3.4. Міжбанківські розрахунки

Міжбанківські це система безготівкових розрахунків за розрахунки грошовими вимогами і зобов'язаннями, які виникають між банківськими установами чи їх клієнтами в процесі їх діяльності.

В Україні міжбанківські розрахунки здійснюються через:

— систему електронних платежів Національному банку України;

— внутрішньобанківські платіжні системи комерційного бан­ку (філії);

— прямі кореспондентські відносини між комерційними бан­ками.

Система електронних міжбанківських розрахунків (СЕП) —

це державна система міжбанківських розрахунків; комплекс про­грамно-технічних засобів, призначених для використання міжба- нківських розрахунків їх учасниками із застосуванням електрон­них засобів приймання, передачі, обробки та захисту інформації.

Необхідною умовою для проведення переказу через СЕП НБУ є встановлення банком кореспондентських відносин з Національним банком України шляхом відкриття кореспондент­ського рахунка в Національному банку України.

Національний банк України відіграє визначальну роль у впро­вадженні і функціонуванні системи електронних міжбанківських розрахунків. Усі такі розрахунки здійснюються за участю уста­нов Національного банку України. Національний банк забезпечує функціонування системи електронних платежів шляхом надання всім її учасникам відповідних програмно-технічних комплексів СЕП, захисту інформації, гарантує надійність, безпеку СЕП, від­повідає за нагляд за платіжною системою. Система електронних платежів є власністю Національного банку України.

Нині усі комерційні банки України (їх філії, управління тощо) об'єднані в єдину платіжну систему — внутрішньобанківську (ВПС). Це програмно-технічний комплекс з власними засобами захисту інформації, який експлуатується комерційним банком або об'єднанням банків і здійснює платіжний обіг між установа­ми цього банку (об'єднання) та, можливо, іншими банківськими установами поза межами СЕП.

договірні відносини між комерційними банками, метою яких є здійснення пла­тежів і розрахунків за дорученням один одного.

Прямі кореспондентські відносини

Кореспондентські відносини встановлюються комерційним банком з територіальним управлінням НБУ на підставі укладено­го між ними договору про відкриття кореспондентського рахунку для проведення міжбанківських розрахунків комерційного банку з іншими банками.

Безпосередньо технічне забезпечення проведення розрахунків здійснюється через підрозділи територіальних управлінь Націона­льного банку України —регіональні розрахункові палати (РРП), які обслуговують банки — учасники системи електронних плате­жів відповідного регіону. Центральна розрахункова палата (ЦРП) організовує функціонування системи електронних платежів у цілому,а також обслуговує банки — учасники СЕП Києва та Ки­ївської області, для яких не існує окремої регіональної розрахун­кової палати, і обслуговує інші віртуальні банківські регіони.

Кореспондентський це рахунок, який відкривається комер-рахунок ційному банку (філії) для здійснення ро­

зрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного кореспондентського договору.

Кореспондентські відносини з територіальним управлінням Національного банку встановлюються комерційним банком (філією) шляхом укладення між ними договору на розрахунко­во-касове обслуговування з відкриттям кореспондентського рахунку.Одночасно з відкриттям кореспондентського рахунку комерційному банку (філії) —учаснику системи електронних платежів відкривається технічний рахунок у територіальній розрахунковій палаті, через який здійснюються міжбанківські розрахунки.

Кореспондентські відносини між комерційними банками (фі­ліями)встановлюються шляхом відкриття одним комерційним банком (філією)кореспондентського рахунку в іншому комер­ційному банку (філії) на підставі укладеної кореспондентської угоди на здійснення банківських операцій.

Комерційні банки, які встановили між собою прямі кореспон­дентські відносини — це банки-кореспонденти.

Розрізняють кореспондентські рахунки «лоро» і «ностро».

Рахунок «лоро» — це кореспондентський рахунок, відкритий банком —кореспондентом комерційному банку та за яким банк- кореспондент здійснює операції з перерахування і зарахування коштів згідно з укладеним договором.

Цей рахунок є кореспондентським рахунком «ностро» у ко­мерційному банку.

Для відкриття кореспондентського рахунку комерційний банк має подати до ТУ НБУ такі документи:

заяву встановленого зразка, підписану керівником та голо­вним бухгалтером комерційного банку;

копію належним чином зареєстрованого статуту, засвідче­ну реєструючим органом або нотаріально;

— картку із зразками підписів та відбитком печатки встанов­леного зразка, засвідчену нотаріально. (Правила оформлення кар­ток із зразками підписів в основному аналогічні передбаченим у Інструкції про відкриття рахунків;

— копію документа,що підтверджує взяття комерційного ба­нку на податковий облік, засвідчену нотаріально;

— копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально;

— копію довідки органу державної статистики про включен­ня до державного реєстру, засвідчену нотаріально або органом, що видав довідку.

Додатково вимагається подання копії банківської ліцензії, за­свідченої нотаріально.

Для відкриття кореспондентського рахунку установа (філія) комерційного банку подає до територіального управління Націо­нального банку наступні документи:

— заяву на відкриття рахунку встановленого зразка, підписа­ну керівником та головним бухгалтером філії;

— копію положення про філію засвідчену нотаріально чи ба­нком, що створив філію;

— копію дозволу комерційного банку на здійснення банків­ських операцій, засвідчену нотаріально;

— копію документів про взяття філії на податковий облік та реєстрацію в органах Пенсійного фонду;

— копію органу державної статистики про включення до державного реєстру, завірену цим органом або нотаріально;

— клопотання комерційного банку про відкриття кореспон­дентського рахунку філії із зазначенням свого місцезнаходження, ідентифікаційного коду, номера кореспондентського рахунку та територіального управління Національного банку України, в якому він відкритий, і податкового органу, в якому банк стоїть на обліку;

— картку із зразками підписів та відбитком печатки, встанов­леного зразка, засвідчену нотаріально.

Засвідчені документи для відкриття кореспондентського раху­нку банку або установи банку подаються особисто керівником і головним бухгалтером банку (філії).

Кореспондентський рахунок комерційного банку закрива­ється:

— за рішенням Національного банку України про ліквідацію комерційного банку;

— за рішення арбітражного суду про ліквідацію комерцій­ного банку чи визначення його банкрутом;

— за рішенням вищого органу управління комерційного бан­ку про реорганізацію чи ліквідацію,на інших підставах, передба­чених чинним законодавством.

Кореспондентський рахунок філії комерційного банку закри­вається за рішенням вищого органу управління комерційного банку, якому відповідно до чинного законодавства та установчих документів банку надано таке право.

Активні операції комерційні банки та їх установи здійснюють за умови наявності коштів на кореспондентських рахунках.

Усі операції, виконані протягом операційного дня за кореспо­ндентським рахунком комерційного банку (філії), мають бути ві­дображені того ж дня як у балансі самого банку, так і у балансі ТУ Національного банку, де відкритий такий рахунок.