1918 Був у складі укр. Нац. Ради

- стає членом Обласної земельної комісії, разом з Л. Бачинським, С. Вітиком, С. Даниловичем та ін., яка повинна була впроваджувати в дію Земельний закон для ЗО УНР від 14.4.1919 р., що визначав основи земельної реформи і проголошував скасування великої земельної власності та наділення землею безземельних і малоземельних селян на правах власності. Проте через втрату державності він так і не був реалізований.

- переїздить до Відня, де продовжує активно займатися політичними справами, співпрацює в газеті «Український прапор». Тут, зокрема, була опублікована його стаття «Про зголошування (реєстрацію) домагань до б/увшого/ австрійського скарбу з титулу воєнних чинитьб та шкід» [4, с. 3], де він детально роз’яснює порядок отримання компенсації населенням потерпілим від воєнних подій.

- У 1921 р. Теофіл Кормош повертається до Перемишля, знову відкриває адвокатську канцелярію та розпочинає активну громадську та політичну діяльність. Помер Теофіл Кормош 26 листопада 1927

Кирило Трильовський

- одним з творців ідеології української радикальної партії, він мав суттєвий вплив на розвиток української правової та політичної думки того періоду. представник т. зв. адвокатської доби в українському русі, коли керівне становище в усіх сферах суспільного, політичного, економічного та культурного життя в Галичині посідали адвокати

- під час навчання в гімназії належав до таємного учнівського гуртка. Вищу освіту здобував на юридичному факультеті Чернівецького, а пізніше Львівського університетів. Докторат захистив у Кракові 1894 року, трохи пізніше у Львові склав адвокатський іспит. Відкрив адвокатську канцелярію в Коломиї, пізніше переніс її до Яблунова.

- під впливом Великого Кобзаря він захоплюється славним історичним минулим українського народу періоду козацької доби. Суттєвий вплив на формування його політичних та правових поглядів мав і Михайло Драгоманов. Саме тому політична та громадська діяльність К. Трильовського тісно пов`язана зі створеною у 1890 р., під ідейним впливом М. Драгоманова, українською радикальною партією.

- Активну політичну діяльність розпочав у 1884 р., коли вперше виступив на зборах (вічу). З тих пір активно займався суспільно-політичними справами. З моменту заснування в 1890 р. Русько-української радикальної партії був її активним членом. В тому ж 1884 р. виступив одним з засновників читальні «Просвіти» в с. Карлові на Снятинщині, в 1896 р. – бібліотечного товариства «Наука» у Снятині, в 1904 р. – кооперативу «Народна Спілка».

- брав активну участь в організації селянських страйків. В 1905-1907 рр., агітуючи за загальне виборче право, висунув гасла безплатної передачі селянам всієї землі та боротьби з клерикалізмом.

- Проте найвагомішим здобутком громадської діяльності Кирила Трильовського було створення «Січей», мережа яких в першому десятилітті ХХ ст. охопила всю східну Галичини та Буковину. виступив ініціатором та засновником протипожежних гімнастичних товариств, яким він дав назву «Січі». Вже сама назва повинна була виховувати почуття національної свідомості та поваги до історичного минулого. Першу «Січ» було засновано 5 травня 1900 р. в с.Завалля Снятинського повіту. Задекларовані як спортивно-протипожежні товариства, «Січі» ставили перед собою і політичні цілі. Вони виступали за загальне виборче право, включилися в боротьбу за український університет у Львові, за розширення мережі українських шкіл. Це одразу ж викликало переслідування з боку крайової адміністрації. Проте, незважаючи ні на що, січовий рух набрав дійсно масового характеру. На червень 1914 р. діяло 916 січових осередків, які об`єднували в своїх рядах понад 30 тис. членів.

-1907 обрано послом до віденського парламенту, активно використовував парламентську трибуну для захисту прав і інтересів українського народу. За першу каденцію (1907 – 1911) він виголосив 11 великих промов по 2 – 4 години, одна тривалістю 5 годин, торкаючись при цьому найрізноманітніших форм порушення чинного законодавства, законних прав та інтересів громадян крайовими та місцевими органами влади.

- боровся у парламенті зі зловживанням галицької крайової адміністрації

- не тільки викривав зловживання, що мали місце в Галичині, але й ґрунтовно аналізував їх правовий аспект. В першу чергу це були грубі порушення прав громад, зловживання при формуванні органів місцевого самоврядування та грубе втручання державних адміністративних органів у їх діяльність.

- Значну роль Кирило Трильовський відіграв і при створенні 18 березня 1913 р. у Львові суто військового товариства − «Українські Січові Стрільці». При цьому йому теж довелося використовувати свій хист адвоката, щоб подолати опір польських чинників, які нізащо не хотіли допустити створення українцями подібної організації.

- З початком першої світової війни у 1914 р. Кирило Трильовський – голова Бойової Управи Українських Січових Стрільців і член Загальної Української Ради. З проголошенням ЗУНР входить до складу Національної Ради. Після окупації західноукраїнських земель Польщею емігрує до Відня. Тут він був членом Кодифікаційної комісії в уряді ЗУНР. В 1927 р. повернувся з еміграції, працював адвокатом у Гвіздці, через спротив польської влади та в зв`язку зі станом здоров`я участі в громадському житті в цей період вже не брав. Помер Кирило Трильовський 19 жовтня 1941 року. Похований у Коломиї.