Інтоксикація.

Інтоксикація організму і роль окремих органів у його очищенні

У процесі життєдіяльності людини в її організмі нагромаджуються різноманітні отруйні речовини, здатні спровокувати за нераціональної організації побуту немало проблем. Потрапляють вони в організм із зовнішнього середовища, а також утворюються у процесі перетравлю­вання їжі, функціонування внутрішніх органів, які викидають у кров, лімфу отруйні продукти обміну (шлаки, токсини). Певна їх кількість виводиться з організму, решта за­тримується в ньому, нагромаджується до шкідливих, а то і небезпечних обсягів, спричинюючи його інтоксикацію.

Інтоксикація, токсикоз — хворобливий стан організму, спричинений дією екзогенних токсинів або шкідливих речовин ендогенного походження.

Під токсичністю розуміють здатність речовин викликати порушення фізіологічних функцій організму, що у свою чергу приводить до захворювань (інтоксикаціям, отруєнням) або, у важких випадках, до загибелі. Фактично токсичність – міра несумісності речовини з життям.

Ступінь токсичності речовин прийнято характеризувати величиною токсичної дози – кількістю речовини (віднесеним, як правило, до одиниці маси тварини або людини), що викликає певний токсичний ефект. Чим менше токсична доза, тим вище токсичність речовини. Розрізняють среднесмертельные (ЛД50)_{, абсолютно} смертельні (ЛД100), мінімально смертельні (ЛД0-10) і ін. дози. Цифри в індексі відображають вірогідність (%) появи певного токсичного ефекту – в даному випадку смерті – в групі піддослідних тварин. Слід мати у вигляді_, що величини токсичних доз залежать від шляхів надходження речовини в організм. Доза ЛД50 (загибель половини піддослідних тварин) дає значно більш певну в кількісному відношенні характеристику токсичності, ніж ЛД100 або ЛД0. Залежно від типу дози, виду тварин і шляху надходження, вибраного для оцінки, порядок розташування речовин на шкалі токсичності може мінятися. Величина токсичної дози не використовується в системі нормування.

Нагромадження шлаків в організмі активізує осередки токсинів, що призводить до утворення аденоїдів (надмірне розростання носоглоткових мигдаликів), поліпів (патологічні утворення на слизових оболонках), міом (доброякісні пухлини м'язових тканин), збільшення лімфовузлів, мигдалин, геморойних вузлів, суглобних порожнин, утворення кіст (заповнені рідиною порожнисті утвори) в різних частинах тіла.

За високої здатності організму до очищення на перших Порах захворювання проходять безсимптомно. Турбувати людину по-справжньому починають лише вторинні спалахи симптомів.

Процес детоксикації (очищення) організму по-різному проявляється на його частинах: на шкірі — алергії (підвищена чутливість, несприйняття певних речовин), екземи, Дерматити; на слизовій оболонці — ангіни (запалення лім-Фоїдної тканини піднебінних мигдалин), риніти (запаленая слизової оболонки носа, нежить), гайморити (запаленая слизової оболонки придаткової порожнини носа), Фарингіти (запалення слизової оболонки глотки); у лімфо-Цній тканині — лімфаденіти (запалення лімфатичних вузлів), тонзиліти (запалення піднебінних мигдаликів) та і_а

Для запобігання інтоксикації важливо знати джерела і механізми отруєння організму, а також чинники, завдяки дії яких відбувається його очищення, роль в інтоксикаційних та детоксикаційних процесах його органів і систем.

Джерелом отруєння людини, як правило, є шкідливі речовини, що можуть потрапляти в людський організм різними шляхами: через органи дихання, з їжею і навіть проникати крізь шкірні покрови. Інтоксикація може бути спричинена навіть продуктами життєдіяльності організму за незбалансованості дії його органів і систем.

Небезпечним, іноді смертельним для людини є вдихання отруйних речовин у формі газів і пари. Такі випадки фіксуються на шкідливих виробництвах, але, безумовно, основним джерелом отруєння людини через дихання є забруднення атмосфери. Загальновідомою є токсична дія сірчистого газу, оксидів азоту і вуглецю, тору, ще небезпечнішими є суміші газів. Система органів дихання не може забезпечити належного захисту від інтоксикації людини через вдихання токсичних речовин. Тому, наприклад, на шкідливих виробництвах встановлюють механічні та хімічні фільтри, а люди захищають органи дихання індивідуальними масками, пристроями тощо.