контролю, яка повинна інформувати керівництво про відносну ефективність організації в цілому і кожного підрозділу зокрема. Наприклад, коли «Ай Бі Ем» вирішила збільшити частку ринку персональних комп´ютерів, вона повинна була створити відділ, який би відповідав за нову продукцію, розробляв і впроваджував технологію виробництва, готував персонал для виконання нових завдань, а також наймав і навчав велику кількість технічних спеціалістів по ремонту і обслуговуванню комп´ютерів.
Структура. Структурні зміни як частина організаційного процесу відносяться до змін у системі розподілу повноважень і відповідальності, в координаційних та інтеграційних механізмах, у поділі на відділи, в управлінській ієрархії, комітетах і ступені централізації. Структурні зміни - одна з найпоширеніших і видимих форм змін в організації. Вони - реальна необхідність, за значних змін мети або стратегії організації.
Коли велика організація відкриває новий напрямок діяльності, вона створює підрозділ з основною відповідальністю за цю діяльність і проводить інтеграцію керівництва цього напрямку з керівництвом решти організації. Наприклад, щоб вийти на ринок з дієтичним напоєм «Кока-кола», був створений спеціальний підрозділ. Приєднання нового підрозділу до тих, які вже були, вимагала змін у системі взаємостосунків, функціях служб на рівні корпорації.
Технологія і завдання. Зміни в тісно пов´язаних перемінних - технології і завданнях - належать до змін процесу і графіка виконання завдань, впровадженню нового обладнання або методів змін нормативів і самого характеру роботи.
Як структурні зміни, зміни технологічні часто руйнують соціальні стереотипи, викликаючи перегляд планів. Зміни в технолог: можуть викликати модифікацію структури і робочої сили.
Наприклад, коли газети почали заміняти старий спосіб наборі електронною системою верстки, виникла потреба в більшій кількості спеціалістів з електроніки і зменшилась потреба у складачах. Коли майже всі газети заявили про перехід на новіший вид верстки, вони зустрілися з сильним опором профспілок, які побоювалися скорочення робочих місць.
Люди. Зміни в людях допускають модифікацію можливих установок або поведінки персоналу організації.
Це може захопити технічну підготовку, підготовку до міжособового або групового спілкування, мотивацію, лідерство, оцінку якості виконання роботи, підвищення кваліфікації керівного складу, формування груп. Зміни в людях, оскільки вони часто викликають побоювання через незадоволення потреб, особливо важко зробити ефективними. Наприклад, не всі хочуть мати більше відповідальності або більше вчитися.
