22. Основні види променевих уражень організму, умови їх виникнення, заходи профілактики. Біоетичні аспекти впливу радіаційного чинника на людину.

Найчастішим явищем при попаданні радіоактивних речовин в організм людини є хронічна променева хвороба. Вона характеризується довго-тривалістю і затяжністю. Виникають головні болі, запаморочення, погіршення пам'яті, сухість шкіри, випадання волосся, порушується апетит, зменшується вага тіла. Хвороба може то затухати, то знову загострюватись.

Променеві опіки можуть бути легкими, середньої важкості і важкими. При легких ураженнях інкубаційний період продовжується до двох тижнів, виразок не виникає. Почервоніння і набряк шкіри проявляються через 1,5-2 місяці.

механічне усунення радіоактивних речовин із організму людини. Це проводиться шляхом промивання шлунка теплою водою, вживання проносних і сечогінних засобів, промивання рота і очей (якщо є можливість промивання очей проводити розчином натрію гідрокарбонату);

застосовування відхаркувальних препаратів

22. Гігієнічні аспекти Чорнобильської катастрофи та ліквідації її наслідків.

Гігієнічні аспекти системи заходів по зниженню та запобіганню радіоактивного забруднення довкілля внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

• зменшення рівня поступлення радіоактивних речовин у зовнішнє середовище;

• реалізація проекту "Саркофаг";

• проведення ряду заходів, спрямованих на дезактивацію зовнішнього середовища;

• зменшення поширення радіоактивного забруднення в природньому середовищі.

Узагальнення рівеня захворюваності людей, що мешкають на забрудненій в результаті аварії на ЧАЕС в динаміці 10 років показало, що її рівень значно перевищує показники захворюваності мешканців чистих територій . Якщо в цілому по Україні він практично не змінився, то в окремих радіаційно-забруднених районах захворюваність зросла в 2-3 рази.

Заходи щодо захисту:

• зменшення грунтового пилоутворення та засвоєння радіонуклідів з грунту;

• зменшення вмісту радіонуклідів в їжі;

• забезпечення населення "чистими "продуктами;

• підвищення загальної резистентності організму;

• використання радіоінгібіторів та радіопротекторів;

• гігієнічне нормування радіаційного забруднення;

• проведення ретельного радіаційного контролю;

• проведення заходів щодо дезактивації;.