17. Тілесні ушкодження: поняття, види та характеристика.

Тілесне ушкодження – це винне протиправне порушення анатомічної цілісності людського організму.

Безпосереднім об’єктом є здоров’я особи.

Додатковим об’єктом може виступати і життя особи (умисне тяжке тілесне ушкодження, що потягнуло за собою смерть).

Із об’єктивної сторони – характеризується матеріальним складом. Для нього характерні:

1) суспільно-небезпечне діяння, яке як правило полягає в активній дії (нанесення удару), однак можлива і в бездіяльність.

2) суспільно-небезпечний наслідок у вигляді порушення анатомічної цілісності організму (втрата руки, втрата працездатності, переривання вагітності та ін.)

3) причинний зв’язок між діянням і наслідком, який має бути прямим, безпосереднім.

Інколи для тілесних ушкоджень характерні із об’єктивної сторони і інші ознаки (час вчинення, обстановка).

Із суб’єктивної сторони тілесні ушкодження вчиняються як умисно, так і через необережність. Інколи обов’язковою є мета або емоційний стан суб’єкта (тілесні ушкодження з метою залякування або в стані сильного душевного хвилювання).

Суб’єкт - особа з 14 років (ст.121-122 КК України). Особа з 16 років (ст.125,128 КК України). Інколи суб’єкт конкретизується (особа в стані афекту).

Усі тілесні ушкодження в залежності від форми вини поділяються на дві групи:

1) умисні тілесні ушкодження (ст. 121-125 КК України);

2) тілесні ушкодження через необережність (ст.128 КК України).

В свою чергу умисне тяжке тілесне ушкодження поділяється на:

1) просте умисне тяжке тілесне ушкодження (ч.1 ст.121 КК України);

2) умисне тяжке тілесне ушкодження при обтяжуючих обставинах (ч.2 ст.121 КК України);

3) умисне тяжке тілесне ушкодження при пом’якшуючих обставинах (в стані афекту - ст.123 КК України), (при перевищенні меж необхідної оборони або заходів необхідних для затримання злочинця – ст. 124 КК України).

Тілесні ушкодження через необережність за ступенем тяжкості поділяються на :

1) необережне тяжке тілесне ушкодження

2) необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження;

Легкі тілесні ушкодження через необережність кримінальним законом не передбачені.

18. Умисне тяжке тілесне ушкодження: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

За ч.1 ст.121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження – це таке ушкодження, яке є небезпечним для життя у момент заподіяння або таке, що спричинило втрату органу чи його функцій, психічну хворобу, переривання вагітності чи іншого тривалого розладу здоров’я, що поєднаний із стійкою втратою працездатності більш ніж на 1/3, чи непоправне знівечення обличчя.

Небезпечним для життя в момент заподіяння є таке тілесне ушкодження, яке за звичайного перебігу здатне призвести або призводить до настання смерті і лише вчасна та належна медична допомога відвертає цей наслідок (проникаюче поранення грудної клітини, перелом основних склепінь черепа, відкриті переломи і ін.).

Під втратою органу чи його функцій слід розуміти:

1) втрату зору;

2) втрату слуху;

3) втрату руки чи ноги;

4) втрату язика;

5) втрату репродуктивної здатності.

Ч.2 ст.121 КК України як одну із кваліфікуючих ознак передбачає настання смерті потерпілої особи в результаті тілесних ушкоджень. Певними особливостями цього виду тілесного ушкодження є об’єктивна і суб’єктивна сторони.

Із об’єктивної сторони для нього характерні два види наслідків:

1) обов’язковий (необхідний) – тілесні ушкодження у вигляді порушення анатомічної цілісності організму.

2) віддалений (похідний) – смерть потерпілої особи.

У зв’язку з цим специфічним є і причинний зв’язок, який в першому випадку існує між заподіяним ушкодженням і його наслідками, а в другому – між наслідками, що настали та смертю потерпілої особи.

Із суб’єктивної сторони умисне тяжке тілесне ушкодження, що потягнуло смерть характеризується подвійною (змішаною) формою вини, тобто умисел щодо діяння (нанесення тілесного ушкодження) та його обов’язкових наслідків, і необережність до наслідків у вигляді смерті. Саме за суб’єктивними ознаками таке тілесне ушкодження слід відрізняти від умисного вбивства та вбивство через необережність.