41. Загострення екологічних проблем у 70—80-ті pp. Чорнобильська катастрофа та її наслідки

У 70-80-тї роки економіка СРСР розвивалась в основному екстенсивним шляхом. Це мало негативний відбиток на Україні. У ці роки за рішенням центру споруджували гіганти індустрії, що були зорієнтовані на випуск продукції для Союзу. У цьому плані розвивалися підприємства ВПК, яких в Україні було багато, а також металургійні, верстато- та машинобудівні гіганти. Чимало їх, в тому числі гіганти металургії, гірничі та хімічні комбінати, споруджували з орієнтацією на старі технології й проекти. Експлуатація їх надзвичайно погіршувала екологію довкілля, а за забрудненістю повітря, зокрема в Донбасі, середньому Подніпров'ї тощо, Україна була однією з найбільш забруднених регіонів колишнього Союзу. Кожне п'яте з найбільш забруднених міст було в Україні. Серед них виділялися Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Маріуполь, Горлівка, Нікополь та ін.

Та особливо страшною виявилася аварія на Чорнобильській АЕС, що сталася в ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. За наслідками забруднення вона була справді світовою катастрофою, особливо для країн Європи. Довкола ЧАЕС утворено спеціальну З0-кілометрову зону, з якої було відселено все населення. Спорожніло м. Прип’ять, в якому свого часу налічувалося близько 35 тис. населення, бовваніючи пусткою нестерпного докору колишній тоталітарній системі. В Україні, за офіційними, применшеними, даними, вважають забрудненими території 16 областей, а фактично — всі області республіки, в тому числі її столицю м. Київ. На ліквідацію наслідків катастрофи тільки в 1988—1990 pp. витрачено в тодішньому масштабі цін понад 20 млрд. крб. — сума для тих часів буквально феноменальна. Уже в умовах незалежності держава виявила "піклування" про долю населення України і переклала всі матеріальні клопоти на плечі трудівників шляхом введення спеціального так званого чорнобильського податку, який становить 12%.

Радіаційне забруднення після катастрофи є збудником ракових захворювань серед населення, зокрема малечі, дітей дошкільного та шкільного віку. Воно дуже шкідливо позначається на загальному стані здоров'я населення, внаслідок чого багато людей пішло з життя.

Аварія на ЧАЕС була справжнім потрясінням для республіки, вона обумовила активізацію суспільно¬го руху проти існуючого режиму, проти Компартії України, яка дала згоду на будівництво ЧАЕС, замовчувала страшні масштаби і наслідки катастрофи.

Аварія на ЧАЕС набула глоба¬льного характеру. З одного боку, чимало зроблено для ліквідації наслідків найбільшої і найстрашнішої з техногенних катастроф. Основний тя¬гар цієї роботи взяла на себе і несе Україна, витрачаючи колосальні кошти та ресурси. Етапним кроком у виконанні нашою державою своїх міжнародних зобов'язань стало виведення станції з експлуата¬ції у грудні 2000 р. З іншого боку, проблеми, пов'язані з Чорно¬бильською АЕС, набувають нової якості у найширшому спектрі: і, перш за всс, у сфері охорони здоров'я людей, їх соціальному захисті, екології, створенні компенсуючих енергогекеруючих потужностей.

В Україні прийнято програму соціального захисту працівників ЧАЕС та жителів Славутича, вживаються заходи для практичної її реалізації. Аіе власних можливостей для цього недостатньо.

У Зверненні Президента України з нагоди 15-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС наголошується на необхідності концентрації спільних дій та ресурсів України і світового співтовариства, розгор¬танні роботи Міжнародного фонду соціального захисту працівників станції, у рамках якого акумулювати фінансові, технічні, інтелек¬туальні ресурси і забезпечити ефективне їх використання.